УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008   року   травня   «27»   дня   Колегія   суддів   судової   палати   у   кримінальних   справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого -    Катарова П.Г.,  Суддів -    Бондарева В.К.,  Соловйова М. В.,  за участю прокурора -    Бородіної І.Т.,  розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні  в  г.   Сімферополь  матеріал  за  апеляцією засудженого  ОСОБА_1.  на постанову Залізничного районного суду  м.   Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 квітня 2008 року.

Колегія судців

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Київського районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від от 7 грудня 2005 року ОСОБА_1засуджено за  ст.  ст.  185 ч.2,  70 ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі,  які засуджений відбуває з 25 квітня 2005 року,  а з 10 січня 2006 року утримується в Сімферопольскій виправній колонії № 102.

Начальник Сімферопольскої виправної колонії № 102 та заступник голови спостережної комісії звернулися до суду з поданням від 29 січня 2008 року для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1від відбування покарання з тих підстав,  що засуджений на 23 січня 2008 року відбув 2 роки 8 місяців 29 днів позбавлення волі,  тобто більше ніж 2/3 призначеного строку покарання та довів своє виправлення.

Постановою Залізничного районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 квітня 2008 року в умовно-достроковому звільненні ОСОБА_1від відбування покарання відмовлено з тих підстав,  що за час відбування покарання засуджений припустився 1 порушення встановленого порядку відбування покарання та не відшкодував заподіяну злочинами шкоду,  а також внаслідок відсутності достатніх даних про те,  що ОСОБА_1сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

В апеляції засуджений ОСОБА_1,  оспорюючи обгрунтованість постанови про відмову в умовно-достроковому звільненні його від відбування покарання,  просить її скасувати. Свої вимоги мотивує тим,  що висновки суду про відсутність достатніх підстав вважати,  шо він сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення,  зроблено судом без урахування наявності у нього трьох заохочень,  а також не взято до уваги дані про його особу,  який позитивно характеризується та має тяжкі захворювання,  які обмежують його працездатність та можливість відшкодування заподіяної ним матеріальної шкоди.

Заслухавши доповідача,  прокурора,  який вважав за необхідне апеляцію залишити без задоволення,  а постанову суду - без зміни,  обговоривши доводи апелянта та перевіривши матеріал,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Справа №11-799/2008 року                                    Головуючий

Категорія:  ст.  81 КК України                            1 інстанції        суддя Гнусарєв В.К.

Доповідач    судья Бондарев В.К.

      2  

Відповідно до вимог  ст.  81 ч. 2 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване,  якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

З наданих адміністрацією Сімферопольскої виправної колонії № 102 матеріалів вбачається,  що ОСОБА_1за час відбування покарання припустився 1 порушення режиму відбування покарання,  за яке до нього було застосоване стягнення (а.м.  4).

Зважаючи на зазначену обставину,  суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність достатніх підстав,  які б свідчили про те,  що останній довів своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Доводи апелянта про те,  що судом не врахована наявність у нього заохочень та відсутність можливості відшкодування заподіяної матеріальної шкоди,  не можуть бути взяті до уваги,  оскільки як вбачається з оскаржуваної постанови,  судом при розгляді подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1від відбування покарання ці обставини враховувались.

З урахуванням наведеного,  підстав для задоволення апеляції засудженого і скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись  ст.  ст.  365-366,  407 КПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення,  а постанову Залізничного районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від 4 квітня 2008 року про відмову в умовно-достроковому звільненні його від відбування покарання - без зміни.