ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

25 січня 2007 р.

№ 24/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого, суддів

Козир Т.П. Кота О.В. Владимиренко С.В.

розглянувши касаційну скаргу

Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго"

на постанову Київського апеляційного господарського суду  від  9 жовтня 2006 року у справі                                       №24/12

за позовом

Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго"

до	Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м.Києва в особі житлово-експлуатаційної контори №1012 Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

про	Стягнення 920,52грн.

встановив:

Подана касаційна скарга акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2006 року не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 4 статті 111 згаданого Кодексу касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили б, що судами при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, подана касаційна скарга не відповідає наведеним вимогам щодо її оформлення, у зв’язку з чим підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що після усунення недоліків, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 110, 111 п. 6 ст.1113  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський  суд України

ухвалив:

Касаційну скаргу повернути акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" в особі філіалу "Теплові розподільчі мережі Київенерго".

                                                  

         Головуючий, суддя                                                              Козир Т.П.

                Судді:                                                                       Кот О.В.

                                                                                                    Владимиренко С.В.