Справа №: 2-200/11

                                                                                Провадження № 2/0601/13/2012

РІШЕННЯ

                                                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          03 липня 2012 року                                                   

          Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Брагіна В.І.

при секретарі Комінарці А.О.

з участю : представника позивача ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2 розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» про визнання додаткових угод до кредитного договору недійсними та розірвання кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду,в якому зазначив, що 25.04.2008 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 240/4,згідно з яким відповідачу надано грошові кошти у тимчасове платне користування у сумі 146 450,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 24.04.2018 року,шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок. Відповідач порушив умови договору,а саме не сплачував кредит встановленими договором розмірами платежів.Станом на 30.09.2010 року загальна заборгованість відповідача перед банком становила 302 175,28 грн.,що складається із заборгованості по кредиту – 256 381,97 грн.,відсотків – 36 555,37 грн.,плати за пропуск платежів(штраф) – 9 237,94 грн. Просив стягнути на його користь зазначену суму боргу за рахунок усього майна та грошових коштів належних відповідачу та понесені позивачем судові ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом,в якому зазначив,що 25.04.2008 року між ним та банком дійсно був украдений кредитний договір, при цьому він ніяких додаткових угод та договорів не підписував. Банк в односторонньому порядку збільшив розмір відсоткової ставки. Просив вважати договір – додаткову угоду № 1 від 24 квітня 2009 року не укладеною,додаткові угоди № 2,3,4 від 24 квітня 2009 року та 14.09.2009 року та договір про внесення змін № 2 до договору іпотеки від 14.09.2009 року визнати недійсним;зобов’язати позивача зарахувати сплачені ним кошти по додатковим угодам в рахунок виконання основного кредитного зобов’язання;зобов’язати позивача зробити перерахунок заборгованості без врахування підвищеної відсоткової ставки та підвищеного еквіваленту долару США;розірвати кредитний договір № 240/4 від 25.0-4.2008 року та іпотечний договір у зв’язку із істотним порушенням банком умов договору.

Представник позивача в судовому засіданні свій позов підтримав повністю,обґрунтувавши його зазначеними в позовній заяві обставинами.Зустрічний позов не визнав,просив в його задоволенні відмовити.

Відповідач в судовому засіданні первісний позов визнав частково в сумі 196 766,39грн.,свій позов підтримав повністю,пояснив додаткові угоди не підписував, банк в односторонньому порядку підвищив відсотки,чим суттєво порушив умови договору.Вважає, що у даному випадку було прострочення кредитора,тому просив зарахувати в рахунок погашення виконання основного кредитного зобов’язання кошти,сплачені ним на виконання додаткових угод,розірвати кредитний та іпотечний договори.

Заслухавши пояснення сторін,дослідивши матеріали справи, суд встановив: 25.04.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 240/4,згідно з яким відповідачу надано грошові кошти у тимчасове платне користування у сумі 146 450,00 грн. з кінцевим терміном повернення до 24.04.2018 року, шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок. Відповідач порушив умови договору, а саме не сплачував кредит встановленими договором розмірами платежів.Заборгованість відповідача перед банком становить : заборгованість за кредитом - 196 766,39 грн. плати за пропуск платежів(штраф) – 9 237,94 грн.Відповідно до висновку експерта від 03.11.2011 року № 1/1166 – підписи в додатковій угоді № 1 та додатковому договорі № 2 від 24.04.09 року до кредитного договору № 240/4 від 25.04.2008 року, виконані не відповідачем.

Зазначені обставини підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.2 ст. 61 ЦПК України.

Виходячи із вимог ст.ст.15,16,23 ч.3,203,215 ч.1-2,613,1056-1 ЦК України, ст.55 ч.4 З.У. «Про банківську діяльність», ст.58 Конституції України,що закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі,крім випадків коли вони пом’якшують,або скасовують відповідальність особи. Ч.2 ст.1056-1 ЦК України передбачено,що встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.Ч.3 цієї ж статті говорить,що умова договору,щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Згідно ст. 55 ч.4 ЗУ «Про банківську діяльність» банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів,зокрема збільшувати розмір процентної ставки,за кредитними договорами,або зменшувати її розмір за договором банківського вкладу,за винятком випадків встановлених законом.

Оцінивши досліджені докази суд прийшов до висновку,що позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.Суд визнає недійсними : додаткову угоду № 1 від 24 квітня 2009 року,додаткову угоду № 2 від 24 квітня 2009 року;зараховує сплачені ним кошти по додатковим угодам в рахунок виконання основного кредитного зобов’язання як прострочку кредитора; розриває кредитний договір № 240/4 від 25.04.2008 року у зв’язку із істотним порушенням банком умов договору.В зв’язку з викладеним суд задовольняє первісний позов частково,стягує з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитом - 196 766,39 грн. плати за пропуск платежів(штраф) – 9 237,94 грн.,а всього 206004 грн.33 коп.

Задовольняючи позов частково суд стягує з ОСОБА_2 на користь банку понесені ним судові витрати пропорційно задоволеним позивним вимогам в сумі 1820 грн.00 коп.

Враховуючи,що судом частково задоволені позовні вимоги Плоницького витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 450 грн.24 коп. судом покладаються на ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та стягуються з нього на користь науково-дослідного експертного-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області.

Керуючись ст.ст.526,527,530,1050,1054 ЦК України,ст.ст. 10,11,15,60,61,88,212-215,218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Позов ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» 206004 грн.33 коп. заборгованості за кредитним договором,відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» 1820 грн.00 коп. - судових витрат.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» про визнання додаткових угод до кредитного договору недійсними та розірвання кредитного договору задовольнити частково.

Визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 24 квітня 2009 року до кредитного договору № 240/4 від 25.04.2008 року, додаткову угоду № 2 від 24 квітня 2009 року до кредитного договору № 240/4 від 25.04.2008 року укладений між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_2.

Розірвати кредитний договір № 240/4 від 25.04.2008 року укладений між ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» на користь науково-дослідного експертного-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області 450 грн.24 коп. судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_4