Справа № 2-1125/09р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2009 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Головачова Я.В.

при секретарі - Бурді Л.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою в якій просили визнати квартиру АДРЕСА_1 (надалі по тексту спірна квартира) її спільною сумісною власністю з відповідачем; поділити вказану квартиру в рівних частках між нею (позивачкою) та відповідачем.

В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги, та пояснила, що хоча спірна квартира і була подарована її чоловіку, але вона приймала участь в утриманні цієї квартири, проведенні ремонту в квартирі, внаслідок чого збільшилась вартість спірної квартири, а тому вона (квартира) може бути визнання об'єктом спільної сумісної власності.

Відповідач в попередньому судовому засіданні позов визнав, про що подав суду відповідну заяву.

Враховуючи, що відповідачем позов визнано, суд дійшов висновку, про можливість постановления рішення в попередньому судовому засіданні відповідно до положень ст.130 ЦПК України.

Згідно з п. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 листопада 1998 року. В даний час сторонами подано до суду сумісну заяву про розірвання шлюбу.

З листопада 2003 року ОСОБА_2 отримав в дар квартиру АДРЕСА_1, а отже у відповідності до ст. 24 КпІІІС, який діяв на час набуття власності, була особистою власністю позивача. Сторони спільно несли витрати на утримання квартири.

У відповідності до ст. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя , воно у разі спору може бути визнано за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна є рівними, якщо інше не зазначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

2

Вищевикладене дає підстави для висновку, що вимоги позову є законними, обґрунтованими та доведеними, окрім того, визнані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а тому стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають понесені судові витрати в розмірі 1730 грн.

Керуючись ст.ст.15, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Поділи спільну сумісну власність - квартиру АДРЕСА_1 наступним чином: виділити у власність ОСОБА_1 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, у власності ОСОБА_2 залишити !4 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 1730 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження та наступним поданням протягом 20 днів з дня подання заяви - апеляційної скарги.