ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 1/377 | 06.02.09 |
За позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер»
Про стягнення 5 645,79 грн.
Суддя В. І. Мельник
Представники сторін:
від позивача не з’явився
від відповідача не з’явився
Обставини справи :
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»(далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер»(далі відповідач) про стягнення з останнього 5 645,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач виконував неналежно умови договору № 27 від 20.12.2007 року про надання послуг з централізованого питного водопостачання.
Ухвалою суду від 09.12.2008 р. справу прийнято до свого провадження суддею Мельник В.І. та призначено розгляд на 29.12.2008.
29.12.2008 року судове засідання відкладено на 06.02.2009р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, та невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
06.02.2009р. в судове засідання представники сторін не з’явились.
Проте 02.02.2009 року позивачем було подано клопотання про розгляд справи без його участі, також було надіслано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
05.02.2009 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій визнав наявність суми боргу, але внаслідок важкого фінансового становища підприємства на даний час не може заборгованість погасити. Також просить суд розстрочити борг.
Клопотання позивача про розгляд справи без його участі судом задоволено.
В задоволенні клопотання відповідача про розстрочку заборгованості судом відмовлено, оскільки питання розстрочки вирішується вже після винесення судового рішення, в окремому судовому слуханні відповідно до ст. 121 ГПК України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
20.12.2007 року позивач та відповідач уклали договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 27 (далі Договір).
Пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався надати відповідачу послуги з централізованого питного водопостачання в об’ємах згідно щомісячного графіку (п.2.3. договору), у межах наявного у відповідача дозволу на спеціальне водовикористання а також враховуючи технічні можливості підприємства позивача, а відповідач зобов’язався вчасно оплачувати надані йому послуги по встановленим тарифам, в строки та на умовах, передбачених умовами договору.
Згідно п.5.4., 5.6 договору, відповідач взяв на себе зобов’язання самостійно оплачувати послуги з водопостачання у такий спосіб: по 1/3 частині платежу –до початку поточного місяця, до 10 і до 20 числа поточного місяця, виходячи із заявленого місячного обсягу, а також діючого на цей період часу тарифу. Остаточний розрахунок відповідач повиене був здійснити у строк до 1-го числа місяця, наступного за звітним.
За лютий 2008 року відповідачу було надано послуг з водопостачання на сумум 4500 грн., за надані послуги відповідач не розрахувався.
У відповідно до п.4.12 договору кількість поданої води оформлюється двостроннім актом, для складання якого представник споживача направляє свого представника. З боку відповідача акт був підписаний старшим економістом Сергиєнко О.А. (на підставі доручення № 10/07 від 06.12.2007р.) без зауважень.
Згідно п.7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг водопостачання відповідач зобов’язаний сплатити позивачеві пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який оплачується пеня. Сума пені яку було нараховано відповідачу за неналежне виконання договірного зобов’язання склала 516,78 грн.
Крім того за прострочення виконання грошового зобов’язання, у відповідності до п.7.4 договору відповідач зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленного індексу інфляції за весь час прострочення, що становить 531 грн., а також 3 % річних від простроченої суми –98,01 грн.
В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 5645,79 грн., а саме: 4500 грн. –основного боргу, 516,78 грн. – пені, 531 грн. –інфляційних втрат, 98,01 грн. –3% річних.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві зазначену послугу; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, заборгованість в сумі 4500 грн. не сплатив, внаслідок чого йому було нараховано штрафні санкції за невиконання умов договору.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов‘язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов‘язується оплатити виконавцеві ‘зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов‘язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 5645,79 грн., а саме: 4500 грн. –основного боргу, 516,78 грн. –пені, 531 грн. –інфляційних втрат, 98,01 грн. – 3% річних.
Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 118, 00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором надання послуг доведена матеріалами справи, та визнана відповідачем у відзиві № 2 від 05.02.2009р.
На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфер»(03124, м.Київ, вул. М.Василенка 15 офіс 3036, р/р 26002046300 в ЗАО «Донгорбанк»м.Макіївка, МФО 334970, код ЄДРПОУ 24317397, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»в особі відособленого підрозділу Донецького регіонального виробничого управління (83001, м.Донецьк, вул. Артема 85; 83048, м.Донецьк, пр. Визволення Донбасу 8А, п/р 260083011429 у філії Донецьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, код ЄДРПОУ 35397790) 4500 (чотири тисячі п’ятсот)грн.–основного боргу, 531(п‘ятсот тридцять одну)грн. –індексу інфляції, 516 (п’ятсот шістнадцять)грн. 78 коп. –пені, 98 (дев’яносто вісім)грн. –3% річних, держмито в розмірі 102 (сто дві) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118(сто вісімнадцять) грн.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя В.І.Мельник
(Рішення виготовлене та підписане 10.02.2009р.)