У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

                 Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

     Верховного Суду України у складі:

 

головуючого судді	Кармазіна Ю.М.,
суддів	Косарєва В.І., Пошви Б.М.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня  2007 року  кримінальну справу за касаційною скаргою  засудженого ОСОБА_1    на вирок  Харківського районного суду   Харківської області від 4 січня 2005 року, яким 

                            ОСОБА_1,

      ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

      громадянина  України,

      не судимого в силу ст.89 КК України,

      засуджено

 

-    за ч.2 ст.190 КК України  на  2 роки позбавлення волі;

-    за ч.3 ст.190 КК України на 4 роки 6 місяців, а  за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України остаточно  визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

 

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь:

- потерпілої ОСОБА_2 - 3 760 грн. на відшкодування матеріальної шкоди  і  20 000 грн. на відшкодування  моральної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_3 - 946 грн. 46 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;

- потерпілої ОСОБА_4 - 5 500 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

 

Ухвалою апеляційного суду  Харківської області від 19 травня 2005 року вирок залишено без зміни. 

                                                    

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні шахрайства, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману  і зловживання довірою, вчиненого  повторно, із спричиненням матеріальної шкоди у  великих розмірах за таких обставин.

 У серпні, вересні 2001 року ОСОБА_1 заволодів 5500 грн. потерпілої ОСОБА_4, яка довіряючи йому надала гроші для створення спільного підприємства;

- 26 вересня 2001 року заволодів 700 грн. тієї ж потерпілої, яка дала йому гроші для передачі юридичній особі;

- у період з 5 липня по 15 серпня 2003 року заволодів 3 763 грн. 59 коп. потерпілої ОСОБА_2, яка надала йому гроші ніби то для передачі хабара;

- 4 вересня 2003 року заволодів 946 грн. 46 коп. потерпілої ОСОБА_3, яка надала йому гроші для виготовлення ним меблів.

 

 У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд судових рішень щодо  нього у зв'язку з порушенням його права на захист, оскільки захисником він був забезпечений лише у день постановлення вироку. Вважає, що суд призначив йому суворе покарання. Просить вирок змінити і пом'якшити покарання, посилаючись на визнання вини, щире каяття, позитивні характеристики та що на його утриманні знаходиться неповнолітня  дитина.

 

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

    

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

    Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені злочинів за які його засуджено, ґрунтуються на доказах, досліджених у судовому засіданні, які детально викладені у вироку і яким суд дав належну оцінку.

 

    Твердження ОСОБА_1 про порушення його прав на захист не ґрунтуються на матеріалах справи. Як видно із матеріалів справи, при закінченні досудового слідства  ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи самостійно (а.с.176).  Вже під час розгляду справи судом заявив клопотання про забезпечення його захисником, яким він і  був забезпечений. Згідно з ч.4 ст.44 КПК України, захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу. За таких обставин, право засудженого на захист не було порушено.

 

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу та обставин, які пом'якшують покарання, в тому числі й тих, на які  є посилання у касаційній скарзі, і за своїм розміром є близьке до мінімального.

 

   Апеляційним судом перевірялись доводи ОСОБА_1 щодо призначення суворого покарання, про що в ухвалі апеляційного суду наведені відповідні мотиви обґрунтованості й законності вироку  в частині призначення йому покарання.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли вплинути на правильність постановлених у справі судових рішень в матеріалах справи не виявлено.

 

Підстав до перегляду судових рішень з мотивів, викладених у касаційній скарзі, не вбачається.

 

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

 У задоволенні  касаційної скарги  засудженого ОСОБА_1  про перегляд вироку  Харківського районного суду   Харківської області від 4 січня 2005 року та ухвалу апеляційного суду  Харківської області від 19 травня 2005 року щодо нього -  відмовити. 

                                                       

Судді:

 

 

Кармазін Ю.М.                      Косарєв В.І.                     Пошва Б.М.