Справа №2-2022/07

РІШЕННЯ ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

18   січня 2007 року

Дзержинський         районний         суд           м.           Харкова                     у           складі:

головуючого судді Грищенко І.О.

при секретарі          Сусловій В.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської

міської ради про визнання права власності на самовільно об'єднані та переплановані квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 з облаштуванням двох балконів у житловому будинку АДРЕСА_1,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій на підставі ст.ст. 16, 319, 328, 383, 392 Цивільного кодексу України просить визнати за ним право приватної власності на самовільно об'єднані та переплановані з улаштуванням двох балконів квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 АДРЕСА_1 під одну чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 110,3 кв. м.

Позивач у справі позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити .

Відповідач у справі в особі свого представника проти позову заперечував на тій підставі, що визнання права власності на зазначені самовільно реконструйовані приміщення, за його думкою неможливе без прийняття спірних реконструйованих приміщень до експлуатації.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачу, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 24.03.2003 р. реєстр. НОМЕР_3, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_4 та договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2004р. реєстр. НОМЕР_5, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно НОМЕР_6, належать на праві власності квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2, що розташовані у будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Факт проведення позивачем об'єднання та перепланування належних йому на праві приватної власності житлових приміщень квартири НОМЕР_1 та квартири НОМЕР_2 АДРЕСА_1, визнаний учасниками справи і не підлягає доказуванню.

Відповідно до технічного паспорту виготовленого КП «Харківське МіськБТІ» від 07.11.2006 p., загальна площа чотирьохкімнатної квартири після реконструкції квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 АДРЕСА_1 складає 110,3 кв. м, де 71,0 кв. м-житлова площа.

Перепланування та об'єднання квартир та улаштування балконів було проведено відповідно до технічного висновку «Про можливість об'єднання і перепланування квартир НОМЕР_2 та НОМЕР_1 з облаштуванням двох балконів у житловому будинку АДРЕСА_1» від 2005 року, виконаного фірмою «Зодчий» (ліцензія АА №772082).

Зазначений технічний погоджено Дзержинським РВ м. Харкова ГУ МНСУ в Харківській області (висновок вих. НОМЕР_7), Дзержинською райсанепідстанцією м. Харкова (висновок НОМЕР_8).

Таким чином, здійснена позивачем реконструкція відповідає всім встановленим будівельним, технічним, пожежним та санітарним нормам, що є підставою для збереження самовільно виконаної реконструкції квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2 АДРЕСА_1.

Оцінюючі встановлені правовідносини та вирішуючи спір, суд прийшов до наступних висновків. Відповідно до ч.І ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Тобто позивач діяв у межах прав власника, визначених вищенаведеною статтею Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з вищенаведеного. можна зробити висновок про те, що проведена реконструкція квартир не є юридичною чи фактичною підставою для припинення чи невизнання права власності позивача на ці квартири. Проведене перепланування та об'єднання квартир є підставою лише для внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів позивача, а у разі невизнання якоюсь особою права власності позивача - звернення цією особою до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а згідно ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Враховуючи те, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно позивача.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 328, 383, 392 ЦК України, ст. ст. 10,11, 57-60, 61, 212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на самовільно об'єднані та переплановані квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 з облаштуванням двох балконів у житловому будинку АДРЕСА_1 задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 (ідент. НОМЕР_9) право приватної власності на самовільно об'єднані та переплановані з улаштуванням двох балконів квартири НОМЕР_1, НОМЕР_2 АДРЕСА_1 під одну чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 110,3 кв. м, де 71,0 кв. м - житлова площа

Відповідно до положень ст. 294 ЦПК України заява про оскарження рішення суду може бути представлена протягом 10 днів із дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути представлена протягом 20 днів із дня подання заяви про апеляційне оскарження, до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Суддя: