Справа № 1-46

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРА ЇНИ

14 січня 2009 року

Деснянський районний суд. М. Києва в складі:

головуючого - судді Васильєвої М.А.

при секретарі - Кучинському Я.Ю.

Грицай Г.Л.

з участю прокурора - Ляшок Г.Г.

потерпілих - ОСОБА_1

ОСОБА_11

ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

ОСОБА_4

законних представників - ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України,,

3 середньою-спеціальною освітою, працюючого в ПП «ОСОБА_9» на посаді

електрика, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ст. 304 КК України,

ОСОБА_10

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з освітою - 8 класів, учня середньої загальноосвітньої школи № 276, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2008 року приблизно о 17.50 год. ОСОБА_8, знаходячись в салоні тролейбуса маршруту № 30, який рухався у напрямку «Райдужний масив», по проспекту Ватутіна, 8, в м. Києві, втягнув в злочинну діяльність неповнолітнього ОСОБА_10 1993 р.н., та за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до незнайомого раніше неповнолітнього ОСОБА_11 та вихопив з його лівої руки належний батькові останнього - ОСОБА_1 мобільний телефон «Нокіа N 73» вартістю 1500 грн. разом з карткою пам'яті на 2 Гб, вартість якої входить у вартість телефону, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Лайф» вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 5 грн. Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном в подальшому розпорядилися на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 1515 гривень.

Крім того, ОСОБА_8, ОСОБА_10, малолітній ОСОБА_12, який не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, повторно, за попередньою змовою між собою та малолітнім ОСОБА_13 який не досяг віку притягнення до кримінальної відповідальності, вчинили грабіж майна ОСОБА_2 при наступних обставинах. Так, 24 липня 2008 року

2

приблизно о 05.40 годині ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку № 32 по пр. Маяковського в м. Києві, діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, втягнув в злочинну діяльність неповнолітніх ОСОБА_10 1993 р.н., ОСОБА_12, 1996 р.н. та ОСОБА_13, 1995 р.н., та за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10, малолітніми ОСОБА_12 та ОСОБА_13 які не досягли віку притягнення до кримінальної відповідальності, з метою відкритого викрадення чужого майна, діючи узгоджено, згідно заздалегідь розподілених ролей, ОСОБА_10, ОСОБА_8, та малолітній ОСОБА_13 стали спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі появи сторонніх осіб, попередити про це малолітнього ОСОБА_12, в той час як останній підбіг до ОСОБА_2 з боку спини та вихопив з лівої руки потерпілої належну їй жіночу сумку вартістю 50 грн., в якій знаходились: гаманець, вартістю 10 грн., в якому знаходилось гроші в сумі 32 грн., окуляри, вартістю 15 грн., ключі у кількості 6 штук, загальна вартість яких становить - 145 грн., дисконтна картка супермаркету «Сільпо», косметичка з медикаментами, посвідчення ветерана праці на ім'я ОСОБА_2, які матеріальної цінності для останньої не становлять. Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10, малолітніми ОСОБА_12 та ОСОБА_13, з місця вчинення злочину зник, а відкрито викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 252 гривень.

Підсудні вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку та встановлених судом, визнали повністю та підтвердили їх, показавши.що 11 червня 2008 року вони їхали з озера до дому. На зупинці побачили двох раніше незнайомих хлопців, до яких підійшли та попросили цигарки. Хлопців сказали, що цигарок немає, після чого вони стали між собою розмовляти. Коли під'їхав тролейбус, вони зайшли у салон, а ці два хлопці стояли за ними біля передніх дверей. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_10, що він забере у потерпілого телефон. ОСОБА_10 спочатку не погодився, а потім дав згоду. ОСОБА_8, коли зупинився тролейбус, забрав у потерпілого телефон та вискочив з тролейбусу з телефоном, а ОСОБА_10 залишився в тролейбусі. На запитання потерпілого про ОСОБА_8, він сказав потерпілому зовсім інші дані, після чого на своїй зупинці вийшов. Ввечері ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 зустрілися та продали мобільний телефон, а гроші витратили на власні потреби. Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 в судовому засіданні про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3273 грн. та 3000 грн. моральної шкоди визнали повністю. По другому епізоду все сталося випадково, попередньої домовленості про пограбування між ними та ОСОБА_13 і ОСОБА_12 не було. Обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_2 підтвердили в повному обсязі. При цьому ОСОБА_8 показав, що він знав про те, що ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 неповнолітні, але не подумав про це при вчиненні злочинів.

Винність підсудних у вчиненні злочинів при обставинах, встановлених судом, доведена зібраними у справі та дослідженими судом доказами в їх сукупності:

- показами в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 про те, що 11 червня 2008 року приблизно о 18 годині до нього зателефонувала його дружина яка повідомила про те, що у сина невідомий забрав мобільний телефон. Мобільний телефон він подарував сину десь взимку 2008 p.. Мобільний телефон був придбаний в кредит, і вартість телефону, враховуючи відсотки по кредиту, 3273 грн. На наступний день він з дітьми знаходилися біля озера «Дзеркальне», де молодший син побачив ОСОБА_8, який напередодні його пограбував. Він (ОСОБА_1) затримав ОСОБА_8 та привіз в Дніпровське РУ для з'ясування всіх обставин події. Просить стягнути з підсудних матеріальну шкоду в розмірі 3273 грн., яка підтверджується договором про надання кредиту, видатковою накладною та копіями чеків про сплату даної суми, а також стягнути з підсудних моральну шкоду в розмірі 3000 грн., яка була заподіяна внаслідок протиправних дій підсудних внаслідок викрадення мобільного телефону у малолітнього сина, витратами часу, пов'язаними з викликами до міліції та суду, душевних стражданнях його та сина;

- показами в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_11 про те, що 11 червня 2008 року він разом із своїм другом ОСОБА_14 їхали в тролейбусі № ЗО з озера «Дзеркальне» додому. Вони стояли біля середніх дверей. На тролейбусній зупинці «Героїв Сталінграду» до тролейбусу зайшли

3

на задні двері раніше незнайомі підсудні, які між собою спілкувались. ОСОБА_10 присів на сидіння, а ОСОБА_8 - став навпроти нього. Через одну зупинку ОСОБА_14 присів на сидіння, а він залишався стояти біля середніх дверей так як йому на мобільний телефон Нокіа N73 зателефонував його товариш. Він стояв тримаючись за поручень та розмовляв по мобільному телефону, свій мобільний телефон він тримав у лівій руці. Коли тролейбус під'їхав до зупинки «Райдужна», і почали відчинятися двері, він відчув, як ОСОБА_8 у нього з руки вихопив мобільний телефон і вибіг з мобільним телефоном на вулицю, і побіг в сторону супермаркету. ОСОБА_10 залишився в салоні тролейбусу. Після того, як зачинилися двері, він з ОСОБА_14 підійшли до ОСОБА_10 та запитали, як звати хлопця, що був разом з ним та викрав у нього (ОСОБА_11) мобільний телефон та втік. ОСОБА_10 сказав, що грабіжника звати ОСОБА_15, і вони між собою просто друзі, більше нічого не повідомив. Вдома він (ОСОБА_1) розповів, що сталося, і на наступний день разом з батьком вони затримали ОСОБА_8;

- довідкою ПП «ОСОБА_16» «Мобільна хвиля», згідно якої вартість мобільного телефону Нокіа N73-1 станом на 15 червня 2008 року - 1500 грн. (ас. 21 т.2)

- показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 про те, що 24 липня 2008 року приблизно о пів на шосту год. вона вийшла з дому та направилася на зупинку громадського транспорту по пр. Маяковського. На вулиці було вже світло По дорозі до вищезазначеної зупинки вона помітила біля кіоску на лавочці чотирьох хлопців, які привернули її увагу тим, що голосно розмовляли, кричали. Пройшовши приблизно 20 метрів, вона відчула нібито хтось смикнув її за ліву руку. Повернувшись, вона побачила, що її сумки в руці не має, а від неї тікає раніше незнайомий ОСОБА_12, за яким побігли також раніше незнайомі ОСОБА_13 та ОСОБА_8. В цей час до неї підійшов раніше незнайомий ОСОБА_10, який спитав, чи є гроші в сумці, на що вона відповіла, щоб вони віддали сумку, так як в ній нічого немає. Після цього ОСОБА_10 побіг в слід за іншими хлопцями. В цей час вона зустріла сусіда на ім'я ОСОБА_17, якому вона повідомила, що у неї викрали сумку з речами. На пропозицію ОСОБА_17 вона разом з ним зайшла до квартири останнього та

викликала міліцію. Трохи пізніше працівники міліції затримали всіх чотирьох хлопців. Коли вона знаходилась в Деснянському РУ, то вона їх побачила та відразу впізнала, і вказала, що ОСОБА_12 вихопив у неї сумку, ОСОБА_10 підходив до неї і питав щодо наявності в сумці грошей, ОСОБА_13 та ОСОБА_8 побігли слідом за ОСОБА_12. Також в кабінеті слідчого вона побачила викрадену в неї сумку з речами і відразу впізнала їх, як свої. Речі які в неї викрали - сумка дерматинова червоного кольору - 50 грн., в якій знаходилась наступні речі: гаманець світло- коричневого кольору - 10 грн., в якому знаходились гроші в сумі 32 грн., окуляри - 15 грн., ключі від квартири в кількості 5 шт., ключ від верхнього замка - 30 грн., ключ від замка верхнього на поверху до свого крила - 25 гривень, ключ від замка нижнього на поверху до свого крила - 15 гривень, ключ від вхідної двері до під'їзду магнітний - 25 гривень, ключ від офісу квартири, де вона підробляє, в кількості 2 шт., ключ від верхнього замка - 25 гривень, ключ від нижнього замка

- 25 гривень, картка скидок на покупки в супермаркеті "Сільпо", косметичка з медикаментами, пенсійне посвідчення на її ім'я які матеріальної цінності для неї не мають. Викрадене майно їй було повернуто одразу, крім грошей. Суму викрадених грошей їй відшкодував батько ОСОБА_10. Будь-яких претензій вона до хлопців немає;

- протоколом огляду місця події від 24 липня 2008 p., згідно якому в кінці сходів до підвалу будинку 5 по вул. Сабурова в м. Києві виявлено червону сумку, біля якої знаходяться пенсійне посвідчення, окуляри, косметична, таблетки, гаманець, пів конверту, три ручки, зв'язка ключів, вилучено 1 слід пальця руки з поверхні обкладинки посвідчення «Ветеран праці» на ім'я ОСОБА_2 (ас. 44-54 т.3);

· протоколами пред'явлення фотознімків потерпілій ОСОБА_2 для впізнання від 7 жовтня 2008 року, згідно яких потерпілою впізнані підсудні та неповнолітні ОСОБА_12 та ОСОБА_13 як особи, які відносно неї вчинили злочин (ас. 84-88 т.3);

речовими доказами, в якості яких було визнано один слід пальця руки з зовнішньої поверхні обкладинки посвідчення «Ветеран праці» серії С НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 (ас. 118 т.3);

4

· висновком дактилоскопічної експертизи № 340 від 20 жовтня 2008 року,_згідно якому слід пальця руки, вилучений при огляді місця події від 24 липня 2008 року за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 5 (вхід в підвальне приміщення), придатний для ідентифікації за ним особи, залишений великим пальцем правої руки гр. ОСОБА_12 (ас. 103-114 т.3 );

· показами в судовому засіданні неповнолітніх ОСОБА_13 та ОСОБА_12 про те, що 23 липня 2008 року у вечірній час вони пішли в комп'ютерний клуб «Цеклаб». їх в клуб не пустили, і вони гуляли біля клубу, де зустрілися з ОСОБА_10 та ОСОБА_8, яких знали по клубу та іноді спілкувалися. Через деякий час ОСОБА_10 та ОСОБА_8 пішли з клубу, а вони залишилися ще там. Вранці, на вулиці було вже світло, біля входу комп'ютерного клубу вони побачили ОСОБА_8 та ОСОБА_10. Всі вчотирьох вони пішли на лавку недалеко від клубу, де ОСОБА_8 залишився розмовляти з ОСОБА_12, ОСОБА_13 пішов до кіоску, який знаходився поруч, а ОСОБА_10 хтось погукав біля клубу. Після цього між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 сталася розмова, в ході якої ОСОБА_12 сказав, що він може вчинити крадіжку, а ОСОБА_8 говорив, що йому (ОСОБА_12) це «слабо». Коли вони помітили бабусю, ОСОБА_8 спитав, чи буде ОСОБА_12 красти. Після цього ОСОБА_12 побіг до бабусі, вирвав з її рук сумку, і вони всі почали тікати. Зустрілися вони біля підвалу одного з будинків, де, обшукавши сумку, викинули її та те, що в ній було, крім грошей, частину яких ОСОБА_8 дав їм, а іншу частину залишив собі та ОСОБА_10. При цьому ОСОБА_8 говорив, що йому потрібні гроші, щоб викупити телефон, а їм - гроші на витрати потрібні були.

Оцінюючи та аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність:

- кожного підсудного у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, повторно, - доведена повністю та кваліфікує дії кожного з них за ч. 2 ст. 186 КК України;

- підсудного ОСОБА_8 у втягненні неповнолітнього в злочинну діяльність, доведеною повністю та кваліфікує його дії за ст. 304 КК України.

Суд виключає з обвинувачення підсудних ще раз кваліфікацію їх дій за ч. 2 ст. 186 КК України, та додатково кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ст. 304 КК України - як надлишкову.

При призначенні покарання підсудним суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особистість кожного підсудного: ОСОБА_10. - раніше не судимий, навчається, за місцем навчання характеризується позитивно, на обліку в ВКМНС не перебуває; ОСОБА_8 -раніше не судимий, працює, за місцем роботи характеризується позитивно. Обставини, що пом'якшують покарання кожного підсудного, - щире каяття, підсудного ОСОБА_10 -вчинення злочину в неповнолітньому віці, добровільне відшкодування заподіяної шкоди потерпілій ОСОБА_2 Обставина, що обтяжує покарання кожного підсудного, - вчинення злочину щодо особи похилого віку та щодо малолітнього, обставина, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_8 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння,

Враховуючи обставини справи, особу кожного підсудного. роль та ступінь участі кожного у вчиненні злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання кожного підсудного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання кожного підсудного можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за поведінкою кожного з них органами кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1, визнаний в повному обсязі підсудними, підлягає задоволенню і стягненню з підсудних з урахуванням ролі та ступені участі кожного з підсудних у вчиненні злочину, а також з урахуванням вимог ст. 1179 ЦК України відносно підсудного ОСОБА_10.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винними ОСОБА_8 - у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186, ст. 304 КК України, ОСОБА_10 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання:

ОСОБА_8

5

за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі,

за ст. 304 КК України - 3 рок и позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_8 призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 3 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_10 - за ч. 2 ст. 186 КК України - 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 104, 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили ОСОБА_8, ОСОБА_10 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити:

стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 2000 грн. в рахунок матеріальної шкоди та 2000 грн. в рахунок моральної шкоди,

стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_1 1273 грн. в рахунок матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок моральної

шкоди.

Речові докази у справі - жіночу сумку червоного кольору, в якій знаходилися: окуляри,

ключі від офісу-квартири та жилої квартири, в загальній кількості 6 штук, гаманець та косметичку з медикаментами - залишити у власності ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з часу його проголошення в Апеляційний суд м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва.