АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1234/13-п

Номер провадження 33/786/183/2013

Категорія ч.2 ст. 130 КУпАп

Головуючий у 1-й інстанції Альошина Ніна Миколаївна

Доповідач ап. інст. Голубенко Н. В.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області Голубенко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не працюючий, постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2013 року притягнутий до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП;

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно постанови, ОСОБА_2 30 квітня 2013 року о 18:50 год. в м. Миргорород по вул. Мічуріна повторно протягом року керував автомобілем “Ford Escort 1.3”, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю, нестійка хода). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк оскарження постанови та змінити її, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП та призначити адміністративне стягнення, не пов'язане з позбавленням права керувати транспортними засобами.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку вказує, що постанову суду отримав 29 травня 2013 року.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги про зміну постанови зазначає, що відповідно до п.1.3. "Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС України матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 26.02.2009 року повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Вважає, що оскільки на момент вчинення правопорушення попередня постанова щодо нього законної сили не набрала, то його дії мають кваліфікуватись за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Стверджує, що має на утриманні малолітнього сина, який потребує медичного нагляду, а тому він кожного тижня змушений возити його до медичного закладу.

З матеріалів справи убачається, що місцевим судом відповідно до вимог ч.1 ст. 285 КУпАП апелянту в триденний термін надіслано копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку він отримав 29 травня 2013 року.

За таких обставин, вважаю, що клопотання ОСОБА_2 щодо поновлення строків на оскарження постанови судді підлягає до задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши мотиви апеляційної скарги та наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку приходжу до наступного висновку.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлено факт вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Правопорушник як при розгляді справи у місцевому суді, так і в апеляційній скарзі не оспорює факту відмови ним як особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Матеріалами справи встановлено, що на час розгляду справи щодо ОСОБА_2 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, постанова Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 30 квітня 2013 року, якою останній притягнутий до адмінвідповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП набрала законної сили (а.с.10).

З огляду на це, суддею районного суду його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 130 КУпАП.

Отже, наведене не тільки не спростовує доводів притягнутого про те, що повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, а підтверджує правильність постановленого щодо нього судового рішення.

Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП доведена доказами, що містяться в матеріалах справи.

При накладенні на правопорушника найм'якшого виду стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки, із передбачених ч.2 ст.130 КУпАП альтернативних видів стягнень, суддею дотримано вимог ст. 23 КУпАП щодо мети адміністративного стягнення і ст. 33 КУпАП та враховано характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому підстав для задоволення апеляції та зміни постанови судді не вбачається.

З долученого до апеляційної скарги свідоцтва про народження убачається, що ОСОБА_2 є батьком сина ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15). Жодних інших даних про стан здоров'я дитини у справі немає.

Оскільки твердження апелянта про наявність на його утриманні малолітнього сина, який потребує медичного нагляду, що змушує його кожного тижня возити дитину до медичного закладу документально не підтверджуються вони є неспроможними.

Таким чином, постановлене по справі судове рішення є законним, обґрунтованим та справедливим.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП , -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2013 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 травня 2013 року відносно нього - без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Голубенко Н.В.