Справа № 2- 816/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2009 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Клочко І.В.

при секретарі Козинець М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Деснянського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та зняття з реєстраційного обліку, посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 був подарований позивачці за договором дарування 12 серпня 2005р. Від часу укладання договору в будинку проживають окрім позивачки, дарувальниця - ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4 Окрім вказаних осіб в будинку також зареєстрований ОСОБА_2 До теперішнього часу відповідач не проживає за адресою своєї реєстрації, однак через нарахування сум до плати за комунальні послуги проводиться з урахуванням його особи, що призводить до невиправданих витрат, крім того, виникають незручності при отриманні необхідних документів. А тому просить суд усунути їй перешкоди у здійсненні права власності на будинок та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов, за викладеними в ньому обставинами та просила суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання з'явився, проти позову заперечував та зазначив, що він десять років тому приводив дану земельну ділянку, на якій стоїть будинок, до ладу: ставив паркан, обробляв город, який знаходився поблизу. На даний час в спірному будинку не проживає, але зареєстрований.

Представник третьої особи - відділу ПРФО Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в судове засідання не з'явився. Однак на адресу суду надійшов лист, за яким просять розглядати справу за відсутності представника та винести рішення відповідно до закону (а.с.65).

Вислухавши пояснення позивачки та відповідача, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору дарування від 12 серпня 2005 року, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар житловий будинок з відповідними надвірними будівлями під АДРЕСА_1 (а.с.6)

Відповідно до реєстраційного напису, 05 квітня 2006 року даний договір дарування зареєстрований в Київському міському БТІ за реєстраційним номером №37658 (а.с.6-зворот).

Відповідно до ч.2 ст.719 ЦК України, договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч.4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право власності на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями під АДРЕСА_1, ОСОБА_1 набула з моменту реєстрації даного договору в Київському міському БТІ, тобто з 05 квітня 2006 року.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що 27.05.1994р. між ним та ОСОБА_3 був укладений договір найму жилого приміщення, з яким ОСОБА_3 сдала йому у найм жилу кімнату площею 44, 1кв.м в АДРЕСА_1 на невизначений термін (а.с.51).

Відповідно до актів, затверджених начальником ЖЕКу, від 21 січня 2008р., 03 березня 2008р., 15 липня 2008р., 12 жовтня 2008р., 13 грудня 2008р., ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 - не проживає (а.с.7, 69-72).

Факт непроживання ОСОБА_2 в будинку по АДРЕСА_1 також підтвердила свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які в судовому засіданні зазначили, що останні десять років ОСОБА_2 на бачили.

Сам відповідач ОСОБА_2 не оспорював в судовому засіданні факт непроживання в спірному будинку на протязі останніх десять років.

З огляду на викладене, суд критично відноситься до договору найму жилого приміщення від 27.05.1994 року та неприймає його до уваги, оскільки з боку відповідач ОСОБА_2 не проживає в жилій кімнаті площею 44, 1кв.м на протязі тривалого часу. Крім того, в судовому засіданні відповідачем не доведено факт перешкоджання у користуванні - проживанні в спірному будинку.

Суд приймає до уваги пояснення позивачки, яка зазначила, що відповідач порушує її право на розпорядження власністю, шляхом не зняття з реєстраційного обліку, при цьому вони також повинна сплачувати за нього комунальні послуги, які також нараховуються і на нього, як особу, яка зареєстрована за даною адресою.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є обгрунтованота такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судові витрати в розмірі 16 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 391 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності на будинок АДРЕСА_1.

Усунути ОСОБА_1 перешкоду в користування власністю -будинком АДРЕСА_1, зобов'язавши відділ ПРФО Деснянського РУГУ МВС України в м. Києві зняти з реєстрації по вказаному будинку ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дні проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення..