РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом                     Відкритого акціонерного товариства «ДЕК «Центренерго»

До                               Державного підприємства «Вугілля України»

Про                              стягнення 19 637,40 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Гардер О.В., довіреність № 1590/22 від 12.01.2009р.

від відповідача          Прутас В.О., довіреність № 26-12/81-Д від 26.12.2008р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «ДЕК «Центренерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення 19 637,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови договору № 15-02/1-П від 15.02.2007р.

Ухвалою суду від 25.12.08 порушено провадження у справі № 1/25 та призначено розгляд на 09.02.09.

09.02.2009 року представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник відповідача заявив клопотання про застосування строків позовної давності відповідно до ст.269 ГК України та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання, у зв’язку з тим, що позов заявлено не з неналежної якості товару, а з підстав того, що відповідачем було поставлено вугілля неналежної якості, яке не було повернуто, а було прийнято позивачем, проте з застосуванням знижок, а простій вагонів стався внаслідок очікування представника відповідача для проведення сумісного опробування вугілля.

Представником відповідача було заявлено клопотання про залучення у якості третьої особи ДП»Шахта Куйбишевська»та ДП «Красноармійськвугілля», у зв’язку з тим, що саме ці підприємства є вантажовідправниками спірного вугілля.

У задоволенні наведеного клопотання відповідачу було відмовлено, оскільки договір було укладено саме ДП «Вугілля України», а наведені підприємства здійснювали відправлення вантажу саме на підставі довіреностей виданих відповідачем (копії довіреностей наявні в матеріалах справи).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 15-02/1-П від 15.02.2007 та ряд додаткових угод, за умовами яких постачальник (відповідач) зобов’язався поставити, а покупець (позивач) прийняти та оплатити вугільну продукцію в асортименті.

Відповідно до п.2.1 договору, вугілля постачається партіями залізним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року за реквізитами Покупця.

Відповідно до п.4.1 договору визначені умови приймання вугілля та нормативні документи згідно яких здійснюється приймання вугілля.

Пунктом 4.4 договору визначено, що приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії відповідача.

Відповідно до п.4.5 договору, фактичні значення показників якості вугілля в партії для розрахунків за поставками визначаються на підставі посвідчення про якість вугілля в партії і результатів приймання вугілля за якістю у покупця таким чином: якщо різниця між показниками Ad, Wtr менша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, - за посвідченням про якість; якщо різниця між показниками Ad, Wtr більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096-2002, - за результатами приймання вугілля за якістю покупця.

Розділом 4 договору передбачені умови приймання вугілля. Зокрема п.4.9 передбачено, що у випадку, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії позивача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше допустимої похибки, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов’язаний викликати уповноваженого представника постачальника для проведення спільного опробування вугілля. Уразі неприбуття представника вантажовідправника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією позивача.

Пунктом 6.4. договору, за поставку неякісного вугілля, постачальник (відповідач) несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв’язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до позивача, пере адресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та інше).

Згідно п.6.5 договору, у випадку виклику представника постачальника для проведення спільного зважування, відбору проб, їх аналізу і підтвердження за їх результатами відхилень показників кількості чи якості понад норми, визначені в п.4.3 та п.4.5 цього договору, постачальник відшкодовує витрати покупця за користування вагонами за час їх простоювання в очікуванні прибуття представника постачальника (відповідача), в т.ч. якщо він не прибув і не повідомив про це в термін, визначений п.4.9 договору, а саме 24 години з моменту отримання повідомлення.

28.07.2007 року на адресу позивача надійшло 12 вагонів з вугіллям, якість якого не відповідала якісним показникам, визначеним умовами Договору.

29.10.2007 року позивачем була направлена телеграма № 2824/2825 та повторно 30.07.2007р. № 2839/2840 з проханням направити представника для спільного проведення відбору проб.

02.08.2007 року відповідач направив лист позивачу № 7573/07 з проханням допустити уповноважених відповідними довіреностями ДП «Вугілля –вантажовідправника ДП «Красноармійськвугілля»ЦЗФ «Комсомольська»для спільного опробування вугілля.

У присутності представника постачальника в особі контрольного майстра УТК ДП «Шахта «Куйбишевська»Найденової Л.І., повноваження якої підтверджується довіреністю від 31.07.2007 № 5-254/717, на підставі довіреності ДП «Вугілля України»від 23.08.2007, проведено відбір проб вугілля для проведення аналізу яксоті поставленого вугілля (акт відбору проб від 02.08.2007 № 2243).

Актом спільного опоробування вугілля від 02.08.2007 № 2243, юуло встановлено, що показники якості по золі та виходу летких речовин вугілля відрізняються від показників, зазначених в посвідченні якості на величину менше, ніж допустима похибка –на 1,9 абсолютних відсотка по золі та 2,37 відносних відсотка за виходом летких речовин.

Проте вугільна продукція все ж була прийнята за показниками зазначеними в посвідченні якості, проте з застосуванням знижок на таке вугілля, проте простій вагонів відбувся за наявності вини відповідача щодо несвоєчасного прибуття для спільного випробування вугільної продукції.

Відповідно до переліку № 300 та відомості плати за користування вагонами № (0308000274а)/0308976 залізницею із ВАТ «Центренерго»справилась плата за користування вагонами у розмірі 19324,80 грн. з урахуванням ПДВ.

07.08.2007 року на адресу позивача надійшло 5 вагонів з вугіллям марки ГР 0-200 від вантажовідправника ДП «Шахта «Куйбишевська», що підтверджується копією залізничної накладної № 49865845, яке діяльно на підставі відповідного доручення. Поставлене вугілля також не відповідало умовам договору.

За простій вагонів, який стався внаслідок очікування представника відповідача, позивач сплатив 312,60 грн. з ПДВ.

Позивач надсилав відповідачу претензії № 25/2740 від 11.04.2008р. та № 25/2741 від 11.04.2007р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 19637,40 грн., проте відповідач на наведені претензії ніяк не відреагував.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 19634,40 грн. збитків завданих внаслідок простою вагонів, оскільки позивач чекав прибуття представників відповідача для проведення сумісного опробування вугільної продукції.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог посилаючись на застосування строків позовної давності відповідно до ст.269 ГК України.

Суд з застосуванням вимог ст.269 ГК України не може погодитись, оскільки позов заявлено не з неналежної якості товару, а з підстав того, що відповідачем було поставлено вугілля неналежної якості, яке не було повернуто, а було прийнято позивачем, проте з застосуванням знижок, а простій вагонів стався внаслідок очікування представника відповідача для проведення сумісного опробування вугілля.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Представник позивача зазначив , що відповідачем було надіслано на адресу позивача лист № 7573/07 від 02.08.2007 року, яким відповідач просив дочекатись своїх представників для проведення сумісного опробування вугілля та зобов’язався сплатити вартість простою.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 196,34 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929, р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м.Київ, МФО 300012, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(02660, м.Київ, вул. Магнітогорська 1,  код ЄДРПОУ 22927045, р/р № 26005301241404 в ГОУ «Ощадбанку»України в м.Києві, МФО 300465) 19637 (дев’ятнадцять тисяч шістсот тридцять сім)грн. 40 коп. - збитків;  196 (сто дев’яносто шість) грн. 34 коп.–державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 12.02.2009р.)