Справа № 425/374/15-п

Провадження № 33/782/8/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Сєвєродонецьк 20 березня 2015 року

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області Тополюк Є.В., з участю правопорушника ОСОБА_2 розглянула клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та його апеляцію на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 лютого 2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 16 лютого 2015 року ОСОБА_2, громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Згідно з постановою суду ОСОБА_2 03 лютого 2015 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2101 з державним номером НОМЕР_1, рухався на перехресті а/д с. Варварівка Кремінського району Луганської області з ознаками алкогольного сп'яніння: запах з ротової порожнини, почервоніння очей, невиразна мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, у присутності свідків.

03.03.2015 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з клопотанням, в якому просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про постанову Рубіжанського міського суду Луганської області йому нічого не було відомо, тому, що він знаходився в Старобільському районі по роботі і повернувся лише 23.02.2015 року де і побачив лист про виклик до суду, цього ж дня звернувшись до канцелярії Рубіжанського міського суду він отримав постанову та ознайомився з нею, також просить звернути увагу на те, що він є інвалідом другої групи і знаходиться на диспансерному обліку як онко-хворий, регулярно приймає лікарські препарати. 03.02.2015 року після того як він прийняв лікарські препарати та за сімейною необхідністю виїхав в с. Варварівка Кремінського району,по дорозі, приблизно о 13 годині його зупинили на блокпосту озброєні особи для перевірки документів. При перевірці документів було задане питання стосовно того, чому від нього відчувається запах алкоголю. На що останній пояснив, що це не запах алкоголю, а запах лікарських засобів, які він постійно приймає. Після чого йому запропонували залишити автомобіль на блокпості і прослідувати далі без автомобіля чи заповнити якийсь документ. Злякавшись за збереження транспортного засобу, він розписався в стандартно заповненому бланку, та замість водійських прав отримав тимчасове посвідчення, після чого поїхав далі.

ОСОБА_2 з постановою суду не згоден, просить постанову Рубіжанського міського суду змінити в частині покарання замість позбавлення прав керування транспортним засобом на строк 2 роки, призначити штраф в розмірі 3400 грн. Також просить звернути увагу на те, що є єдиним працездатним членом сім'ї, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом 2-ї групи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 у судовому засіданні, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги, вважаю за необхідним поновити йому строк для розгляду його апеляційної скарги на постанову суду з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи , протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст..130 ч.1 КУпАП був складений 03.02.2015 року о 14-00 год., правопорушнику були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст..63 Конституції , ст..268 КУпАП, однак не було повідомлено дата та час розгляду адміністративної справи в Рубіжанському міському суду. На а.с.7 знаходиться повістка про виклик до суду правопорушника на 16.02.2015 р., однак даних про те, що правопорушник отримав цю повістку не має. Також не має даних про те, що йому телефонували або якийсь іншим засобом повідомляли його про розгляд адміністративної справи. Таким чином, суд першої інстанції порушив права правопорушника на захист, крім того, копію постанови він отримав 24.02.2015 року, що є підставою для поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду від 16.02.2015 року.

Крім того, ОСОБА_2 у судовому засіданні у апеляційному суді пояснив, що він регулярно приймає лікарські препарати за станом здоров'я, визнає собі винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП.

Ці обставини суд першої інстанції не міг знати, тому що правопорушник був відсутній .З огляду на це, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийняв поспішне рішення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, з притягненням його до адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки, не враховуючи фактичні обставини справи. Письмові пояснення правопорушника у матеріалах справи також відсутні, що також має значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно вимог ст..23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Правопорушник ОСОБА_2 вважається особою, яка вперше притягується за вчинення адміністративного правопорушення за ст..130 ч.1 КУпАП у зв'язку з тим, що інших даних у матеріалах справи не має.

Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції дану вимогу закону порушив.Крім того, постанова суду повинна відповідати вимогам ст.283 КУпАП.

Однак, оскаржуєма постанова , не зважаючи на вимоги КУпАП містить загальну формуліровку суті правопорушення, взявши за основні докази лише протокол про адміністративне правопорушення серія АП1№678062 від 03.02.2015 року, та письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що є недостатньо для правильного вирішення справи.

З таких обставин, апеляційний суд відповідно до вимог ст..294 КУпАП має право переглядати справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

До апеляційної скарги правопорушник надав докази того, що він є інвалідом другої групи, онкохворим, починаючи з 2001 року. Також у нього є родина,з якою він проживає у м.Рубіжне за вказаною у протоколи про адміністративне правопорушення адресою.

У судовому засіданні правопорушник підтвердив, що він перед тим, як сісти за руль, прийняв лікарський препарат, який заборонено приймати перед керуванням транспортними засобами.

Він не придав до цього належної уваги, знаючи, що прийняття такого препарату заборонено при керування автотранспортними засобами.

Оскільки диспозиція ст.130 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані не тільки алкогольного сп'яніння , а також під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про те, апеляційний суд вважає,що дане ствердження правопорушника є достовірним, враховуючи його стан здоров'я відповідно довідки головного лікаря КУ « Рубіжанська ЦМК» ОСОБА_5 від 03.03.2015 р. за № 01-20-62.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції ,керуючись вимогами ст. 294 КУпАП має право за наслідками розгляду апеляційної скарги залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, скасувати постанову та закрити провадження у справі, скасувати постанову та прийняти нову постанову , змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга правопорушника є обґрунтованою, нові докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, що характеризують особу правопорушника як особу, яка страждає онкохворобою, що вимушує його приймати відповідні лікарські препарати, є такими обставинами, які пом'якшують його відповідальність за вчинення адміністративне правопорушення.

У зв'язку з цим, у апеляційного суду є підстави для зміни постанови суду першої інстанції в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, тобто застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у мінімальному розмірі 3400 грн., та попередити його про наслідки невиконання постанови суду про стягнення штрафу, передбачені ст.308 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотання правопорушника ОСОБА_2, поновив йому строк на апеляційне оскарження постанови Рубіжанського міського суду Луганської області від 16.02.2015 року.

Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 -задовольнити.

Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 16.02.2015 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу.

Піддати правопорушника ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченного ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляду штрафу у розмірі 3400 ( три тисячі чотириста ) грн..

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Луганської області: Є.В. Тополюк