Справа № 2-   2221  / 2008

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

і м е н е м      у к р а ї н и

19   грудня    2008    року          Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого      судді  Яковенко Н.Л.

при секретарі  Шелестіній О.А.,

            за участю:

                        представника позивача ОСОБА_1,

                        відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача Фененко І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2, Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»    про стягнення коштів, - 

В С Т А Н О В И В : 

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2  про стягнення коштів.

В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що 12 листопада 2002 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2   укладено договір про відкриття й обслуговування картрахунку, а 12 листопада 2003 року між ЗАБ КБ «Приватбанк» та  позивачем укладено договір поруки, відповідно до якого позивач взяв на себе обов'язки відповідати за виконання ОСОБА_2  договору про відкриття й обслуговування картрахунку в повному обсязі.

На виконання взятих по договору зобов'язань позивач  25 вересня 2007 року  сплатив 9871 грн. 34 коп., що підтверджується меморіальним ордером.

В поданій до суду заяві просив суд стягнути з ОСОБА_2  на його користь  сплачені відповідно до  договору поруки кошти в сумі 9871 грн. 34 коп., а також стягнути понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що з метою забезпечення договору про відкриття й обслуговування картрахунку ним було укладено договори застави.  Про існування договору поруки йому відомо не було, а тому він має сумнів про те, що він взагалі укладався.  Крім того, станом на час  сплати позивачем суми в розмірі 9871 грн. 34 коп.  ЗАТ КБ «Приватбанк» за виконавчими написами нотаріуса звертало стягнення на заставне майно, та в судовому порядку вирішувалося  питання щодо укладення з банком мирової угоди.     Вважає, що не несе жодних зобов'язань перед позивачем та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник ЗАТ КБ «Приватбанк»  щодо позовних вимог покладалася на розсуд суду.

             Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, цивільну справу № 2-2501/207, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 листопада 2002 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір № 40132983  про відкриття й обслуговування картрахунку, за умовами якого та умовами додаткової угоди до нього № 1 від 12 листопада 2002 року банк відкрив відповідачу картковий рахунок та установив кредитний ліміт у розмірі 15000 доларів США.

Відповідно до додаткових угод № 2 від 26 грудня 2002 року та № 3 від 12 листопада 2003 року збільшено розмір кредитного ліміту до 16500 доларів США  та  продовжено термін дії кредитного ліміту до 12 лютого 2004 року.

Також судом  встановлено, що 12 листопада  2003 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та позивачем ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_3  взяв на себе зобов'язання  перед банком  відповідати в солідарному порядку за виконання  ОСОБА_2  своїх зобов'язань по договору про відкриття й обслуговування картрахунку.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором  за порушення зобов'язання боржником.  У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем ОСОБА_3 25 вересня 2007 року в рахунок погашення заборгованості по договору № 40132983 від 12 листопада 2002 року   про відкриття карткового рахунку  внесено суму коштів в розмірі  9871,34 грн.

Внесення вказаної суми коштів саме в рахунок погашення боргу по договору підтверджено наданим до суду ЗАТ КБ «Приватбанк» розрахунком, де  відображено погашення 25 вересня 2007 року 1954,72 доларів США (еквівалент 9871,34 грн.)   в рахунок погашення відсотків.

Відповідно до ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання,  забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому  зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Оскільки позивачем ОСОБА_3  було частково виконано зобов'язання ОСОБА_2 по договору про відкриття й обслуговування картрахунку, що підтверджується меморіальним ордером,  суд приходить до висновку, що до нього перейшло право вимоги   до відповідача  ОСОБА_2, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_3 сплачена до договору поруки сума 9871,34 грн.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на сумніви в тому, що договір поруки взагалі укладався судом оцінюється критично. В судовому засіданні жодною із сторін не ставилося питання до визнання договору недійсним.   Наявність договорів застави  як виду забезпечення зобов'язань ОСОБА_2 по договору про відкриття й обслуговування картрахунку не може спростовувати  наявність і  іншого виду забезпечення,  як порука.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі  одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника. 

В судовому засіданні  відповідачем ОСОБА_2 заперечувалося повідомлення його ОСОБА_3 про  вимогу банку щодо погашення заборгованості.

В той же час відповідно до ст. 555 ЦК України наслідком такого неповідомлення поручителем боржника про вимогу кредитора є право боржника висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не заперечувалося наявність в нього станом на 25 вересня 2007 року зобов'язань перед ЗАТ КБ «Приватбанк» за договором про відкриття й обслуговування картрахунку, тому його заперечення проти вимоги кредитора не спростовують вимоги ОСОБА_3 про повернення йому сплачених по договору поруки коштів.

Використання ЗАТ КБ «Приватбанк» права звернення стягнення на предмет застави  не тягне за собою припинення дії договору про відкриття й обслуговування карткового рахунку від 12 листопада 2002 року, а тому  не спростовує  сплату позивачем за договором поруки  коштів в сумі 9871,34 грн.

Також з відповідача  на користь позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені ним судові витрати в розмірі 128 грн. 71 коп.

Керуючись  ст.ст. 209, 213-215  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3  задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 9871 грн. 34 коп., понесені судові витрати в сумі 128 грн. 71 коп.,  а всього - 10 000 грн. 05 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави  шляхом  подачі заяви  про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги  на рішення суду протягом двадцяти днів  після  подання  заяви  про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня  проголошення рішення.

Рішення суду набирає чинність після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо  подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Головуючий              /підпис/          Н.Л.Яковенко