Спр.№2-1806/2008р.

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді                           Шевченко Л.В.

при секретарі                                  Бондаренко Н.В.

з участю адвоката                            ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_2. про визнання шлюбу останньої з ОСОБА_3 недійсним.

Свої позовні вимоги вона обґрунтувала тим, що з ОСОБА_3. вона зареєструвала шлюб 03 травня 2002 року, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року на жаль ОСОБА_3 помер. До реєстрацій шлюбу вона протягом 16 років фактично проживала з ОСОБА_3. однією сім'єю.

В лютому місяці 1989 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. було укладено шлюб, який розірвано в квітні 1990 року. їй відомо, що відповідачка ОСОБА_2. не мала наміру створювати сім'ю з ОСОБА_3., реєструючи з ним шлюб в 1989 році.

Через укладання фіктивного шлюбу з ОСОБА_2. протягом певного строку порушуються її цивільні та житлові права, оскільки ОСОБА_2. ігнорує її вимоги про добровільне зняття з реєстрації з квартири чоловіка ОСОБА_3 по вул. АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просять його задовольнити.

Відповідачка, заперечуючи проти позову, пояснила, що дійсно перебувала з ОСОБА_3. в зареєстрованому шлюбі з лютого місяця 1989 року по квітень місяць 1990 року. Вони проживали однією сім'єю, чоловік її прописав на свою житлову площу за адресою АДРЕСА_1. Згодом їх відносини погіршились, він зустрічався з іншими жінками, а вона з іншим чоловіком, від якого народила в 1990 році дитину, що було

причиною для розірвання їх шлюбу. Уже після розірвання шлюбу в 1993 році в квартирі АДРЕСА_1 планувався капітальний ремонт, тому ОСОБА_3. було видано ордер на відселення та на право тимчасового проживання в кв. АДРЕСА_2, в який була включена і вона з дитиною. їй невідомо, коли ОСОБА_3 вступив в інтимні стосунки з позивачкою, коли реєстрував з позивачкою шлюб, коли помер.

Вислухавши пояснення сторін, представника позивачки, показання свідків, думку адвоката відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як пояснила відповідачка, вона познайомилась з ОСОБА_3. в 1988 році, а в лютому місяці 1989 року вони одружились. Весілля вони відмітили в ресторані „Лісова пісня", який знаходився на пл. Шевченка в м. Києві. На весіллі було чоловік десять, в основному друзі ОСОБА_3 На весіллі вона познайомилась з товаришем ОСОБА_3 - ОСОБА_5 Після весілля вони з чоловіком стали проживати у його комунальній квартирі № АДРЕСА_1, куди ОСОБА_3 її прописав. В подальшому сім'я їх не склалась, вони розлучились в 1990 році. Сам ОСОБА_3 ніколи не ставив питання про недійсність їх шлюбу, навіть вписав її з сином до ордера на тимчасове відселення як колишніх членів своєї сім'ї.

Пояснення відповідачки підтверджуються свідоцтвом про одруження її з ОСОБА_3 (а.с. 26), свідоцтвом про розірвання шлюбу НОМЕР_1 (а.с. 10) та ксерокопією ордера № 52 від 18 лютого 1993 року (а.с. 13), показаннями свідка ОСОБА_6.

Так, свідок ОСОБА_6. показав, що був товаришем ОСОБА_3, який в 1989 році запросив його до себе на весілля з ОСОБА_2. Свідок підтвердив, що дійсно це було звичайне весілля в ресторані „Лісова пісня", що після весілля подружжя проживало в квартирі на першому поверсі будинку № АДРЕСА_1, там в різних кімнатах тоді проживало три сім'ї, він у них бував в гостях декілька разів, номер квартири не пам'ятає. Свідок ОСОБА_6. показав, що у ОСОБА_3 була неадекватна поведінка, він міг змінювати свою думку протягом дня кілька разів.

На час реєстрації шлюбу відповідачки з нині покійним ОСОБА_3. позивачка не була знайома ні з ОСОБА_2., ані з ОСОБА_3., про що сама повідомила в судовому засіданні.

Крім того, позивачка пояснила, що з ОСОБА_3 її

познайомили в жовтні 1989 року ОСОБА_2. таОСОБА_4., якого вона знала по роботі ще з 1976 року і які в жовтні 1989 року проживали протягом місяця в її квартирі по вул. Макіївській.

Перебувала позивачка з ОСОБА_3. у зареєстрованому шлюбі протягом семи днів, а саме з 03.05.2002 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.7) та свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 (а.с. 8). Позивачка пояснила, що не була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, де в той час проживав ОСОБА_3 Вона зареєстрована та проживає в своїй двохкімнатній квартирі № АДРЕСА_3, що підтвердила в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивачка не змогла надати конкретних доказів того, які саме її права порушує попередній шлюб її покійного чоловіка з ОСОБА_2.., говорила щось про чистоту відносин.

Натомість ОСОБА_2. пояснила, що причиною подачі позивачкою даної заяви в суд. вона вважає те, що запрошеною нею комісією по АДРЕСА_1 встановлено, що в квартирі ніхто не проживає, що там антисанітарія.

Дані пояснення відповідачки підтверджуються актом від 12 лютого 2008 року (а.с. 25).

З наданої довідки від 28.01.2008 року вбачається, що відповідачка є одинокою матір'ю (а.с. 22), перебуває на квартирному обліку з жовтня 2000 року у складі сім'ї з двох осіб: ОСОБА_7. ОСОБА_8 (а.с. 23) та зареєстрована разом зі своїм сином в кв. № АДРЕСА_1 (а.с. 24).

Починаючи з 1990 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 ніде не ставив питання про визнання його шлюбу з ОСОБА_2. фіктивним.

Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12. та ОСОБА_13., яким якоби відомо зі слів покійного нині ОСОБА_3, що він уклав в 1989 році шлюб з ОСОБА_2. фіктивно, оскільки вони спростовуються вищевикладеними доказами і не є підставою для задоволення позову.

Якихось суттєвих доказів в підтвердження своїх позовних вимог позивачка не надала.

Таким чином, оцінюючи всі докази по справі, суд не знаходить законних підстав для задоволення позову.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 21, 39, 40, 43 СК України,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії