КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
10.02.09 р. № 9/458-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Корсакової Г.В.
Мельника С. М.
при секретарі судового засідання: Олійник О. Л.,
за участю представників учасників судового провадження:
від прокуратури: Івашин О.Є. –посвідчення №60 від 11.04.2008 року,
від позивача: не з’явились,
від відповідача-1: не з’явились,
від відповідача-2: Ничик О.М. –керівник, наказ №1 від 01.04.2000 р.;
Скрипачов В.В. –представник за дов. №08/09-1 від 08.09.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008 року,
у справі № 9/458-08 (суддя –Євграфова В. П.),
за позовом | міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області, м. Київ, |
до | 1. Виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради, с. Софіївська-Борщагівка, 2. приватного підприємства «Транс-Експрес», Софіївська Борщагівка, |
про | визнання недійсним рішення та державного акту, |
в с т а н о в и в:
Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області (далі по тексту –прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області (далі по тексту –Управління, позивач) до господарського суду Київської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради (далі по тексту –Виконком, відповідач-1) та приватного підприємства «Транс-Експрес»(далі по тексту –ПП «Транс-Експрес», відповідач-2) про:
–скасування рішення Виконкому № 263 від 07.11.2000 року «Про надання земельної ділянки ПП «Транс-Експрес»про затвердження проекту відведення земельної ділянки ПП «Транс-Експрес», вилучення земельної ділянки площею 0,7 га із земель запасу сільської ради та надання у постійне користування ПП «Транс-Експрес»для розміщення торговельного комплексу в с. Софіївська-Борщагівка;
–визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 20.03.2001 року серії І-КВ № 002100 ПП «Транс-Експрес»на земельну ділянку загальною площею 0,6999 га в с. Софіївська-Борщагівка для розміщення торговельного комплексу;
–зобов’язання ПП «Транс-Експрес»повернути земельну ділянку площею 0,6999 га до земель запасу Софіївсько-Борщагівкої сільської ради.
Рішенням господарського суду Київської області у справі № 9/458-08 від 21.10.2008 року (далі по тексту –Рішення):
–відмовлено в позові в частині визнання недійсним рішення від 07.11.2000 року № 263 Виконкому «Про надання земельної ділянки ПП «Транс-Експрес»та зобов’язання ПП «Транс-Експрес»повернути земельну ділянку площею 0,6999 га до земель запасу Софіївсько-Борщагівської сільської ради;
–припинено провадження у справі в частині визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 20.03.2000 року серії І-КВ № 002100 ПП «Транс-Експрес»на земельну ділянку загальною площею 0,6999 га в с. Софіївська-Борщагівка для розміщення торговельного комплексу.
Відмовляючи в позові в частині визнання недійним рішення від 07.11.2000 року № 263 виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільради «Про надання земельної ділянки ПП «Транс-Експрес»та зобов’язання ПП «Транс-Експрес»повернути земельну ділянку площею 0,6999 га в с. Софіївська Борщагівка до земель запасу Софіївсько-Борщагівської сільської ради місцевий господарський суд виходив з того, що Управління не є органом уповноваженим у спірних правовідносинах здійснювати відповідні функції, а за таких обставин, позивач у справі є неналежним.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, прокурор звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить оскаржуване рішення господарського суду Київської області скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року у справі № 9/458-08 апеляційне подання Прокурора прийнято до провадження.
Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду склад колегії суддів змінювався, розгляд справи здійснюється у складі: головуючий суддя –Рудченко С. Г., судді –Корсакова Г. В., Мельник С. М.
Розгляд справи здійснюється після оголошення в судовому засіданні 27.01.2009 року ухвали про відкладення розгляду справи.
Відповідач-2 скористався наданим йому ст. 96 ГПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якій просить Рішення залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Позивач та відповідач-1 вдруге не забезпечили явку своїх представників у судове засідання, про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином направленими за їх місцезнаходженням копіями ухвали суду, тому колегією апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 75 ГПК України, було вирішено розглянути апеляційну скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи доказами.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників учасників судового провадження, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне:
–рішенням «Про надання земельної ділянки ПП «Транс-Експрес»від 07.11.2000 року № 263 виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на підставі ст. ст. 19, 31 Земельного кодексу України та рішення від 16.04.1998 року №11 щодо делегування виконкому ради повноважень в сфері регулювання земельних відносин, затверджено проект відведення земельної ділянки ПП «Транс-Експрес»для розміщення торгівельного комплексу, вилучено земельну ділянку площею 0,70 га із земель запасу сільської ради та надано у постійне користування ПП «Транс-Експрес»для розміщення торгівельного комплексу в с. Софіївська Борщагівка;
–на підставі зазначеного рішення ПП «Транс-Експрес»видано державний акт на право постійного користування землею від 20.03.2001 року серії І-КВ № 002100 на земельну ділянку загальною площею 0,6999 га в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області для розміщення торговельного комплексу.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Місцевий господарський суд, припиняючи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині визнання недійсним державного акту серії І-КВ № 002100 на право користування спірною земельною ділянкою дійшов висновку, що дана вимога не може бути предметом господарського спору.
Однак колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до 15 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.07 № 04-5/120, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.
Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.
Крім того, в п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 зазначено, що вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.
Отже, позов в частині визнання недійсним державного акту серії І-КВ № 002100 про право користування спірною земельною ділянкою підлягає розгляду в господарському суді. Таким чином висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині визнання недійсним вказаного державного акту прийнятий з порушенням норм процесуального права, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суд в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року N 3-рп/99, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що по даній справі спір виник з приводу дотримання порядку надання відповідачем-1 земельної ділянки в постійне користування відповідно до рішення від 07.11.2000 року та видачі відповідного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 20.03.2001 року. Отже, спірними правовідносинами у даній справі є відносини щодо набуття права постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Отже, оцінюючи правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 N 1958, і Типового положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель у АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Держкомзему України від 25.09.2005 N 285, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель покладено на Держземінспекцію та її територіальні органи.
Згідно Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель (п. 4) Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організує і здійснює державний контроль, в тому числі, за дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; вносить в установленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.
Відповідно до п. 5 цього ж Положення Держземінспекція та державні інспектори з контролю за використанням і охороною земель в межах своїх повноважень мають право: складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Отже, згідно положень чинного законодавства, Управління організує і здійснює державний контроль за дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, для чого може здійснювати перевірки, давати обов'язкові приписи тощо.
В той же час, Управління не є органом який здійснює конкретні функції (діяльність) при наданні земельних ділянок в користування.
Зокрема, згідно положень ст. 3 Земельного кодексу 1990 року, що був чинний на час надання земельної ділянки в користування відповідачу-2, розпоряджались землями Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передавали землі у власність або надавали у користування та вилучали їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів могли передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 15 Земельного кодексу здійснення державного управління у галузі використання і охорони земель покладалось на Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів і місцеві державні адміністрації, державний комітет України по земельних ресурсах, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші спеціально уповноважені на те державні органи відповідно до їх компетенції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на час надання відповідачу-2 земельної ділянки в користування та видачі відповідного акту (2001 рік), Держземінспекції, як окремого органу в структурі органів державної виконавчої влади не існувало. Інспекція була створена Постановою КМ України «Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель»№1958 від 25.12.2002 на виконання Указу Президента України від 19.08.2002 року N 720 «Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною». Отже, на час надання земельної ділянки відповідачу-2 в користування, позивач не міг здійснювати і будь-яких контрольних функцій.
До створення Держземінспекції здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства, в тому числі встановленого порядку вилучення і надання земельних ділянок, режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання, власниками земельних ділянок і землекористувачами, відповідно до Указу Президента «Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах»№970/2000 від 14.08.2000 року покладалось на Держкомзем України (та відповідно його територіальні органи).
В той же час, територіальні органи Держкомзему (районні відділи земельних ресурсів) мали не тільки здійснювати державний контроль за використанням і охороною земельних ресурсів, а й вести державний земельний кадастр, моніторинг земель, здійснювати землеустрій. Для виконання зазначених завдань відділи наділялись повноваженнями щодо:
–здійснення державного контролю за додержанням власниками землі та землекористувачами земельного законодавства, встановленого режиму використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення та умов надання;
–виявлення земель, що використовуються не за цільовим призначенням та з порушенням установлених законодавством вимог;
–прийняття участі у виборі земельних ділянок під розміщення об'єктів будівництва;
–надання висновків щодо попереднього погодження місць розташування об'єктів відповідно до вимог земельного законодавства;
–підготовки проектів розпоряджень (висновків) районної державної адміністрації про попереднє погодження місць розташування об'єктів, про передачу і придбання земельних ділянок у власність, вилучення (викуп) та надання їх у користування, в тому числі в тимчасове на умовах оренди;
–організації видачі державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення договорів на право тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, та здійснення їх реєстрації.
Отже, на переконання колегії суддів Управління з контролю за використанням та охороною земель не є органом уповноваженим у спірних правовідносинах здійснювати відповідні функції, а за таких обставин, позивач у справі є неналежним.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивач не є особою, уповноваженою державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Окрім того, він оспорює рішення виконавчого комітету сільської ради та акту на право постійного користування з підстав суперечності інтересам держави та територіальної громади села, інтереси якої у відповідності до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»може представляти лише сільська рада.
Враховуючи, що суду не надано право залучати до участі у справі в якості позивачів осіб, яким належить право вимоги, апеляційний господарський суд вважає, що позов прокурора в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області до Виконкому Софіївсько-Борщагівської сільської ради та ПП «Транс-Експрес»про скасування рішення, визнання недійсним державного акту та повернення земельної ділянки –заявлено безпідставно.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Київської області при прийнятті Рішення дотримано вимоги норм матеріального права але водночас помилково застосовано норми процесуального права в частині припинення провадження у справі, а тому рішення має бути частково скасоване.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 80, 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд, –
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційне подання Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008 року у справі № 9/458-08 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008 року у справі № 9/458-08 в частині припинення провадження у справі –скасувати.
3. Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 20.03.2001 року серії І-КВ № 002100 приватному підприємству «Транс-Експрес»на земельну ділянку загальною площею 0,6999 га в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області для розміщення торговельного комплексу – відмовити.
4. В іншій частині рішення господарського суду Київської області від 21.10.2008 року у справі № 9/458-08 залишити без змін.
5. Копії постанови надіслати учасникам судового провадження.
6. Матеріали справи № 9/458-08 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Корсакова Г.В.
Мельник С. М.
Дата відправки 17.02.09