АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

у м.  ФЕОДОСІЇ

Дело № 22-ц-134-Ф/09                         Головуючий першої інстанції

Бриндя М. А. Суддя доповідач Авраміді Т.С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.  Феодосії в складі Головуючого,  судді - Моісеєнко Т.І.,  суддів - Авраміді Т.С,  ІщенкаВ.І.,  при секретарі - Хобот Є.П.,  розглянувши   у відкритому судовому засіданні в м.  Феодосії     цивільну   справу за заявою  ЗАТ  Комерційний  банк  «Приватбанк»  про  видачу  судового  наказу  про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,  за апеляційною     скаргою     ЗАТ     Комерційний     банк     «Приватбанк»     на    ухвалу Нижньогірського районного суду АР Крим від 5 листопада 2008 року -

ВСТАНОВИЛА:

Представник ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Заява мотивована порушенням ОСОБА_1  письмового договору про видачу кредиту,  укладеного між сторонами 16 червня 2007 року.

Ухвалою Нижньогірського районного суду АР Крим від 5 листопада 2008 року заяву повернуто позивачу,  оскільки справа не підсудна цьому суду.

На вказану ухвалу суду заявник подав апеляційну скаргу,  в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані порушенням судом норм процесуального права,  якими регулюється видання судового наказу,  а також порушенням норм матеріального права.

Апелянт вважає,  що суд першої інстанції безпідставно відмовив у прийнятті заяви.

Дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того,  що дана справа не підсудна Нижньогірському районному суду. З таким висновком погоджується колегія судів з наступних підстав. Відповідно до вимог статті 97 Цивільного процесуального кодексу України заява про видачу судового  наказу подається до  суду першої інстанції за загальними правилами підсудності,  встановленими цим Кодексом.

Згідно зі статтею 112 Цивільного процесуального кодексу України сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи,  крім справ,  для яких встановлена виключна підсудність.

Як вбачається з договору про умови надання споживчого кредиту фізичним особам,  укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1,  всі спори,  розбіжності або вимоги,  що виникають з даного договору або в зв'язку з ним,  у тому числі такі,  що

2

стосуються його виконання,  порушення,  припинення або визнання недійсним,  підлягають вирішенню у суді,  зазначеному у Заяві позичальника (п. 5.3 договору). В заяві ОСОБА_1 в якості такого суду зазначений один з районних судів м.  Дніпропетровська.

З наведеного випливає,  що дана справа не підсудна Ніжньогірському районному суду АР Крим.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України заява повертається у випадках,  коли справа не підсудна цьому суду.

Відтак колегія суддів приходить до висновку,  що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до вимог  ст.  312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,  апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін,  якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на викладене,  керуючись  ст.   ст. ,  312,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ЗАТ Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Нижньогірського районного суду АР Крим від 5 листопада 2008 року - відхилити.

Ухвалу Нижньогірського районного суду АР Крим від 5 листопада 2008 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення,  однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з набрання законної сили.