У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Березанського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2005 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі.

            Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2005 року вирок  залишено без зміни. 

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 22.04.2004 року в ході сварки з ОСОБА_2 в будинку останнього АДРЕСА_1, умисно наніс ОСОБА_2 сімнадцять ударів ножем в різні частини тіла, від чого потерпілий помер на місці події.

            У касаційній скарзі та доповненнях засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку з неправильною кваліфікацією його дій. Зазначає, що скоїв вбиство ОСОБА_2, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що виникло внаслідок протиправної поведінки потерпілого. Просить пом'якшити покарання.

         Заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

         Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засіданні доказах.

Посилання засудженого на неправильну кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 115 КК України безпідставні.

Так, із показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що він разом із засудженим знаходився в будинку потерпілого ОСОБА_2. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в його присутності розмовляли спокійно, без сварки.

 З  показань свідка ОСОБА_3 на досудовому слідстві вбачається, що вона бачила як ОСОБА_1 вранці 22.04.2004 року виходив з двору потерпілого ОСОБА_2, на руках у ОСОБА_1 були червоні плями схожі на кров, поводив себе ОСОБА_1 знервовано, на її питання не відповідав, вигнав її з дітьми з хати, а потім через деякий час повісився., але його врятували сусіди.

З показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 вбачаться, що після повернення від потерпілого засуджений поводив себе збуджено, вчинив акт суіциду. В цей час знайшли ОСОБА_2 мертвим в його будинку.

         Згідно з висновками судово-медичної експертизи смерть потерпілого ОСОБА_2 настала від багаточисленних проникаючих колото-різаних ран грудної клітки і живота з ушкодженням внутрішніх органів: серця, легенів, печінки, шлунку, лівою нирки, що супроводжувалось гострою крововтратою.

Згідно з висновками стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 хронічними психічними захворюваннями не страждав і не страждає. В період скоєння злочину у нього не було тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с. 126-132).

З матеріалів справи вбачається, що суд як першої, так і апеляційної інстанції дав належну оцінку висновку судово-психологічної експертизи щодо знаходження ОСОБА_1 в стані фізіологічного афекту під час вчинення злочину.

         За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 скоїв умисне вбиство ОСОБА_2 та правильно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 115 КК України.

Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                           О.В. Кривенди                        А.І. Редька