АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1474 Головуючий у 1 інстанції
2008 р. Крамаренко А.І.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" квітня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого:- Бондара В. О.
Суддів: Прокопенка О.Л.
Маловічко С. В. При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Бердянський морський торговельний порт", третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП „Бердянський морський торговельний порт", третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
В позові зазначав, що працював в ДП „Бердянський морський торговельний порт" з 09.01.2001 року на посаді помічника начальника порту з координації, з 01.10.2003 року працював на посаді в.о. заступника начальники порту - начальником юридичної служби, . з 15.12.2003 року працював
заступником начальника порту - начальником юридичної служби. Відповідно до наказу №140 від 04.02.2005 року став працювати заступником начальника порту з режиму та безпеки - начальником СМБ порту.
Наказом керівника порту №302 від 27.03.2007 року „Про реорганізацію служби СМБ, ВОХОР, скорочення чисельності" його посада була скорочена і наказом № 616 від 29.06.2007 року його звільнено на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України з 05.07.2007 року.
Просив суд визнати наказ начальника ДП „Бердянський морський торговельний порт" №616 від 29.06.2007 року про його звільнення незаконним і поновити його на роботі на посаді заступника начальника порту з режиму та безпеки - начальника СМБ порту, стягнути з відповідача та третьої особи на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 300 000 грн.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що суд належним чином дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно наказу начальника порту №140 від 13.03.2005 року ОСОБА_1 був призначений на посаду заступника начальника порту з режиму та безпеки - начальником СМБ порту.
Наказом №339 від 05.04.2007 року (пунктом першим) із штатного розкладу порту виключена посада заступника начальника порту з режиму та безпеки - начальника СМБ.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 липня 2007 року наказ №339 від 05.04.2007 року в частині формулювання пункту 9 про звільнення працівників визнано незаконним. В іншій частині вказаний наказ судом не був визнаний незаконним. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24.09.2007 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Наказом №616 від 29.06.2007 року ОСОБА_1 звільнений з посади згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Звільнення ОСОБА_1 проведено згідно встановленому законом порядку з наданням йому гарантій, пільг та компенсацій передбачених чинним законодавством.
Висновок суду першої інстанції ґрунтується на матеріалах справи: наданих доказах, поясненнях сторін та свідків і з цим колегія суддів погоджується.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія судців, -
УХВАЛИЛА
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 лютого 2008 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.