справа № 2-265/11

№ провадження 2/1804/11

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2011 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд р. Дніпродзержинська в складі:

головуючого, судді Похвалітої С.М., секретарі Занкової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він 18 грудня 1998 року з відповідачем зареєстрував шлюб. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач з відповідачем припинили шлюбні відносини, сторони разом не мешкають, проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не підтримують шлюбно-сімейних відносин.

В судове засідання позивач не з'явився, але до судового засідання надав письмову заяву, у якій зазначив, що підтримує свої позовні вимоги, а саме прохає розірвати шлюб, прохав розглянути справу у його відсутності.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони по справі від 18 грудня 1998 року знаходяться у шлюбних відносинах, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, видане Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №346 (а.с.7).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, видане відділом реєстрації актів громадянського стану виконкомом Заводської районної ради міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, актовий запис №74 (а.с.8).

Судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2010 року, сторонам був наданий час для примирення в три місяці, але наданий строк не дав позитивних результатів

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження - є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.

На підставі викладеного, враховуючи, що подальше збереження родини з урахуванням їх взаємних відносин неможливо і суперечить інтересам сторін, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 110, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК

України і ст. ст. 24, 56, 104, 105, 110, 112 СК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 18 грудня 1998 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №346 розірвати.

У зв'язку з реєстрацією шлюбу, змінене прізвище з «Черневич» на «Садовенко», після розірвання шлюбу залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його оголошення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Похваліта С. М.