Справа №2-1356/2008 p.
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
17 грудня 2008 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі: головуючого судді Шембелян B.C., при секретарі Великоцькій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання осіб такими, що втратили право проживання у квартирі та підлягають зняттю з реєстрації, і виселення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в обгрунтування якого вказав наступне. 20.05.2006 року він придбав квартиру, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Сент-Етьєнівська, 21/35, у ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу квартири № 2429 від 20.05.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_6 В свою чергу, згідно договору купівлі-продажу квартири № 2852 від 13.10.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_5 придбала квартиру у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Продавцями даної квартири виступали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 До теперішнього часу відповідачі з реєстрації не знялись, а ОСОБА_3 продовжує проживати в квартирі, чим порушує його право власності на вказану квартиру. Крім того, позивач вказав, що він сплачує квартирну плату та плату за комунальні послуги, він має намір зробити ремонт у квартирі та проживати в ній разом зі своєю сім"єю, але йому перешкоджає те, що в квартирі проживає ОСОБА_3 Самовільне користування ОСОБА_3 жилим приміщенням суттєво погіршує житлові умови його сім"ї, створює перешкоди в здійсненні права власності, порушує права власника. Тому позивач просить суд усунути перешкоди у здійсненні ним права власності належним йому майном, зобов"язавши ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Виселити із належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_8.
Уточнивши позовні вимоги, позивач вказав, що відповідно до договору купівлі-продажу від 30.10.2005 року відповідачі втратили право на проживання у спірній квартирі. 12.10.2006 року сусідами відповідачів був складений та підписаний акт про проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за адресою: м. Луганськ, вул. Сент-Етьєнівська, 21/35. підписи сусідів на вказаному акті було посвідчено начальником ДУ-1 та скріплено печаткою. Даний акт підтверджує факт проживання відповідачів у спірній квартирі, чим порушуються права позивача. Позивач просив визнати відповідачів такими, що втратили право на проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 такими, що підлягають зняттю з реєстрації за адресою: м. Луганськ, вул. Сент-Етьєнівська, 21/35; виселити з належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4.
13.04.2007 року Ленінським районним судом м. Луганська по зазначеній справі було постановлено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська від 29.08.2007 року заочне рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 13.04.2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування жиловоюю площею та підлягають зняттю з реєстрації скасоване, спрау призначено до розгляду в загальному порядку.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги, надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просили визнати відповідачів такими, що втратили право на проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 такими, що підлягають зняттю з реєстрації за адресою: м. Луганськ, вул. Сент-Етьєнівська, 21/35; виселити з належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_4.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні 12.11.2007 р. позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, пояснила, що вона разом із матір'ю і сином мешкають у спірній квартирі по теперішній час. Знайомий її сина ОСОБА_9 запропонував її сину займатися бізнесом, для чого потрібно купити автомобіль, а оскільки необхідні гроші були відсутні, вони зайняли їх у Сомова, і для забезпечення повернення Сомову боргу вирішили заставити квартиру. ОСОБА_10 сказав, що для гарантії повернення боргу в сумі 6 000 і відсотків Сомову необхідно оформити договір купівлі-продажу квартири на ОСОБА_11, після повернення боргу Сомову він переоформить квартиру знову на них. Сомов передав гроші ОСОБА_10, вони грошей від ОСОБА_10 так і не отримали, з приводу чого зверталися в органи внутрішніх справ. ОСОБА_11 у квартирі ніколи не проживала, і не приходила, ключи від квартири їй не передавали. Договір купівлі-продажу спірної квартири був оформлений з метою приховати угоду про заставу квартири, вона та її сім'я не мали наміру продавати квартиру. Вона не читала договір у нотаріуса, а тільки підписала його, але нотаріус попередила її, що вона втрачає право власності на квартиру, вона не звернула на це увагу, оскільки вважала, що угода формальна. У нотаріуса були присутні всі члени сім'ї.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні 29.11.2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав і пояснив, що ОСОБА_9 запропонував йому займатися бізнесом, для цього були потрібні гроші, гроші дав Сомов під заставу квартири, через рік вони повинні були викупити квартиру. Оскільки у Сомова були проблеми з документами, квартиру оформили на ОСОБА_5 У нотаріуса йому не пояснили, що оформлюється договір купівлі-продажу квартири, а не застави, договір він тільки підписав, не читав його. Про те, що квартиру продали, він дізнався від ОСОБА_1 Він постійно мешкає у спірній квартирі разом з матір'ю і бабусею.
Відповідачка ОСОБА_3, яка неодноразово викликалася до суду, в жодне із судових засідань не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, пояснень та заперечень з приводу позову не надала.
Відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 було заявлено зустрічні позовні вимоги до ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_9 про визнання договору купівлі-продажу недійсним і стягнення моральної шкоди.
У судовому засіданні 17.12.2008 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх представник, які повідомлені про розгляд справи, не були
присутніми, причин неприбуття до суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутністю не надходило. Суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутність, на підставі доказів, що є у справі. Ухвалою суду від 17 грудня 2008 року зустрічний позов залишено без розгляду у зв'язку з неодноразовою неявкою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 він надавав транспортні послуги та позичав їй 200 доларів США. З Сомовим він познайомився тільки у нотаріуса, а ОСОБА_11 йому не знайома, особисто він до нотаріуса не заходив, а очікував ОСОБА_2М біля машини. Все що зазначено у зустрічній позовній заяві ОСОБА_2, не відповідає дійсності, вони продали квартиру, щоб зайнятися бізнесом, ОСОБА_4 разом з ним їздив до м. Москва, де вони придбали автомобіль, який потім продали, гроші від продажу автомобіля взяв ОСОБА_4
Третя особа - ОСОБА_5 дала пояснення як свідок в судовому засіданні 07.03.2007 року, вказавши, що 13.10.2005 року нею та відповідачами власноручно в приміщенні нотаріальної контори було підписано складений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, текст якого оголошувався, а сам договір та власноручні підписи сторін посвідчувались вказаним нотаріусом. Після того, як відповідачі отримали гроші за квартиру в приміщенні зазначеної нотаріальної контори, сторони за договором домовилися, що наступного дня зранку відповідачі віддадуть ключі від квартири новому власникові та звільнять квартиру від своїх речей. Але ні наступного дня, ні потім протягом тривалого часу їй ніхто квартиру не відкрив. Від сусідів їй стало відомо, що відповідачі продовжують мешкати в цій квартирі. їй стало зрозуміло, що виселення їх можливе лише в судовому порядку. ОСОБА_12 також пояснила, що вона не конфліктна людина і тому вирішила краще продати цю квартиру, ніж займатися захистом своїх прав в суді. При укладенні договору із ОСОБА_1 вона повідомила його про те, що попередні власники квартири ще продовжують мешкати в ній і бути зареєстрованими за вказаною адресою.
У наступні судові засідання ОСОБА_12 не з'явилася, надала заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, пояснення, які вона давала у судовому засіданні 07.03.2007 року, підтримує.
Приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_7 як свідок в судовому засіданні 28.03.2007 р. пояснила, що 13.10.2005 року вона в присутності сторін у встановленому законом порядку посвідчила договір № 2852 купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, текст якого нею оголошувався, волевиявлення сторін було вільне, умови договору сторонам зрозумілі, підписи зроблені власноручно. При передачі грошової суми вона не була присутня і цього не вимагає від неї закон. Вона впевнена, що всі вимоги закону щодо процедури укладення та посвідчення цього договору нею були виконані.
У судовому засіданні 28.03.2007 р. свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пояснили, що вони мешкають в тому ж самому будинку і їм відомо, що ОСОБА_3 досі мешкає в спірній квартирі. Відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вони також зустрічають біля будинку та в його під'їзді, але не так часто.
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснював, що він відвозив ОСОБА_9 і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до нотаріуса, ОСОБА_4 пішли до нотаріуса, а ОСОБА_9 весь час очікував їх в машині. ОСОБА_4 були відсутні близько 30 хвилин, і повернулися від нотаріуса вже з грошима, ОСОБА_2 заплатила
йому гроші за послуги водія, і попросила відвезти її до с. Тельмана, комусь віддати борг, в його присутності ОСОБА_9 вона грошей не передавала.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи: копію договіру купівлі-продажу квартири від 13.10.2005 p., копію договору купівлі-продажу квартири від 20.05.2006 p., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 20.05.2006 p., витяг про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів від 13.10.2005 p., копію технічного паспорту на квартиру, довідку адресного бюро, суд вважає заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 на праві власності належить квартира №35, розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Сент-Етьєнівська, будинок № 21, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири № 2429 від 20.05.2006 року, відповідно до якого він придбав зазначену квартиру у ОСОБА_5 Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1, про що свідчить витяг з Державного реєстру правочинів від 20.05.2006 р. Раніше вказана квартира була придбана ОСОБА_5 у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що підтверджується договіром купівлі-продажу квартири № 2852 від 30.10.2005 року.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється в разі відчуження власником свого майна.
Таким чином, право власності відповідачів на спірну квартиру припинено внаслідок відчуження квартири за договором купівлі-продажу квартири № 2852 від 30.10.2005 року, однак, до теперішнього часу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з реєстрації не знялись, і продовжують проживати в квартирі позивача, про що свідчить акт про проживання від 12.10.2006 року, пояснення позивача, свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_14 Проживання відповідачів у спірній квартирі позбавляє позивача здійснювати правомочності власника щодо користування і розпорядження належною йому квартирою.
Відповідно до вимог ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сім'ї і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Підставою для користування житловим приміщенням, що перебуває у приватній власності іншої особи є договір найму житлового приміщення, що укладений з власником у встановленому законом порядку, відповідно до ст. 158 ЖК України.
Згідно з ч.3 ст.116 ЖК України особи, які самоправно зайняли житлове приміщення, підлягають виселенню без надання їм іншого житлового приміщення. І, хоча ця норма права регулює правовідносини щодо користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, суд вважає можливим її застосування до правовідносин з користування жилими приміщеннями в будинках (квартирах) приватного житлового фонду за аналогією закону, що випливає із змісту ч. 1 ст.8 ЦК України.
Оскільки відповідачі ОСОБА_4, що продовжують мешкати в зазначеній квартирі і бути зареєстрованими за вказаною адресою, на даний час не мають законних підстав для користування житлом, через те, що ними не було укладено з позивачем як власником квартири у встановленому законом порядку договір найму житлового приміщення, згідно з поясненнями позивача, враховуючи те, що доказів, що спростовують ці пояснення
відповідачі суду не надали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
права користування житловим приміщенням - квартирою № 35 в будинку № 21 по вул. Сент-Етьєнівська в м. Луганську, проживають в ній самоправно, тому підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення та зняттю з державної реєстрації за вказаною адресою.
Посилання відповідачів на те, що договір купівлі-продажу спірної квартири був оформлений лише з метою приховати угоду про заставу квартири, і вони не мали наміру передавати право власності на квартиру будь-якій особі, а діяли під впливом обману з боку ОСОБА_9, у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли, як і не встановлено будь-яких інших договірних правовідносин між відповідачами і ОСОБА_5, як попередніми власниками квартири, які б давали підстави для обмеження прав позивача як нового власника квартири. Натомість у матеріалах цивільної справи міститься інформація СВ ЛМУ УМВС України в Луганській області відповідно до якої, в провадженні СВ ЛМУ УМВС України в Луганській області кримінальної справи за заявою ОСОБА_17 та ОСОБА_18 немає. Відповідачі не довели ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 317, 346, 391 ЦК України, ст. ст. 116 ч. 3, 150, 158 ЖК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання осіб такими, що втратили право проживання у квартирі та підлягають зняттю з реєстрації, і виселення задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що не мають право користування житловим приміщеням - квартирою № 35 в будинку № 21 по вул. Сент-Етьєнівська в м. Луганську та підлягають зняттю з державної реєстрації за вказаною адресою.
Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового приміщення - квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житлового приміщення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.