Справа 2-1048/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2009 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Бондарева Р.В.
при секретарі Костюковій О.В.,
розглянувши у судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Веселівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Веселівської сільської ради про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 9,77 га. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що її чоловік до укладення з нею шлюбу у 1972 р. придбав у колгоспу ім. Калініна спірний будинок як переселенець. У 1973 р. вони уклали шлюб, а до 1975 р. сплатили всю позику за будинок. 22.03.2000 г. чоловік помер, вона фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом з ним в будинку, несе витрати по його ремонту, сплачує комунальні послуги. На час його смерті також залишилася ділянка площею 9,77 га, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку. При зверненні до нотаріуса з завою про видачу свідоцтва про право на спадщину, їй відмовлено у цьому, оскільки будинок не має правовстановлюючих документів, не зареєстрований в БТІ. Враховуючи викладене, просить визнати за нею право власності на спадкове майно в судовому порядку.
У судове засідання позивачка направила заяву з клопотанням розглянути справу у її відсутності у зв'язку зі станом здоров'я, позов підтримує.
Представник відповідача з позовом погодився, про що надіслав заяву із клопотанням розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 12.05.1973 р.
Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до акту від 07.04.1972 р. ОСОБА_2 отримав від колгоспу ім. Калініна будинок в с. Наташине Сакського району. Відповідно до письмового зобов'язання позика за будинок повністю сплачена у 1975 р.
Згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) від 14.01.1997 р. ОСОБА_2 на праві власності належав земельній пай розміром 9,77 умовних кадастрових гектарів, який знаходиться у колективній власності в КСП ім. Калініна.
Відповідно до відомостей господарської книги, довідки сільської ради, будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 р.) вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, не відмовлялася від спадщини, фактично спадщину прийняла, оскільки проживала на час смерті з чоловіком, що підтверджується відомостями про її реєстрацію с 1979 р., а тому вона вправі претендувати на спадкове майно у вигляді спірного будинку.
Враховуючи, що позивачка є спадкоємцем за законом і існують об'єктивні перешкоди для отримання правовстановлюючих документів на будинок в порядку спадкування, оскільки будинок отримувався згідно з переселенням і на нього відсутні правовстановлюючі документи у сенсі ЦК України, іншого шляху захисту своїх прав крім згідно зі ст. 16 ЦК України звернення до суду з позовом про визнання права власності у неї немає, вона вправі вимагати визнання за нею права власності на житловий будинок. Відомостей про те, що спадщину прийняли інші спадкоємці, суду не представлено.
Що стосується вимог про визнання права власності на земельну ділянку, суд не знаходить підстав для їх задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає позовні заяви в межах заявлених ними вимог.
Позивачка посилається як на підставу своїх вимог на норми ЦК, ЗК України, які регулюють правовідносини відносно земельної ділянки. Разом з тим, судом встановлено, що право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку не отримав, оскільки за життя не отримав державного акту на право власності на землю, в натурі межі ділянки ніхто не встановив, рішенням Сакської райдержадміністрації ділянка спадкодавцю у власність не передавалася. Фактично він був власником земельної частки (паю), що підтверджується сертифікатом від 14.01.1997 р.
Таким чином, вимоги про визнання права власності на земельну ділянку задоволенню не підлягають. Крім того, позивачка не позбавлена можливості в нотаріальному порядку отримати свідоцтво про право на земельну частку (пай) після смерті чоловіка, оскільки будь-яких перешкод для цього судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який складається з літ. «А» загальною площею 54,8 кв. м., житловою площею 31,4 кв. м., літньої кухні - літ. «Б», сараю - літ. «В», гаражу - літ. «Г» - в цілому.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільних справах Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Головуючий: