КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
11.02.09 р. № 09-16/3764
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів:
Корсакової Г.В.
Мельника С. М.
секретарі судового засідання: Олійник О. Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Биченко І.Я. –представник за дов. б/н від 15.11.2008 року,
від відповідача: Мельник В.С. –керівник, витяг з наказу №17 від 20.03.1996 року,
Верещак П.М. –представник за дов. б/н від 01.01.2009 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Комерційно-виробничої фірми «Байс»на рішення господарського суду Черкаської області від 04.11.2008 року,
у справі № 09-16/3764 (суддя –Курченко Н. М.),
за позовом | приватного підприємства «Комерційно-виробничої фірми «Байс», м. Умань, |
до | товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнично-торгова фірма «ІНПО», м. Умань, |
про | стягнення 1054767 грн. |
встановив:
Приватне підприємство «Комерційно-виробнича фірма «Байс»(далі по тексту –ПП «КВФ «Байс», позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнично-торгова фірма «ІНПО»(далі по тексту –ТОВ «ВТФ «ІНПО», відповідач) про стягення з відповідача на користь позивача грошової компенсації у розмірі 35 відсотків вартості майна відповідача в сумі 1054767 грн.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 04.11.2008 року (повний текст оформлено та підписано 10.11.2008 року) у справі № 09-16/3764 (далі по тексту –Рішення) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із Рішенням, ПП «КВФ «Байс»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги ПП «КВФ «Байс»задовольнити.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 04.12.2008 року апеляційну скаргу ПП «КВФ «Байс»прийнято до провадження.
Розгляд справи здійснюється після оголошення ухвали про відкладення розгляду справи в судовому засіданні 13.01.2009 року та перерви в судовому засіданні 27.01.2009 року.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне:
–актом №67 передачі майна державного підприємства, складеного 09.01.1998 року, представництво Фонду державного майна України в м. Умані (продавець) передало, а Товариство покупців членів трудового колективу орендного підприємства «Інпо», яке зареєстроване в представництві Фонду державного майна України в м. Умані 17.04.1995 року за №11 (покупець), прийняв продане 29.12.1995 року майно цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства «Інпо» вартістю 90683,30 грн. (т.2 а.с.8);
–загальні збори членів товариства покупців орендного підприємства «Інпо»(протокол без номеру від 03.06.1998 року) вирішили створити виробничу комерційну фірму «Інпо»(т.2 а.с.18-19);
–05.08.1998 року актом приймання-передачі внесків працівників орендного підприємства «Інпо»до статутного фонду товариства ВТФ «Інпо»майно, яке передано по акту №67 від 09.01.1998 року, передано до статутного фонду ТОВ ВТФ «Інпо» в сумі 53182,7 грн. згідно списку учасників товариства в установчому договорі (т.2 а.с.6);
–21.02.2006 року актом приймання-передачі додатково передані частки нерухомого майна засновників, що належать їм на праві власності згідно акту №67 від 09.01.1998 року в сумі 30177,4 грн., загальна сума внесків засновників ТОВ ВТФ «Інпо»за статутом в редакції від 18.01.2006 року становить 83360,1 грн. (т.2 а.с.7);
–03.06.1998 року члени трудового колективу Уманського орендного підприємства «Інпо» та Уманська комерційно-виробнича фірма «Байс»уклали Установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгової фірми «Інпо», для забезпечення діяльності фірми за рахунок внесків його учасників створюється статутний фонд у розмірі 83368,00 грн., загальна частка в статутному фонді Уманського орендного підприємства «Інпо»53182,7 грн. - 65% та Уманської комерційно-виробничої фірми «Байс»–35%, установчими зборами учасників фірми від 03.06.1998 року затверджений Статут ТОВ ВТФ «Інпо»(відповідач), зареєстрований у виконкомі Уманської міської ради рішенням від 30.07.1998 року №332 (т.1 а.с. 8-26, 61 -80, т.2 а.с.11-22);
–рішенням виконавчого комітету Уманської міської ради від 30.07.1998 року №332 у зв'язку з реєстрацією установчих документів ТОВ ВТФ «Інпо», визнано таким, що втратило чинність рішення від 24.09.92 року №442 про реєстрацію орендного підприємства (т.1 а.с.60);
–платіжним дорученням №01 від 05.01.1998 року, тобто до укладення зазначеного Установчого договору, фірма «Байс»(позивач) перерахувала ОП «Інпо»(засновник відповідача) 32000 грн. з призначенням платежу: «Позика для розрахунку за приватизаційний об'єкт згідно договору №43 від 05.02.1998 року, у тому числі ПДВ –5333,33 грн.»(т.1 а.с.33);
–платіжним дорученням №266 від 17.12.2004 року, до проведення зборів про виключення позивача зі складу засновників відповідача, ВТФ «Інпо»перерахувало КВФ «Байс»32000,00 грн. з призначенням платежу: «Безповоротна фінансова допомога без ПДВ»;
–зборами засновників ТОВ ВТФ «Інпо»(протокол від 11.05.2005 року) серед інших питань, другим питанням порядку денного розглянуто питання: «Про виведення та виключення із числа засновників товариства»у протоколі зборів по другому питанню порядку денного зазначено, що у 1998 році фірма «Байс» позичила колективу кошти в сумі 32 тис. грн. для закінчення приватизації і була введена до складу засновників та їй була виділена частка у статутному фонді в розмірі 35 відсотків, надані площі під магазин на першому поверсі виробничого корпусу з домовленістю, що фірма «Байс»буде активно допомагати в збільшенні обсягів виробництва. Однак за час, який пройшов після приватизації, фірма «Байс»ніякої участі і діяльності товариства не приймала, більше того своїми діями щомісячно з року в рік приносила збитки, не сплачуючи за спожиту електроенергію, тепло, витрати на охорону, комунальні послуги, на звернення укласти договір оренди приміщень та сплатити витрати, фірма «Байс»не реагує, керівник фірми «Байс»на збори не з'явився, хоча повідомлення йому вручено особисто 11.04.2005 року;
–збори засновників ТОВ ВТФ «Інпо»11.05.2005 року по другому питанню порядку денного вирішили:
«1. Враховуючи, що фірма «Байс»в діяльності товариства ніякої участі не приймає, а своєю діяльністю постійно наносить збитки товариству «Інпо»- виключити фірму «Байс» із складу засновників;
2. Частку у статутному фонді в сумі 29175,3 гривні розподілити на одних із чергових зборів засновників;
3. Доручити директору фірми «Інпо»направити вимогу фірмі «Байс»про звільнення протягом місяця приміщення товариства «Інпо», зайняте під магазин. Голосували одноголосно.»(примітка: в лапках дослівно рішення зборів по тексту протоколу) (т.1 а.с.27-32);
–згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивач у складі засновників позивача станом на 26.11.2007 року та 11.01.2008 року не значиться (т.2 а.с.49-50, 79-82);
–15.10.2007 року позаштатним експертом - оцінювачем Черкаського відділення КНДІСЕ на виконання ухвали суду складений висновок №571-БТ будівельно-технічної експертизи стосовно дійсної (ринкової) вартості нежитлових приміщень, які розташовані у м.Умань Черкаської області по вул. Р.Чорного, 30 -32 та належать на праві власності ТОВ ВТФ «Інпо»станом на 11 травня 2005 року. Згідно вказаного висновку експерта ринкова (дійсна) вартість нежитлових приміщень (згідно переліку інвентаризаційної справи від 15.03.2006 року, виконаної Уманським БТІ), які розміщені в м. Умань, по вул. Чорного, 30-32 та належить на праві власності ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Інпо»станом на 11 травня 2005 року складає: З 031 620 без врахування ПДВ, 3 616 344 з врахуванням ПДВ. (т. 1 а.с. 109 - 199);
–25.07.2008 року експертом ТОВ «Контакт-Сервіс»на виконання ухвали суду складений висновок №6/Буд будівельно-технічної експертизи стосовно дійсної (ринкової) вартості нежитлових приміщень, які розташовані у м. Умань Черкаської області по вул. Р.Чорного, 30 -32 та належать на праві власності ТОВ ВТФ «Інпо»станом на 11.05.2005 року, згідно якого ринкова (дійсна) вартість нежитлових приміщень (згідно переліку інвентаризаційної справи від 15.03.2006 року, виконаної Уманським БТІ), які розміщені в м.Умань, по вул.Чорного, 30-32 та належить на праві власності ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Інпо»станом на 11 травня 2005 року складає 2 562 570 грн. (т.2 а.с.91 - 174);
–перевіркою Уманської ОДПІ (акт перевірки від 30.11.2005 року №322/23-2/14213797) встановлено, що відповідно до даних обліку фірма являється засновником (учасником) акціонером іншого суб'єкта господарської діяльності: ДП КВФ «Байс», Агрофірма «Байс Агро», ВАТ «Уманьпаливо», тобто позивач не значиться засновником відповідача; в акті перевірки також зафіксовані наступні господарські операції з ТОВ ВТФ «Інпо»(аркуш 20 акту перевірки): «КВФ «Байс»не було включено до складу валових доходів поворотну безвідсоткову допомогу, яка була зарахована на розрахунковий рахунок 30.12.2004 року платіжним дорученням №279 на суму 32000 грн. від ТОВ ВТФ «Інпо», призначення платежу: «Повернення помилково перерахованих коштів без ПДВ». Перед вище вказаним платежем поступали грошові кошти в такій трактовці:
–24.12.2004 року платіжне доручення №266 на суму 32000 грн. від ТОВ ВТФ «Інпо»призначення платежу: «Безповоротна фінансова допомога без ПДВ»;
–30.12.2004 року платіжне доручення №1659 на суму 32000 грн. для ТОВ ВТФ «Інпо»; «Повернення помилково перерахованої суми безповоротної допомоги без ПДВ»;
–станом на 01.04.2003 року в КВФ «Байс»перед ТОВ ВТФ «Інпо»рахується дебіторська заборгованість в сумі 32000 грн. (т.3,.а.с.91 -157).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Місцевий господарський суд, вмотивовуючи оскаржуване рішення, посилається на те, що позивач не виконав зобов'язання стосовно внесення частки у статутний фонд відповідача, отже не набув прав засновника відповідача, відповідно, і корпоративних прав, тому не має права на отримання вартості частини майна при виключенні його із товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, статутний фонд ТОВ ВТФ «Інпо»було сформовано лише за рахунок внесків колишніх працівників орендного підприємства «Інпо»в розмірі 53182,70 грн.(акт прийому-передачі від 5.08.1998 року). В такому розмірі статутний фонд товариства був до 2006 року. Тільки 21.02.2006 р. учасники товариства додатково передали вклад в розмірі 30177,4 грн. і він становить 83360,1 грн.
ПП «КВФ «Байс»ні в суді першої, ні апеляційної інстанції не надав доказів внесення до товариства коштів чи майна на суму , що була записана до Установчого договору від 03.06.1998 року в розмірі 29175,30 грн. що відповідало частці 35%.
Тобто позивач свого зобов’язання, відповідно до ст. 4.3 Статуту, ст. 52 закону «Про господарські товариства», не виконав.
Згідно положень ст. 167 ГК України, вимога про виплату частини вартості частки в статутному капіталі (як реалізації корпоративного права) можлива при виконанні учасником товариства свого обов’язку по формуванню статутного капіталу (внесенню майна). Отже, сам факт формального заснування товариства і невнесення до нього майна, не породжує права на виплату вартості частки в статутному фонді цього товариства.
Таким чином колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивач в порушення умов установчого договору від 03.06.1998 року про створення ТОВ «Інпо»не передав у встановленому порядку визначену в угоді частку коштів до статутного фонду товариства, не приймав участі в діяльності товариства, а тому не набув усіх прав учасника товариства, що передбачено угодою та законом , в тому числі права на отримання вартості частини майна при виході з товариства.
Колегія апеляційного господарського суду не приймає до уваги доводи позивача про те, що неправильне зазначення у платіжному дорученні № 01 від 05.01.1998 року призначення платежу не можна вважати доказом невнесення ним своєї частки а також те, що відсутність претензій з сторони інших учасників товариства про необхідність внесення частки до статутного фонду, є доказом прийняття умов установчого договору щодо внеску 32000 грн. оскільки:
1) кошти в розмірі 32000 грн. як позика перераховано товариству покупців, які заснували орендне підприємство «Інпо», а ТОВ ВТФ «Інпо»не є правонаступником ліквідованого вищевказаного підприємства, а тому не може нести відповідальності за його зобов’язаннями;
2) у спірному платіжному дорученні позивача не вказано, що перераховані кошти внеском до статутного фонду ТОВ ВТФ «Інпо»;
3) на момент перерахування коштів 05.01.1998 року товариство ВТФ «Інпо»ще не було створено, установчий договір останнього ще не був укладений, відповідно не могло бути вчинено дії на його виконання
4) згідно доданих акту перевірки Уманської ОДПІ ПП КВФ «Байс»від 30.11.2005 року № 322/23-2/14213797, кошти в сумі 32000 грн. рахуються як дебіторська заборгованість.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими доводи апелянта, що законодавством не передбачено відмову в праві на отримання частки в зв’язку з невнесенням своєї частки до статутного фонду , а лише виключенням зі складу товариства, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 147 ЦК України, частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. Отже, несплата частки не породжує права і на розпорядження нею.
Місцевим господарським судом було вірно встановлено, що до статутного фонду ТОВ «ВТФ «Інпо»було передано майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Інпо»вартістю 90683,3 грн. згідно до акту № 67 передачі державного підприємства від 09.01.1998 року, що було викуплено товариством покупців членів трудового колективу. ПП «КВФ «Байс»членом товариства покупців не був, участі в придбанні цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Інпо»не брав, а тому не набув права власності на частку вказаного нерухомого майна.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Черкаської області при прийнятті Рішення дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права і доводи, викладені в цьому рішенні, є законними і обґрунтованими, а тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства «Комерційно-виробничої фірми «Байс»на рішення господарського суду Черкаської області від 04.11.2008 року у справі № 09-16/3764 залишити без задоволення, а зазначене рішення –без змін.
2. Копію постанови надіслати учасникам судового провадження.
3. Матеріали справи № 09-16/3764 повернути до господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя: Рудченко С.Г.
Судді:
Корсакова Г.В.
Мельник С. М.
Дата відправки 17.02.09