Cправа № 1-63/09

                                                 В   И   Р  О  К

                                      І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

10 березня  2009 року     Ківерцівський  районний  суд  Волинської області

в   с к л а д і  :      головуючого  судді   Пономарьової  О.М.

при   с е к р е т а р і                                 Оніщук Н.Є.

з  участю  прокурора                              Літковця  А.О.

потерпілої                                              ОСОБА_2

розглянувши   у відкритому  судовому  засіданні  в  м. Ківерці  справу  про обвинувачення  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  українця, громадянина  України, з  середньою  освітою,  одруженого, працюючого  водієм  АТП №1 м. Луцька,  раніше не судимого,

            у вчиненні злочину,  передбаченого ч.1 ст.164 КК  України, -

                                               В С Т А Н О В И В :

            Відповідно  до  виконавчого  листа   Ківерцівського районного  суду №АЕ-158 від 08.08.2002 року ОСОБА_1 зобов'язаний  сплачувати  в користь ОСОБА_2аліменти на  утримання  неповнолітнього доньки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини усіх видів заробітку з 01.08.2002 року і до досягнення дитиною  повноліття. З  2006 року боржник злісно  ухиляється  від  сплати  аліментів, в результаті  чого заборгованість за аліментами  станом  на  01.01.2009 року  становить  9348,32грн.

Підсудний  неодноразово попереджався про кримінальну відповідальність за  злісне  ухилення  від  сплати  аліментів  та  зобов'язувався  у встановлені  терміни  погасити  заборгованість.         

Не дивлячись  на  застосовані  заходи  підсудний  не зробив  належних  висновків, не повідомив про працевлаштування, чим продовжує  ухилятись  від  сплати  аліментів.

Допитаний в судовому засіданні  підсудний ОСОБА_1 з  приводу інкримінованого йому злочину  вину  визнав частково, дав покази  щодо обставин вчиненого злочину, посилаючись, як на причину виникнення заборгованості по сплаті аліментів, відсутність постійного заробітку та відмову колишньої дружини отримувати незначні суми, які він  три рази в 2006 році та  один раз в січні 2009 року надсилав поштовим зв'язком.

Крім часткового  визнання вини підсудним  ОСОБА_1  його винуватість у вчиненому  стверджується  показами, даними в судовому засіданні  потерпілою  ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_4., а також  копією виконавчого листа Ківерцівського районного суду №АЕ-158 від 08.08.2002року, відповідно до якого підсудний зобов'язувався  сплачувати  в користь  ОСОБА_2 аліменти на  утримання  неповнолітньої дочки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ј частини усіх видів заробітку; розрахунком  заборгованості  ОСОБА_1 за  аліментами (а.с.5), згідно з  яким фактична  заборгованість  за  аліментами  виникла з  2006 року і станом на 01.01.2009року складає 9348,32грн.; попередженнями  відділу  державної  виконавчої  служби  Ківерцівського  управління  юстиції про  кримінальну  відповідальність ОСОБА_1 за злісне  ухилення  від  сплати  аліментів та  надання  терміну  для  погашення  боргу (а.с.12,15,16); повідомленням Ківерцівської МДПІ про відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 (а.с.14), що свідчить про те, що підсудний не повідомляє про джерела доходів.

Аналізуючи зібрані  і дослідженні  докази в  сукупності, суд  приходить до висновку, що  підсудний  своїми  умисними  діями,  спрямованими на злісне, тобто  тривале і систематичне ухилення  від  сплати  встановлених  рішенням  суду  коштів  на  утримання неповнолітнього сина,   скоїв  злочин , відповідальність за який  передбачена  ст. 164 ч.1 КК України.     

Суд не приймає до уваги покази підсудного щодо відмови ОСОБА_1 від отримання  аліментів, оскільки вони спростовуються  показами  потерпілої, яка підтвердила в судовому засіданні факт отримання нею  поштовим переказом  в 2006 році часткової оплати аліментів, та показами  свідка ОСОБА_4 з пояснень якої вбачається, що  сплачені поштовим переказом кошти  враховані у розрахунку загальної заборгованості за аліментами.

При обранні  міри покарання, суд враховує ступінь  тяжкості вчиненого злочину, особу  підсудного, пом'якшуючі покарання обставини.

Злочин за ст. 164 ч.1 КК України  відноситься до  числа злочинів невеликої тяжкості.

Як  особа  підсудний за місцем  проживання  характеризується  посередньо. Одружений. Має на утриманні новонароджену дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідно до ч.2 ст.66 КК України  суд визнає вказані обставини,  як пом'якшуючі покарання підсудного.

            Обставин, що  обтяжують  покарання підсудного, суд не вбачає.

     Враховуючи викладене, беручи до уваги зобов'язання підсудного  погасити заборгованість за аліментами, а також те, що потерпіла не наполягає на суворій мірі покарання, призначаючи  покарання  необхідне і достатнє  для  виправлення  та  попередження  нових  злочинів,  суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання  підсудного можливе  без ізоляції від суспільства, із застосуванням випробування.

               Керуючись  ст.ст. 323, 324 КК України , суд  -

                                           З  А  С  У  Д  И  В  : 

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні  злочину,  передбаченого ч.1.ст164 КК України,  призначивши  покарання у виді одного року  обмеження  волі.

            На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину.

До вступу  вироку  в законну силу  засудженому ОСОБА_1 обрати  запобіжний захід - підписка про невиїзд.

           Вирок  може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області  протягом 15 діб  з  моменту  його проголошення.

                                Суддя                                                              Пономарьова О.М.