У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 4 квітня 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця м. Губкін Белгородської області,

мешканця м. Запоріжжя,

раніше двічі судимого,

засуджено:

за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;

за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі;

за ст. 187 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією половини належного майна.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 призначено покарання на 7 років позбавлення волі з конфіскацією половини належного майна.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 в частині засудження його за ст. 186 ч. 2 КК України скасовано, а справу направлено на додаткове розслідування, в  решті вирок залишено без зміни.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, вирок щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13 лютого 2004 року, близько першої години, проник до підсобного приміщення Запорізького професіонального ліцею, АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належне ліцею майно на загальну суму 422 гривні.

Він же у ніч з 15 на 16 лютого 2004 року, проник до того ж приміщення ліцею, звідки таємно вкрав майно  на загальну суму 140 гривень 97 копійок.

У ніч з 19 на 20 лютого 2004 року, ОСОБА_1 проник до вказаного приміщення ліцею, звідки таємно викрав належне ОСОБА_3 майно на суму 250 гривень.

Він же 22 лютого 2004 року, проник до приміщення вказаного ліцею, звідки викрав майно на загальну суму 30 гривень.

3 березня 2004 року ОСОБА_1 таємно викрав належний ліцею двигун вентиляційної установки вартістю 2132 гривні.

Він же 16 травня 2004 року у нічний час, за попередньою змовою з ОСОБА_2, зайшовши до магазину “Фокс-2“, АДРЕСА_2, вчинив розбійний напад на продавця ОСОБА_4, під час якого заволодів грошима у сумі 40 гривень та завдав потерпілій легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності і вини та правильності кваліфікації його дій, просить пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням  ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, що засудженим не оспорюється.

Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону не встановлено.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженого.

         Саме з урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, на які є посилання у скарзі, суд призначив покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

         Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,

                                                у х в а л и л а :

         Відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1.

                                                       Судді :