ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2015 р. Справа № 876/8975/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.
за участю секретаря Корнієнко О. А.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Каранець Р. В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року по справі № 813/3092/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
22 квітня 2014 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області, яким просить скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 17 березня 2014 року № 28/2100/НОМЕР_1 на суму 8500 грн.
Позов мотивує тим, що жодної перевірки з питань додержання вимог, встановлених законодавством для здійснення торгівлі алкогольними напоями, не здійснювалося, оскільки працівники ГУ Міндоходів у Львівській області не були допущенні в приміщення бару за адресою: м. Жидачів, вул. Міцкевича, 9, де позивачка провадить господарську діяльність. Крім того, в акті перевірки №13/17/2100/НОМЕР_1 від 7 лютого 2014 року не зазначається, що працівниками відповідача вчинено дії по вилученню не маркованого алкогольного напою та про складанню відповідного акту щодо цього, чим порушено вимоги пункту 228.2 статті 228 Податкового кодексу України. Тому, оскільки докази зберігання ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв без марок акцизного податку відсутні, оспорювань рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 17 березня 2014 року № 28/2100/НОМЕР_1, прийняте Головним управлінням Міндоходів у Львівській області.
Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач. У поданій апеляційній скарзі просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що зберігання 1 пляшки лікеру «Шеріданс» з акцизною маркою іноземного виробництва встановлено перевіркою та підтверджується наданими суду документами. Також зазначає, що суд не взяв до уваги пояснення працівників відповідача, що проводили перевірку.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач в судовому засіданні надав пояснення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено , що заступником начальника ГУ Міндоходів Ленецьким Ю.І. було видано направлення від 30 квітня 2014 року № 35 та № 36 на проведення фактичної перевірки діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яка здійснює підприємницьку діяльність в барі за адресою: АДРЕСА_1.
17 березня 2014 року ГУ Міндоходів у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 28/2100/НОМЕР_1, яким до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 застосовано фінансової санкції у вигляд штрафу в розмірі 8500 грн за порушення вимог абзацу 3 частини 4 статті 11, абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Вказане рішення прийняте на підставі акту перевірки від 7 лютого 2014 року № 13/17/2100/НОМЕР_1, яким встановлено факт зберігання в барі, що належить ФОП ОСОБА_1, однієї пляшки лікеру "Шеріданс", 0,5 л, 15,5 % об., з акцизною маркою іноземного виробництва.
Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу за реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв, а також за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку або з підробленими марками акцизного податку у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 грн.
Відповідно до пункту 228.3 статті 228 Податкового кодексу України, у разі виявлення фактів ввезення та митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).
Згідно з пунктом 228.2 цієї статті контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що у контролюючого органу є обов'язок вилучити в разі виявлення алкогольних напоїв без марок акцизного податку такі товари з вільного обігу та подати відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію). Враховуючи відсутність доказів про проведення такого вилучення працівниками відповідача та подальше скерування до суду для вилучення в дохід держави суд прийшов до висновку, що таке вилучення не проводилось, оскільки факт порушення був відсутній.
Такий висновок суду першої інстанції є цілком вірний і базується зокрема на відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів існування однієї пляшки лікеру "Шеріданс", 0,5 л, 15,5 % об., з акцизною маркою іноземного виробництва.
Колегія суддів також бере до уваги постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 23 квітня 2014 року, якою справа про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-5 КУпАП (зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів), закрита за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до свідчень працівника позивача, представників контролюючого органу не було допущено до перевірки, а відтак жодних порушень ними не могло бути виявлено.
Оскільки відповідачем не надано доказів реального проведення перевірки та виявлення будь-яких порушень законодавства позивачем, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3 вересня 2014 року по справі № 813/3092/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий Кузьмич С. М.
Судді Гулид Р. М.
Улицький В. З.
Повний текст ухвали складено 24 квітня 2015 року