РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/2974/15-ц

пр. № 2/759/2661/15

30 квітня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа - Святошинська у місті Києві районна державна адміністрація,

встановив:

ОСОБА_1 в лютому 2015 року подав до суду позовну заяву, за якою просив визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 та сина останньої ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1.

Позов мотивований тим, що позивач купив у ОСОБА_2 квартиру, проте в супереч договору купівлі-продажу за адресою житла залишились зареєстрованими попередній власник та особи які разом з ним проживали, а саме ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4, що створює позивачу перешкоди у володінні власністю.

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні на вимогах позову наполягав, просив їх задовольнити за підстав наведених в позовній заяві.

Відповідачі про час та місце розгляду справи повідомлялись в поряду ст. ч.9 ЦПК України, тобто через оголошення у пресі, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Представник третьої особи в суд не прибув.

Суд, вважає за можливе постановити заочне рішення на підставі наявних доказів. Представник позивача проти такого порядку розгляду справи не заперечував.

Судом встановлено таке.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31.12.2014р., що посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Татаровою Т.О. за реєстровим №2377. ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1.

Право власності на вказану квартиру належним чином зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на що вказує витяг з реєстру.

Між тим, з довідки балансоутримувача будинку (ф.3) від 18.02.2015р. вбачається, що адресою спірного житла залишились зареєстрованими колишній власник ОСОБА_2 та фізичні особи: ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

За реєстраційними даними Святошинського РВ ГУ ДМС в м. Києві (ф.А). ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3

Позивач стверджує, що відповідачі з часу придбання ним квартири, за адресою реєстрації не проживають, відсутні в квартирі і їх речі.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316 ЦК України). Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України.)

Відповідно до ст.ст. 379, 382 ЦК України, об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира.

Права власника житлового будинку квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Однією із підстав припинення права власності згідно зі ст.346 ЦК України є відчуження власником свого майна.

З аналізу наведених норм цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що право власника проживання в належному йому житлі нерозривно пов'язане з правом власності на житловий будинок, садибу, квартиру, а тому в разі припинення права власності на житловий будинок, садибу, квартиру, припиняється і право власника проживання (користування) в цьому житлі.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 з часу відчуження квартири втратив право проживати в ній.

Разом з тим, суд знаходить, що за обставин справи ОСОБА_3 разом з сином проживала у ОСОБА_2 на правах наймача.

Згідно зі статтею 107 ЖК України, наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї в будь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

Оскільки, ОСОБА_3 разом з сином звільнили спірне житло і понад рік не заявляють на нього прав, то суд за наведених підстав вважає, що вони також втратили право користуватись цим житлом.

Між тим, наявність реєстрації відповідачів за адресою квартири, тягне для її власника додаткові витрати, зокрема на оплату послуг по утриманню будинку і прибудинкової території, та перешкоджає в реалізації права власності, щодо розпорядження цим майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Зокрема, згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, в тому числі і шляхом припинення правовідношення (ст. 16 ЦК України).

Тому, суд погоджується із запропонованим позивачем шляхом поновлення порушеного права і визнає відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1.

Отже позов підлягає задоволенню.

Питання про перерозподіл судових витрат позивачем не порушувалось.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 про признання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва на протязі десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий М.Ф. Сенько