Справа № 2- 2861/2008року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 грудня 2008року   Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого - судді Матвєйшиної О.Б.

при секретарі -     Бел*янінової Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління комунальним майном ОСОБА_1 міської ради про визнання угоди дійсною та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій послалась, що 10.06.1998року вона придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з побутовими спорудами у ОСОБА_1 провулок 1-ий Слов'янський, 86, житлова площа якого становить 12, 6кв.м. Вони склали у простій письмовій формі договір купівлі-продажу, але нотаріально його не посвідчили, у зв'язку з терміновим виїздом ОСОБА_3 за межі України до Таджикістану з сімейних обставин. Гроші за домоволодіння в сумі 5000гривень були передані ОСОБА_4 Вони також домовились, що після повернення до України ОСОБА_3, вони укладений договір купівлі-продажу нотаріально посвідчать. Однак у зазначений термін ОСОБА_3 не повернулась, та стало відомо зі слів її родичів, що 25.07.1998року вона померла. На даний час вона не може оформити свої права власності на придбаний будинок, оскільки укладений договір не був нотаріально посвідчений, та не може розпоряджатись своїм майном. Просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських та побутових споруд, розташований на земельній ділянці загальною площею 154кв.м. за адресою: с.Луганськ, провулок 1-ий Слов'янський, 86.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги, просила визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинка з побутовими спорудами у ОСОБА_1 провулок 1-ий Слов'янський, 86, укладений 10.06.1998року між нею та ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на даний житловий будинок.

Представник Управління комунальним майном ОСОБА_1 міської ради, у судовому засіданні вимоги позову визнав, не заперечував проти задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, дослідивши представлені докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом були встановлені наступні факти.

10.06.1998року ОСОБА_3 будучи власником житлового будинку № 86 по провулку 1-ий Слов'янський ОСОБА_1, уклала з позивачкою договір купівлі-продажу даного житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових споруд. ОСОБА_5 отримала від позивачки за продаж будинку суму у розмірі 5000гривень. Однак нотаріально договір не був посвідчен, у зв'язку з терміновим виїздом ОСОБА_3 за межі України до Таджикістану з сімейних обставин. Вони домовились, що після повернення до України ОСОБА_3, вони укладений в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нотаріально посвідчать.

Дані обставини підтверджуються письмовими доказами: технічним паспортом на житловий будинок, договором купівлі-продажу від 10.06.1998року (а.с. 6-11, 15).

На підставі ст.ст.655-658 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати покупцю у власність майно, а покупець зобов'язується прийняти це майно та оплатити за нього обумовлену суму; право продажу майна належить його власнику; обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу передбачена, коли предметом такого договору є об'є.кти нерухомості.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У зазначений термін ОСОБА_3 не повернулась, та стало відомо зі слів її родичів, що 25.07.1998року вона померла у Таджикістані. На даний час вона не може оформити свої права власності на придбаний будинок, оскільки укладений договір не був нотаріально посвідчений, та не може розпорядитись своїм майном.

Відповідно ч.2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне, або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Як вбачається з пояснень позивачки та письмових матеріалів справи, сторони домовились про всі істотні умови договору купівлі-продажу та виконали умови договору, оскільки відповідач отримав обумовлену договором суму, а позивачка отримала в користування житловий будинок.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивачки обгрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 220, 325, 328, 655-658 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79-88, 212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинка з побутовими спорудами, що розташований: м.Луганськ, провулок 1-ий Слов'янський, 86, укладений 10.06.1998року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з відповідною частиною господарських та побутових споруд, розташований на земельній ділянці загальною площею 154кв.м. за адресою: ОСОБА_6, провулок 1-ий Слов'янський, 86.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м.Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.