Справа № 22-750/06 головуючий у 1 інстанції: Рижиков В.Г.
Категорія - 24 доповідач: Чужа Ю.Г.
РІШЕННЯ
іменем України
20 червня 2006 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі головуючого Чужі Ю.Г., суддів: Кожух О.А., Власова С.О., при секретарі Шпонтак В.В., з участю представника апелянта ОСОБА_1, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 грудня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого володіння та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування на майно належне покійному ОСОБА_6, -
встановила:
У серпні 2004 року ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого володіння.
Вимоги мотивувала тим, що у вересні 2003 року помер її батько ОСОБА_7, який при житті, а саме 16 травня 2003 року, видав відповідачу довіреність на право управління автомашиною марки "НИССАН", яка належала йому (батькові) на праві приватної власності.
Після смерті батька Мукачівська державна нотаріальна контора видала на її ім'я свідоцтво про право на спадщину за законом ї вона є власником автомашини. Не дивлячись на це відповідач продовжує експлуатувати машину і відмовляється передати автомашину їй.
Посилаючись на дані обставини позивачка просила суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_4 передати їй належну на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 червня 2004 року, реєстр № 1-2908, автомашину марки "НИССАН", 1986 року випуску, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3та визнати довіреність на право управління автомашиною недійсною.
У жовтні 2005 року до справи у якості співвідновідача була притягнута ОСОБА_2, яка у листопаді 2005 року звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про встановлення права власності, в порядку спадкування, на майно належне померлому ОСОБА_7.
Вимоги мотивувала тим, що відповідно до рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 квітня 2004 року вона період з лютого 1990 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з покійним ОСОБА_7
За час перебування у фактичних шлюбних відносинах вони з ОСОБА_7.
придбали автомашину марки "НИССАН" та зробили добудову до будинку АДРЕСА_1
Вищезгаданим судовим рішенням крім встановлення факту перебування у фактичних шлюбних відносинах встановлено факт прийняття нею спадщини за покійним ОСОБА_7.
Вона, згідно ст. 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги за покійним ОСОБА_7. Відповідачка ОСОБА_6 та її брат ОСОБА_7. (діти покійного) є повнолітніми та працездатними особами тому вони права на спадщину не мають.
Посилаючись на дані обставини, а також зазначаючи, що свідоцтво про право на спадщину за законом, яке було видано на ім'я ОСОБА_6, скасоване, просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності, в порядку спадкування, на майно ОСОБА_7., яке складається з 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 , добудови до будинку та автомашини "НИССАН". Крім цього, просила зобов'язати нотаріальну контору видати на це майно свідоцтво про право на спадщину за законом.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 грудня 2005 року у задоволенні первинного позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі.
Будучи незгідною з даним рішення ОСОБА_6 подала на нього апеляційну скаргу, зі змісту якої випливає, що вона, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.
В суді апеляційної інстанції представник позивача за первинним позовом ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2, її представник ОСОБА_3, відповідачі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 апеляційну скаргу вважають безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали цивільних справ №№ 750/06, 2-569/06 та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 301 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному
порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду
першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді
першої інстанції.
Вирішуючи спір суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 квітня 2004 року, яке набрало законної сили, встановлено факт перебування ОСОБА_2 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7. з 28 лютого 1990 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1. Ця
обставина, на думку суду, дає право ОСОБА_8 вважатися, згідно ст. .126.1.ЦК України, спадкоємцем першої черги за законом на рухоме та нерухоме майно, яке належало померлому ОСОБА_7. Крім цього, свідоцтво про право на спадщину за законом, яке було видано на ім'я ОСОБА_6 скасовано, а діти померлого не мають право на спадщину, оскільки є повнолітніми, працездатними і не перебували на утриманні померлого.
Такий висновок суду не ґрунтується на законі та матеріалах справи, а тому з ним погодитися не можна.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7., якому на день смерті належала автомашина марки "НИССАН" та нерухоме майно, яке складалося з 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 та добудови до будинку. При житті, а саме 16 травня 2003 року, ОСОБА_7. передав право керувати та розпоряджатися автомашиною терміном на три роки відповідачу ОСОБА_4 (а.с. 3,4,108-109,118-125).
Після смерті ОСОБА_7. 23 вересня 2003 року в Мукачівську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини звернулася дочка померлого (позивачка ОСОБА_6). 18 червня 2004 року державний нотаріус Мукачівської державної нотаріальної контори видав на ім'я ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого власником автомашини "НИССАН" стала вона (а.с. 5-7).
Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 7 лютого 2006 року рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 грудня 2004 року, яким було скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 18 червня 2004 року, скасоване. На теперішній час ОСОБА_6 відповідно до вищезгаданого свідоцтва є єдиним законним власником автомашини "НИССАН".
Згідно змісту ст. 317 та ч. 1 ст. 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 69 ЦК України 1963 року, який діяв в 2003 році, чинність довіреності припиняється внаслідок смерті громадянина, який видав довіреність.
Колишній власник автомашини ОСОБА_7. помер. Чинність довіреності, на підставі якої відповідач ОСОБА_4 володіє автомашиною, припинилася, а тому утримання ним машини є протиправним.
Оскільки, згідно ст. 48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про витребування автомашини з чужого володіння ґрунтується на законі і підлягає до задоволення.
Разом з тим вимога ОСОБА_6 про визнання довіреності на право керування
автомашиною недійсною є голослівна і до задоволення не підлягає.
Довіреність ОСОБА_7. про право ОСОБА_4 керувати та розпоряджатися автомашиною оформлялася 16 травня 2003 року та посвідчена державним нотаріусом у відповідності до вимог ЦК України 1963 року.
Перелік підстав, за якими угоди можуть бути визнані недійсними ЦК України 1963 року був вичерпний (статті 48-58). Позивачка, в порушення вимог ст. 60 ЦПК України, обставин за якими можна було б визнати довіреність недійсною не довела, а тому у задоволенні її вимоги слід відмовити.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2 про встановлення права власності, в порядку спадкування, на спадкове майно належне померлому ОСОБА_7. колегія суддів констатує наступне.
По справі встановлено, що померлий ОСОБА_7. ніякого особистого розпорядження щодо свого майна на випадок своєї смерті не зробив і після його смерті в якості спадкоємців залишилися його діти (ОСОБА_6 та ОСОБА_7.), сестри (ОСОБА_4 та ОСОБА_5), племінник (ОСОБА_4) та особа, яка з померлим перебувала у фактичних шлюбних відносинах (ОСОБА_2).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадщину у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадщину, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 21 та ст. 36 СК України підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя є шлюб, тобто сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Встановлено, що дочка померлого відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року та ст.ст. 1269, 1279 ЦК України подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна.
ОСОБА_2, як особа, що перебувала з померлим у фактичних шлюбних відносинах і проживала з ним однією сім"єю не менше як п'ять років, згідно ст.1264 ЦК України, могла бути спадкоємцем лише четвертої черги, однак права на спадщину не набула у зв'язку наявністю спадкоємців першої черги.
За таких обставин колегія суддів констатує, що суд відмовляючи у задоволенні первинного позову і задовольняючи зустрічний позов порушив норми матеріального
права, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6задовольнити частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 грудня 2005 року та додаткове рішення від 1 березня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким:
Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про витребування майна та визнання угоди недійсною задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 передати ОСОБА_7 належну їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 червня 2004 року, реєстр № 1-2908, автомашину марки "НИССАН", 1986 року випуску, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.
В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним доручення на право управління автомашиною відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 8 (вісім) грн. 50 коп. та на користь держави 42 (сорок дві) грн. 50 коп. судових витрат.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_7 , ОСОБА_4, ОСОБА_5та ОСОБА_4 про визнання права власності, в порядку спадкування, на майно належне ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 384 (триста вісімдесят чотири) грн. державного мита.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.