Справа № 2- 60 / 2007 рік

РІШЕННЯ ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

22 січня 2007 року Антрацитівський  міськрайонний суд Луганської області

у складі:   головуючого - судді   Толстих О.В.

при секретарі                                   Колчиної Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Антрацита цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Антрацитівської міської Ради про визнання права власності на самочинно збудовані господарські споруди.

встановив:

ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до органу місцевого самоврядування Антрацитівської міської Ради (територіальної громади), про визнання за її чоловіком ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, права власності на самочинно збудовані та перебудованиі господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послаеться на те, що її чоловік ОСОБА_2 1 серпня 1947 року придбав житловий будинок який складався з 3-х кімнат та погріба, розташований на земельній ділянці ),07 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, нумерація будинку згодом була змінена на НОМЕР_1.

Протягом життя її чоловік добудувавдо будинку тамбур «а-1» і збудував три сараї «Е», «Ж» і «З»  але дозвіл на їх будівництво не брав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік ОСОБА_2 помер після смерті якого вона фактично прийняла спадок. Антрацитівська державна нотариальна відмовляє їй в вилдачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що надвірні будівлі, які були збудовані ОСОБА_2 є самочинним будівництвом.

Просить визнати за ОСОБА_2.право власності на самочинно збудовані господарські будівлі, а саме тамбур «а-1» і сараї «Е», «Ж» і «З»

В судове засіданні сторони не з'явились залишили заяви про розгляд справи за їх відсутності представник позивачки ОСОБА_3 підтримує позовні вимоги.

Відповідач- територіальна громада Антрацитівської міської Ради позовні вимоги визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 про що свідчить свідоцтво про одруження (а.с, 18)

01.08.1947 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі- продажу житлового будинку який складався з 3-х кімнат та погріба, розташованого на земельній ділянці ),07 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, нумерація будинку згодом була змінена на НОМЕР_1. (а.с. 10,20-22)

Протягом життя чоловік позивачи ОСОБА_2 добудував до будинку сіні та збудував три нові сараї, але дозвіл на таке будівництво не брав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік позивачки ОСОБА_2 помер.( а.с. 14 )

Актом державної технічної комісії від 10.11.2006 року будівлі за адресою : АДРЕСА_1 були прийняті в експлуатацію, а рішенням НОМЕР_2 від 23.11.2006 року виконавчого комітету Антрацитівської міської Ради вказаний акт було затверджено.( а.с. 12,13)

Згідно з висновком відділу містобудування та архітектури НОМЕР_3 від 30.11.2006 року побудований до будинку тамбур «а-1» і господарські буддівлі сараї Е.Ж,3 які були збудовані ОСОБА_2 є самочинним будівництвом. Вказані будівлі відповідають вимогам СНІПа 79-92, санітарним, технічним та протипожежним нормативам, (а.с.11)

У відповідності до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за собою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В судовому засідані встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_2 без належного дозволу збудував господарські будівлі: сараї Е,Ж,3. Побудовані господарські будівлі відповідають вимогам СНІПа 79-92, санітарним, технічним та протипожежним нормативам.( а.с.11)

Невизнання за ОСОБА_2 права власності на будівлі, які є самочинним будівництвом, перешкоджає його спадкоємцям, яким є позивачка, отримати спадщину за законом.

При таких обставинах суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на самочинно добудований до будинку тамбур-а-1 і збудовані господарскі будівлі сараї Е,Ж,3 які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України,ст.ст.328, 331,376,386,392 ЦК України , суд,-

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на самочинно добудований до будинку тамбур-а-1 і збудовані господарскі будівлі сараї Е,Ж,3 які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене   в апеляційному суді Луганської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

СУДДЯ:                                                                     ТОЛСТИХ О.В.