Справа № 2-а-568/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2011 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Побережної Н.П.

за участю - секретаря Могильної І.В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Корсуні-Шевченківському адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС сержанта міліції ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача УДАІ УМВС України в Черкаській області про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 пред’явив у суд даний позов і просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення СА №024928 від 25.12.2010 року, а провадження закрити посилаючись на те, що постанова винесена з порушенням вимог КУпАП, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП він не вчиняв.

В суді позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов і надав суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Відповідач суб’єкт владних повноважень інспектор ДПС Смілянської роти ДПС сержанта міліції ОСОБА_2 і представник третьої особи суб’єкт владних повноважень УДАІ УМВС України в Черкаській області повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду, в суд не прибули та повідомили що проти позову заперечують і розгляд справи здійснювати без участі представників.

Суд, розглянувши адміністративну справу, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У суді встановлено, що згідно світлокопії постанови серії СА № 024928 по справі про адміністративне правопорушення від 25 грудня 2010 року суб’єктом владних повноважень інспектором ДПС Смілянської роти ДПС сержанта міліції ОСОБА_2 на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП на підставі того, що він 25 грудня 2010 року о 15 год.05 хв. на 128 км автомобільної дороги Київ –Знам’янка керував автомобілем Шкода «Октавія»державний номерний знак НОМЕР_1 поза населеним пунктом зі швидкістю 116 км/год , тобто перевищив швидкість на 26 км./год, своїми діями порушив п.12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість зафіксована приладом Сокіл 0407317. Як вказано в постанові, порушення зафіксоване відповідно до ст.14-1 КУпАП, постанова винесена відповідно до ч.5, 6 ст.258, ст.283 КУпАП. Копія постанови вручена позивачу в день винесення 25 грудня 2010 року.

Статтю 14-1 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. N 23-рп/2010

Частину шосту статті 258 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. N 23-рп/2010

Позивач при складанні протоколу не погодився з діями інспектора і про це зазначив в протоколі, що підтверджується доданою до позову світлокопією протоколу про адміністративне правопорушення. Так, він пояснив, що рухався в колоні автомобілів зі швидкістю 90км/год. Інспектор до уваги заперечення позивача не взяв і одразу виніс постанову. Тобто, інспектор одночасно склав протокол та виніс постанову, що фактично не може відповідати дійсності.

Оскільки інспектор склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, а той не визнав порушення ПДР України і зазначив про це в протоколі, то інспектор повинен був розглянути справу за вимогами ст.279 КУпАП. В цьому разі, розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідач, склавши відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, не дотримався вимог ст. 280 КУпАП і прямо на місці одразу ж виніс постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення та вручив йому її копію. Будь-яких доказів порушення позивачем ПДР України не встановив.

Ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову; якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Такі права суд сторонам роз’яснив при винесенні ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було неправильно застосоване як матеріальне так і процесуальне право, оскільки він не дотримався вимог КУпАП при встановленні винності особи в порушенні Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення та накладення на позивача адміністративного стягнення є протиправними, оскаржувана постанова є не законною, а тому підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином суд встановив, що мали місце обставини, якими позивач обґрунтував вимоги, частково підтвердив їх доказами, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Строки оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення позивачем не пропущені, так як постанова винесена 25 грудня 2010 року, копія постанови позивачу вручена 25 грудня 2010 року, з адміністративним позовом він звернувся до суду відповідно до поштового відправлення 29 грудня 2010 року, тобто в передбачений десятиденний строк на оскарження.

Судові витрати в справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 161,162,163,171-2 КАС України,ст.ст.122,247,254, 256, 283, 288, 293 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Смілянської роти ДПС сержанта міліції ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача УДАІ УМВС України в Черкаській області про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову інспектора ДПС Смілянської роти ДПС сержанта міліції ОСОБА_2 від 25 грудня 2010 року серії СА № 024928 по справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а справу закрити провадженням за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:ОСОБА_3