РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/2752/15-ц

пр. № 2/759/2601/15

14 квітня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в лютому 2015 року заявила до ОСОБА_2 позов про визнання права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3.

Позов мотивований тим, що право власності на вказане майно спадкодавець за життя не переоформив на себе, що в свою чергу позбавило позивача можливості прийняти спадщину в загальному порядку.

Представник позивача ОСОБА_4 подала заяву, за якою вимоги позову підтримала, просила розглянути справу без її участі, проти постановлення заочного рішення не заперечувала.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Оскільки, у справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Судом встановлено таке.

08 вересня 1997 року Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва на підставі розпорядження №2747 від 08.09.1997 року, видано свідоцтво про право власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1, в рівних частках.

Після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, їх частки у праві власності на спірну квартиру перейшли до ОСОБА_3, та ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого 28.08.2003 року державним нотаріусом Дванадцятої київської державної нотаріальної контори за реєстровим №3-2387, що підтверджується відповідний записом нотаріуса на свідоцтві про право власності на житло.

За відсутності іншого, суд вважає, що вказані особи успадкували майно померлих в рівних частках, тобто по 1/3 частці спірної квартири, кожний.

Проте, як видно з довідки начальника Київського МБТІ від 07.07.2014р., право власності на вказане спадкове майно у відповідних органах не зареєстроване.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смертей 23.02.2011 р. складено відповідний актовий запис №3440, та видано свідоцтво серії НОМЕР_2.

До майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 в Дванадцятій київській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа №459/11.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявами про прийняття спадщини за законом звернулись дочка померлого ОСОБА_1 та брат померлого ОСОБА_2, а також із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернувся ОСОБА_7

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.05.2014 року, що набуло законної сили 02.06.2014р., заповіт складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 визнано недійсним.

Згідно зі статтею 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Позивач, як дочка спадкодавця, є спадкоємцем першої черги (ст.1261 ЦК України), а відповідач належить до другої черги спадкування за законом (ст.1262 ЦК України).

Обставин, що давали б відповідачу можливість успадкувати майно, що залишилось після смерті брата, в судовому засіданні не встановлено.

Отже, єдиним спадкоємцем, який може претендувати на майно померлого ОСОБА_2, за обставин справи, є його дочка ОСОБА_1

Тому, саме їй нотаріусом 25.09.2014р. за реєстровим №8-1200 було видано свідоцтво про право власності на спадщину за законом, що складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва згідно з розпорядженням №2747 від 08.09.1997 року.

Разом з тим, нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на 1/3 частки спірної квартири, яку ОСОБА_3 успадкував після смерті своїх батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у зв'язку з відсутністю свідоцтва про право на спадщину за законом та державної реєстрації спадкового майна (див. постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.09.2014 року).

Дана відмова, нотаріусом правильно обґрунтована приписами ст. 49 Закону України «Про нотаріат», та п.п. 4.18 п.4 гл. 10 розділу ІІ порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» висловив відповідні правові позиції, в тому числі і про те, що при розгляді справ про визнання права власності на спадкове нерухоме майно у випадках, якщо спадщина прийнята, проте спадкоємцем не було одержано свідоцтво про право на спадщину (ст. 1297 ЦК України) або не здійснено державну реєстрацію права на спадщину (ст. 1299 ЦК), слід брати до уваги, що законодавець розмежовує поняття "виникнення права на спадщину" та "виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини", і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до ч. 5 cт. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 cт. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (cт. 1299 ЦК).

Виходячи з того, що ОСОБА_3, за життя, прийняв спадщину після смерті своїх батьків у виді права власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, суд вважає, що таке право має перейти і до його спадкоємців, а саме до позивача ОСОБА_1, за підстав викладених вище.

Отже, з урахуванням відсутності заперечень відповідача, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

За такого рішення, витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, мають бути компенсовані їй відповідачем відповідно і на підставі ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3, виданий Московським РУГУ МВС України в м.Києві 20.03.2001р.) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1) 273 (двісті сімдесят три) грн. 99 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий М.Ф. Сенько