ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/352

06.02.09

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

До          Державного підприємства «Еко»

Про                          стягнення 155 588,36 грн.

                                                                                Суддя  В. І. Мельник

Представники сторін:

від позивача                    Кукушкін К.М., довіреність № 305 від 29.12.2008р.,

                              Юраков Є.Ю., довіреність № 304 від 29.12.2008р.

від відповідача           не з’явився

Обставини справи :

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»(далі позивач) до Державного підприємства «Еко» (далі відповідач) про стягнення з останнього 155 588,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виконував неналежно умови договору № 02635/2-06 від 20.06.2003 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Ухвалою суду від 28.11.2008 р. справу прийнято до свого провадження суддею Мельник В.І. та призначено розгляд на 26.12.2008.

26.12.2008 року судове засідання відкладено на 06.02.2009р., у зв’язку з заявленням клопотання відповідачем про реструктуризацію боргу.

06.02.2009р. в судове засідання представник відповідача не з’явився.

Представник позивача пояснив, що відповідачем сплачено суму основного боргу з урахуванням нарахованих штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат, про що позивачем надано копії платіжних доручень які завідчували погашення суми боргу, проте позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

20.06.2003 року позивач та відповідач уклали договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 02635/2-06 (далі Договір).

Пунктом 1.1 договору позивач зобов‘язався давати позивачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у міську каналізацію, а відповідач зобов‘язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг.

На виконання умов договору за період з 01.01.2008р. по 01.09.2008р. позивачем було надано, а відповідачем було спожито послуг на суму 383 826 грн., з урахуванням знижки, а сплачено відповідачем лише 238 146,85 грн.

Таким чином станом на день подачі позову до сулу заборгованість відповідача перед позивачем становить 145 679,15 грн.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за неналежне виконання договірних зобов‘язань інфляційні втрати.

В своїй позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 157 262,26 грн., а саме: 145 679,15  грн. –основного боргу, 9909,21 грн. –індексу інфляції.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві зазначену послугу; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов‘язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві ‘зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов‘язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

06.02.2009 року в судовому засіданні позивач пояснив суду, що відповідачем було сплачено суму основного боргу з урахуванням нарахованих йому інфляційних втрат, проте просив суд стягнути з відповідача судові витрати, оскільки суму боргу було погашено вже після подачі позову до суду.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Еко»(01113, м.Київ, бул. Лесі Українки 36-Б, р/р 26003010142531 в КМФ АКБ «УСБ»в.м Києві, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32309722, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(02660, м.Київ, вул.. Електротехнічна 16, п/р 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код ЄДРПОУ 03327629)  держмито в розмірі 1555 (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 90 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118(сто вісімнадцять) грн.

В частині стягнення 145 679,15 грн. –основного боргу та 9909,21 грн. –інфляційних втрат провадження  припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                         В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 10.02.2009р.)