Судове рішення #424434
У х в а л а

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

Головуючого -cудді

Кармазіна  Ю.М.,

суддів

Косарєва  В.І. і   Пошви  Б.М.,

за участю прокурора

Сушко  Т.М.,

засуджених

ОСОБА_1,  ОСОБА_2

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007   року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від        19 жовтня 2006 року, яким

                           

                   ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

українця, громадянина України,

раніше судимого - 19 грудня 2001 року за ст. 185 ч. 3

КК України на 3 роки 8 місяців позбавлення волі,

звільненого 26 липня 2004 року умовно - достроково

 на 1 рік 23 дні,  засуджено:

 

          - за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

   за ст. 187 ч. 4 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, а на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання - 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

 

 

                   ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

українця, громадянина України,

раніше судимого:

25 листопада 1999 року за ст. 140 ч. 3 КК України

на 3 роки позбавлення волі;

6 січня 2003 року за ст. 185 ч. 2 КК України

на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, засуджено:

 

         - за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 КК України на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

         - за ст. 187 ч. 4 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

         - за ст. 263 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі статті 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів визначено покарання - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 солідарно на користь потерпілої ОСОБА_4 - 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

         Згідно з вироком суду ОСОБА_2 і ОСОБА_1 визнано винними і засуджено за вчинення умисного вбивства із користі за попередньою змовою групою осіб при розбійному нападі за таких обставин.

 

         17 травня 2006 року, близько 19 годин 40 хвилин, біля будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 з метою розбійного нападу і убивства із користі за попередньою змовою в автомобілі “Деу-Ланос”, державний номерний знак ІНФОРМАЦІЯ_3, напали на водія таксі ОСОБА_5.

 

         При цьому ОСОБА_2, який знаходився на задньому сидінні автомобіля, схопив водія лівою рукою за шию і почав душити, а потім діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1ом, дістав заздалегідь схований ніж і з метою убивства завдав ним декілька ударів потерпілому в груди, від чого останній, внаслідок пошкодження серця, помер на місці.

         ОСОБА_1, діставши з кишені ОСОБА_5. гроші в сумі 68 грн., разом з ОСОБА_2  з місця злочину втекли.

         Крім того, ОСОБА_2 з травня 2006 року незаконно зберігав обріз мисливської рушниці, який є вогнепальною зброєю і який був вилучений працівниками міліції 19 травня 2006 року за місцем проживання в будинку        АДРЕСА_2.

 

         На вирок подані касаційні скарги.

 

         Засуджений ОСОБА_1, як видно із змісту його касаційної скарги і доповнень до неї, не згідний з вироком суду, стверджуючи, що участі в розбійному нападі і убивстві не приймав, попередньої змови на вчинення злочину з ОСОБА_2 не мав, а показання на досудовому слідстві давав внаслідок застосування недозволених методів слідства.

         Крім того, посилається на те, що не ознайомлений на досудовому слідстві з матеріалами справи, а також з протоколом судового засідання

 

         Засуджений ОСОБА_2,  як видно із змісту його касаційної скарги, посилається на те, що він обмовив себе і ОСОБА_1 у вчиненні злочинів внаслідок застосування до нього недозволених методів слідства.

         Крім того, вказує, що його не ознайомили з матеріалами справи і протоколом судового засідання, чим порушили його право на захист.

         В доповненнях до касаційної скарги ОСОБА_2 просить перекваліфікувати його дії зі ст. 115 ч. 2 на ст. 121 ч. 2 КК України, а за ч. 1            ст. 263 КК України звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з добровільною здачею зброї.

 

         Адвокат ОСОБА_3 просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити.

         Доводи скарги обґрунтовуються тим, що суд дав невірну оцінку доказам у справі, якими підтверджено, що ОСОБА_1 участі у вчиненні з ОСОБА_2 злочину не приймав і зговору на вчинення такого злочину з ним не мав.

 

         Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які підтримали свої касаційні скарги, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

 

         Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженими злочинів.

 

         Висновки суду ґрунтуються на доказах, детально викладених у вироку.

 

         Доводи засуджених і адвоката ОСОБА_3 про те, що суд дав невірну оцінку доказам і неправильно встановив фактичні обставини вчинення злочину безпідставні.

 

         Протягом всього досудового слідства, - при допитах в якості підозрюваних і обвинувачених з участю захисників, при відтворенні обставин події з участю понятих, засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 детально розповіли як ними був вчинений злочин (т. 1, а. с. 47 - 49, 69 - 71, 90, 96, 103 - 108, 109 - 113).

 

         Їх показання об'єктивно підтверджені даними протоколу огляду місця події, висновком судово-медичної експертизи трупа потерпілого (т. 1, а. с. 117 - 122, 134 - 138).

 

         Крім того, вони підтверджені показаннями свідків, які були очевидцями  злочину та які затримали ОСОБА_1.

 

         Вказаним доказам в сукупності з іншими доказами у справі, які детально викладені у вироку, суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про винуватість засуджених у вчиненні розбійного нападу і убивстві із користі за попередньою змовою групою осіб.

 

         Ці їх злочинні дії вірно кваліфіковані за ст. 115 ч. 2 п. п. 6, 12 та ст. 187          ч. 4 КК України.

 

         Доводи скарг засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про те, що показання на досудовому слідстві вони давали внаслідок застосування недозволених методів слідства, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

 

         При проведенні судово-психіатричної експертизи засуджених, вони не заперечували своїх показань на досудовому слідстві і підтвердили обставини вчинення ними злочину, які викладені у протоколах їх допиту (т. 1, а. с. 153 - 155, 159 - 161).

 

         Не підтверджені матеріалами справи доводи засуджених про те, що вони були не ознайомлені з матеріалами справи, а в подальшому  з протоколом судового засідання.

 

         Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 після закінчення досудового слідства були ознайомлені з усіма матеріалами справи з участю адвоката, про що свідчать їх підписи у протоколах (т. 1, а. с. 268, 270). Крім того, вони ознайомлені повторно з матеріалами справи і з протоколом судового засідання, про що свідчать їх розписки (т. 2, а. с. 164 - 167).

 

         Не ґрунтуються на матеріалах справи доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він добровільно видав обріз мисливської рушниці і тому необґрунтовано засуджений за ст. 263 ч. 1 КК України.

 

         Як видно із матеріалів справи, органи міліції мали інформацію про зберігання ОСОБА_2 вогнепальної зброї і лише після його затримання у  підозрі за вчинення розбійного нападу і умисного вбивства він, при опитувані щодо зброї, дав показання про наявність у нього обріза мисливської рушниці (т. 1, а. с. 168 - 174).

 

         За таких обставин вважати, що ОСОБА_2 добровільно здав органам влади зброю, підстав не має.

         Покарання засудженим призначено відповідно до вимог статті 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу кожного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

 

         Цивільний позов вирішений відповідно до вимог закону.

 

         Порушень процесуального закону, які могли б вплинути на правильність постановленого судового рішення не виявлено.

 

         Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а:

 

 

         Касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок  Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без зміни.

 

 

С у д д і:

 

 

Кармазін  Ю.М.                            Косарєв  В.І.                         Пошва  Б.М.

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація