АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.  Феодосії в складі:

Головуючого,  судді   Ломанової Л.О.,  суддів    Авраміді Т.С. ,

Пономаренко А.В.,

при секретарі Апостолові О.О.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Феодосії цивільну справу за позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим до Щебетівської селищної ради,  ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним,  за апеляційною скаргою Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 23 вересня 2008 року -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим звернувся до суду з позовом до Щебетівської селищної ради,  ОСОБА_1,  у якому просить визнати договір оренди земельної ділянки від 17 квітня 2006 року №182,  укладений між Щебетівською селищною радою та ОСОБА_1 недійсним.

• Позовні вимоги мотивовані тим,  що спірний договір укладений з грубим порушенням земельного законодавства,  оскільки орендна плата була визначена без проведення нормативної грошової оцінки,  проте відповідно до норм чинного законодавства при визначенні розміру орендної плати за договором оренди землі нормативна грошова оцінка проводиться обов'язково. Згідно  ст.  21 ЗУ «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки,  які перебувають у державній або у комунальній власності не може перевищувати 10% їх нормативної грошової оцінки.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 23 вересня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор Керченської міжрайонної природоохоронної прокуратури,  посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,  неповноту з'ясування обставин,  які мають значення для справи та надання неналежної оцінки доказам,  просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Справа № 22-ц-2274- ф/2008                                            Головуючий в першій інстанції

суддя Лошакова Т.А. суддя-доповідач      Авраміді Т.С.

2

Заслухавши доповідь судді-доповідача,  дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги,  колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1  ст.  303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до положень частини 3 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,  якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права,  які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Розглядаючи спір по суті,  суд першої інстанції дійшов висновку,  що позивач в особі Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим не має права на звернення до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

З таким висновком не може погодитись колегія суддів оскільки,  він не відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідно до  ст.  3 ЦПК України кожна особа має право в порядку,  встановленому цим Кодексом,  звернутися до суду за захистом своїх порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів. У випадках,  встановлених законом,  до суду можуть звертатися органи та особи,  яким надано право захищати права,  свободи та інтереси інших осіб,  або державні чи суспільні інтереси.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках,  визначених законом.

Такі випадки передбачені  ст.  33 ЗУ "Про прокуратуру" та  ст.  29 КПК України (пред'явлення цивільного позову в інтересах держави або громадянина про відшкодування збитків,  заподіяних злочином),   ст.  45 ЦПК України (пред'явлення цивільного позову про захист прав,  свобод та інтересів інших осіб,  або державних чи суспільних інтересів),  тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року № 1958 на виконання Указу Президента України від 19 серпня 2002 p. N 720 "Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною" утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління.

Відповідно до п.п 3, 4 зазначеної постанови основними завданнями Держземінспекції є організація та здійснення державного контролю за використанням і охороною земель. зокрема,  дотриманням законодавства у процесі укладання цивільно-правових угод.

Із сукупності наведених норм випливає,  що позивач в особі Державної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АР Крим,  враховуючи наявність у нього повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у процесі укладання цивільно-правових угод,  має право на звернення до суду з позовом про визнання угоди недійсною.

За таких підстав,  колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для звернення позивача до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Відмовивши в задоволенні позову за відсутності у позивача права на його пред'явлення,  суд першої інстанції фактично залишив не розглянутими заявлені вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 17 квітня 2006 року №182,  укладеного між Щебетівською селищною радою та ОСОБА_1 недійсним,  оскільки зазначений договір,  а також його відповідність нормам земельного законодавства не були предметом дослідження суду першої інстанції.

3

Відповідно до п. 5 ч. 1  ст.  311 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд,  якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Враховуючи наведене,  апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню,  а рішення Феодосійського міського суду від 23 вересня 2008 року скасуванню,  а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції,  оскільки в даному разі мали місце порушення цивільної процесуальної форми та основоположних принципів цивільного судочинства,  що перешкоджає суду апеляційної інстанції прийняти судове рішення за апеляційною скаргою по суті заявлених вимог.

На підставі наведеного,  керуючись  ст.  ст.  303,  311 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м.  Феодосії:

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 23 вересня 2008 року - задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 23 вересня 2008 року -скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.