Справа № 11а-453/2006 р. Головуючий у І інстанції: Ільбицький І.Д.
Категорія ст.185ч.З КК України Доповідач у 2 інстанції: Фомін Ю.В.
УХВАЛА
іменем України
20 червня 2006 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого- судді - Романова О.В.
суддів Фоміна Ю.В., Широкопояса Ю.В.
з участю:
прокурора Вдовиченка І.М.
засудженого ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Богунського районного суду м.Житомира від 13 лютого 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
громадянин України, росіянин, не одружений, не працюючий, в порядку ст.89 КК України не судимий, -
засуджений за ст.ст.15ч.З,185ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ст.185ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ст.185ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі;
за ст.186ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України остаточно визначено ОСОБА_1
покарання за сукупністю злочинів у вигляді 5 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання йому рахується з 26.07.2006р. В строк відбуття
покарання зараховано строк перебування його під вартою з 15.02.2006 року
по 25.02.2006р.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання
вироком законної сили залишено попередню - взяття під варту.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_2- 950 грн,ОСОБА_3 - 960грн., ОСОБА_4425грн в рахунок відшкодування матеріальних збитків.
Згідно вироку, 14 лютого 2004 року близько 20 години 15 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з особою, що знаходиться в розшуку , з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до АДРЕСА_2, де в цей же час за допомогою ломика, принесеного з собою, діючи спільно з особою, що знаходиться в розшуку, намагався зламати вхідні двері та проникнути до вищевказаної квартири, що є житлом і належить гр.ОСОБА_5, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі в зв'язку з тим, що не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, так як в цей же день і час був виявлений та затриманий гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які проживають у вищевказаному будинку, тобто вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна.
Крім цього 10.03.2004 року ОСОБА_1 з метою повторної крадіжки чужого майна з проникненням у житло прибув на територію дачного кооперативу "Лісовий берег" поблизу с.Камянка Житомирського району.
Реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_1 близько 20 години підійшов до дачного будинку НОМЕР_1, який належить гр.ОСОБА_2 розміщеному в вказаному дачному кооперативі і за допомогою, металевого прута, якого він знайшов , зламав вхідні двері і проник в середину будинку, звідки таємно, повторно викрав речі на загальну суму 950 грн. і викраденим розпорядився на власний розсуд , чим потерпілому заподіяв матеріальні збитки на вказану суму.
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 16.03 2004 року з метою повторної крадіжки чужого майна, з проникненням у житло, прибув на територію дачного кооперативу "Камінка", поблизу с.Камінка Житомирського району.
Реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_1 близько 19 години 30 хвилин підійшов до дачного будинку гр.ОСОБА_3 розміщеного в вказаному дачному кооперативі і за допомогою металевого прута, якого він завчасно приніс з собою зламав навісний замок на вхідних дверях і проник в середину будинку, звідки таємно, повторно, викрав майно потерпілої на загальну суму 960 грн. і викраденим розпорядився на власний розсуд, чим потерпілій ОСОБА_3 заподіяв матеріального збитку на вказану суму.
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 30.05.2004 року знаходячись в с.Вереси, Житомирського району з метою повторної крадіжки чужого майна, з проникненням у житло, близько 14 год. підійшов до АДРЕСА_3 вказаного населеного пункту, який належить
гр.ОСОБА_8, де шляхом вільного доступу проник в середину будинку звідки таємно, повторно викрав відеомагнітафон "Панасонік-Р04", вартістю 300грн. і викраденим розпорядився на власний розсуд, чим потерпілому заподіяв матеріального збитку на вказану суму.
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 18 червня 2004 року з метою повторної крадіжки чужого майна, з проникненням у житло, прибув на територію дачного кооперативу "Озеро", поблизу с.Камянка Житомирського району.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 близько 20 години підійшов до дачного будинку ОСОБА_4., розташованого у вказаному дачному кооперативі і розбивши руками скло віконної рами, проник у середину будинку, звідки таємно, повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_4на загальну суму 425 грн. і викраденим розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальні збитки на вказану суму.
Крім цього, 28 червня 2004 року о 12 годині ОСОБА_1 , перебуваючи на території міського звалища по АДРЕСА_4, побачив поблизу металевої будки велосипед "ХАРКІВ", що належав гр.ОСОБА_9 який в цей час знаходився осторонь і у ОСОБА_1виник умисел на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний намір направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_1, зневажаючи на присутність власника велосипеда та інших сторонніх осіб, підійшов до вказаного велосипеда, сів на нього і з місця скоєння злочину зник. Таким чином, ОСОБА_1 відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_9, а саме велосипед "ХАРКІВ" , вартістю 128 грн., чим завдав останньому матеріальної шкоди на вказану суму.
Крім цього, продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 28 червня 2004 року, знаходячись в с.Сонячне Житомирського району з метою повторної крадіжки чужого майна о 18 годині прибув до приміщення магазину по АДРЕСА_5, вказаного населеного пункту, де скориставшись відсутністю сторонніх осіб таємно, повторно викрав велосипед "БЕНЕТО", вартістю 280грн., який належить гр.ОСОБА_10 і викраденим розпорядився на власний розсуд, чим потерпілому заподіяв матеріального збитку на вказану суму.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати даний вирок та направити справу на додаткове розслідування. Засуджений обґрунтовує свої вимоги тим, що по епізоду від 14.02.04р. щодо потерпілого ОСОБА_5 було винесено постанову від 16.02.2004 року про відмову в порушенні кримінальної справи та притягнення його до кримінальної відповідальності, а суд при постановлені вироку не врахував цієї постанови. По епізоду за ст.186ч.2 КК України судом не враховано покази свідка
ОСОБА_11про те, що велосипед йому продала інша особа, а не він, за ст.186ч.2 КК України він з вироком не згодний, оскільки потерпілому було повернуто викрадений велосипед. По епізодах за викрадення майна з дачних будинків він вини не визнає взагалі і посилається на те, що йому незаконно пред'явлено обвинувачення. Його справу вів слідчий Хробуст, але він виявив, що на деяких документах його прізвище було замальовано і вписано прізвищеІНФОРМАЦІЯ_1. До нього застосовувались незаконні методи ведення слідства.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який заперечив проти вимог апелянта, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, обговоривши їх доводи, вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи (т.2 а.с. 24) вбачається, що постановою про відмову в порушенні кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності від 16.02.2004 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_12за ст. 194 КК України в зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, а саме через незначну вартість пошкодженого майна. Однак дана постанова не стосувалася вчинення ОСОБА_1 умисного, незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ст.ст. 15ч.З, 185ч.З КК України.
Стосовно незгоди засудженого ОСОБА_1О.А. та невизнання ним епізоду щодо відкритого викрадення чужого майна уОСОБА_9 в зв'язку з тим, що потерпілому було повернуто викрадене майно і він претензій до ОСОБА_1не має, судом обґрунтовано визнано доведеною його вину по даному епізоду. А саме, показами потерпілогоОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що саме ОСОБА_1 сів на його велосипед без дозволу і поїхав у невідомому напрямку; показами свідка ОСОБА_13, який на досудовому слідстві показав, що саме ОСОБА_1 відкрито викрав велосипед, власником якого є ОСОБА_9; показами свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що він 28.06.2004 року придбав велосипед у засудженого ОСОБА_1 за 40 грн., який в подальшому у нього було вилучено працівниками міліції; протоколом явки з повинною, згідно якого ОСОБА_1 добровільно зізнався у відкритому викраденні велосипеда; протоколом пред'явлення особи для впізнання з якого вбачається, що ОСОБА_14 впізнав ОСОБА_1, як ту особу, в якої він 28.06.06р. придбав велосипед та іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.
Вина ОСОБА_1 у скоєні крадіжок у гр.ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4доведена, як протоколами явки з повинною засудженого ОСОБА_1(т.З а.с.69-73) та відтворення обстановки та обставин події за його участю (т.З а.с. 155-160), так і показами потерпілих про вчинення у них крадіжки майна, протоколами огляду місця події щодо крадіжки від 13.03.2004 року у гр.ОСОБА_2, від 20.03.2004 року у гр.ОСОБА_15, від 19.06.2004 року у гр.ОСОБА_4.
Стосовно показів свідка ОСОБА_11, то судом прийнято до уваги його покази на досудовому слідстві про те, що він придбав за 50 грн. 28.06.04року велосипед у ОСОБА_1а.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про застосування щодо нього під час досудового слідства незаконних методів слідства, психічного та фізичного насильства з боку співробітників Житомирського РВ УМВС , а саме слідчого Хробуста В.Г. та інших є безпідставними. В ході судового слідства такі твердження ОСОБА_1були перевірені прокуратурою Житомирського району і постановою від 23.09.2005 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи проти Хробуста В.Г., ОСОБА_16у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
Доводи засудженого ОСОБА_1, щодо того, що деякі слідчі дії проводив невідомий йому слідчийІНФОРМАЦІЯ_1, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки згідно постанови від 28.07.2004 року він прийняв справу до свого провадження , а тому на законних підставах проводив певні слідчі дії (т.З а.с.151).
Таким чином, апеляційні вимоги засудженого ОСОБА_1 про направлення справи на додаткове розслідування не знайшли свого підтвердження і не підлягають задоволенню. Підстав для зміни чи скасування вироку щодо нього колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Вирок Богунського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.