АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
у м. Феодосії
Справа № 22-а-969Ф/08
Головуючий суду першої інстанції Буцмак Ю.С
Суддя-доповідач Моісеєнко Т.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - Моісеєнко Т.І.,
суддів - Іщенка В.І.,
Мамасуєвої Л.О., при секретарі - Брежнєвій O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної державної адміністрації АР Крим про визнання права на отримання щорічної разової допомоги та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
17 вересня 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської РДА АР Крим про визнання права позивача, як учасника бойових дій, на отримання щорічної разової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та спонукання УПСЗН Кіровської РДА АР Крим провести перерахунок розміру щорічної разової допомоги за період з 2004 року по 2007 рік, як учаснику бойових дій та її виплату.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, Управління праці та соціального захисту населення Кіровської РДА АР Крим виплачувало йому щорічну разову допомогу, як учаснику бойових дій, з порушенням вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-Х. Згідно вказаного закону зазначена допомога повинна складати п'ять мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач виплачував йому цю допомогу в розмірі, який був встановлений Законом України „Про державний бюджет України" на поточний рік, що визнано Рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року та № 6-рп\2007 від 09 липня 2007 року таким, що не відповідає Конституції України. Позивач вважає, що порушуються його права, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і просив зобов'язати відповідача виплатити різницю між виплаченою та встановленою законом допомогою суму в розмірі 6169 грн. 60 коп.3а 2004-2007 роки з рахунком індексу інфляції, а також зобов'язати УПСЗН Кіровської РДА виплачувати разову допомогу до 9 травня згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Кіровського районного суду АР Крим від 25 лютого 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. були задоволені частково. УПСЗН Кіровської РДА зобов'язано здійснювати виплату разової допомоги ОСОБА_1. до 05 травня відповідно до Закону України «Про соціальний статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. В задоволенні решти позову відмовлено.
2
Не погодившись з вказаною постановою суду ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу, яка містить вимоги про скасування постанови суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог, та ухвалення нової про їх задоволення.
Апелянт вважає постанову суду такою, що не відповідає нормам матеріального права, обґрунтовуючи вказане тим, що судом порушені вимоги ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII та не прийняті до уваги Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року та № 6-рп\2007 від 09 липня 2007 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в частині зобов'язання відповідача виплатити різницю між виплаченою та встановленою законом щорічною допомогою за 2004-2005 роки, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивач, відповідно зі ст. 99 КАС України, якою встановлений річний строк звернення до суду за поновленням порушених прав, без поважних причин пропустив зазначений строк.
З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки позивач отримував разову щорічну допомогу за зазначені роки, в розмірі, встановленому Законом України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік, йому було відомо про її розмір, і тому посилання позивача на те, що про порушення прав, а саме виплату допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, йому стало відомо тільки у 2007 році, є безпідставними. Будь-яких доказів про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач не надав.
Правомірною вважає колегія суддів відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. в частині зобов'язання відповідача виплатити різницю між виплаченою та встановленою законом щорічною допомогою, як учаснику бойових дій, за 2006 рік, оскільки п.18 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію частини 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в частині визначення розміру виплат щорічної разової допомоги ветеранам війни, зупинено на 2006 рік. Вказана норма закону не була визнана неконституційною, тому рішення суду першої інстанції в цій частині є правомірним.
Проте колегія суддів не може погодитися з висновком суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в частині зобов'язання відповідача виплатити різницю між виплаченою та встановленою законом щорічною допомогою, як учаснику бойових дій, за 2007 рік, і вважає постанову суду першої інстанції в цій частині такою, що порушує вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та конституційні права позивача щодо його соціального захисту.
Відповідно до зазначеної норми закону щорічна разова допомога учаснику бойових дій виплачується в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком до 05 травня поточного року.
Пунктом 13 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року дія ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в частині визначення розміру виплат щорічної разової допомоги ветеранам війни, була зупинена на 2007 рік.
Статтею 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік" щорічна разова допомога учаснику бойових дій була встановлена у розмірі 280 грн. Зазначена допомога позивачеві була виплачена у встановлений строк.
3
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі №1-29/2007 ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій встановлена в розмірі 280 грн., та п. 13 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто неконституційними.
Колегія суддів вважає, що відмова позивачеві у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на його користь з відповідача різниці між виплаченою та встановленою законом щорічною допомогою за 2007 рік, як учаснику бойових дій, є помилковою. Висновки суду про те, що дія вищевказаного рішення Конституційного Суду України не розповсюджується на вимоги позивача, оскільки він отримав зазначену допомогу, не можна визнати обґрунтованими, оскільки Закон України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в період поточного року, на який він був затверджений, визнаний у вказаній частині неконституційним, тобто позивач мав право отримати допомогу у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З оглядом на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що
постанова суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. щодо стягнення на його користь з відповідача різниці між виплаченою та встановленою законом щорічною допомогою за 2007 рік, як учаснику бойових дій, підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову.
Доводи ОСОБА_1. про те, що вказана сума повинна бути визначена з рахунком індексації не можна визнати обгрунтованими, оскільки разові суми індексації не підлягають.
Керуючись ст. ст. 195, 196, п.3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія судової палати по цивільних справах
ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2008 року, в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Кіровської РДА АР Крим виплатити за 2007 рік щорічну разову допомогу позивачу, як учаснику бойових дій, у розмірі, встановленому ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», - скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської РДА АР Крим виплатити ОСОБА_1 за 2007 рік різницю між розміром щорічної разової допомоги, встановленої ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій та розміром зазначеної допомоги, що була виплачена позивачеві за станом на 05 травня 2007 року.
В решті постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2008 року залишити без змін.
постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.