Судове рішення #4244170
4/458


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


03.03.2009                                                                          Справа№  4/458

  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Дмитренко А.К.(доповідач)

суддів: Прокопенко А.Є.,  Крутовських В.І.


Представники сторін:

від позивача: Христенко В.В., довіреність №10/130  від 07.06.07,  ліквідатор;

від позивача: Соколовська Є.В., довіреність №02/02/09-01  від 02.02.09,  ліквідатор;

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.


розглянувши апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Агрофірма "Шаг", с. Недогарки Олександрійського району Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від  12.12.08р. у справі № 4/458


за позовом  селянського (фермерського) господарства "Агрофірма "Шаг", с.Недогарки Олександрійського району Кіровоградської області

до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Озірське", с.Озера Світловодського району Кіровоградської області

про стягнення 442 964 грн. 87 коп.


          У судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.02.09 по 03.03.09 (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

          Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.12.08 (суддя Хилько Ю.І.) селянському (фермерському) господарству "Агрофірма "Шаг" відмовлено у позові про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Озірське" 318 800 грн. безпідставно набутих, 101 636 грн. 76 коп. збитків з урахуванням індексу інфляції, 23 642 грн. 61 коп. річних.

          Не погодившись з рішенням суду, селянське (фермерське) господарство "Агрофірма "Шаг" просить його скасувати посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

          Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма "Озірське" вважає доводи, викладені у скарзі, необгрунтованими.

          Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд


                                                  ВСТАНОВИВ:


          Селянське (фермерське) господарство "Агрофірма "Шаг" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 442 964 грн. 87 коп., у тому числі 318 000 грн.  безпідставно перерахованих, 101 381 грн. 60 коп. збитків з урахуванням індексу інфляції, 23 583 грн. 27 коп.  річних.

          В обгрунтування своїх позовних вимог селянське (фермерське) господарство "Агрофірма "Шаг" посилається на платіжні доручення:

          - від 19.01.05 № 1 на суму 100 000 грн.;

          - від 28.02.05 № 6 на суму 7 800 грн.;

          - від 21.03.05 № 7 на суму 150 000 грн.;

          - від 29.03.05 № 14 на суму 2 300 грн.;

          - від 20.05.05 № 12 на суму 55 000 грн.

           - від 25.05.05 № 17 на суму 3 700 грн.

          З матеріалів справи вбачається наступне.

          

          Листом від 20.12.04 № 52 (т.1, а.с. 54) С(Ф)Г  "Шаг" просило ПСП "Агрофірма "Озірське"  відпустити  124 670  кг.  пшениці  для  розрахунків  з пайовиками і 4 963 кг посівної кукурудзи, гарантуючи при цьому оплату.

          ПСП "Агрофірма "Озірська" на виконання цієї домовленості відпустило позивачу пшеницю та кукурудзу на суму 110 020 грн. 37 коп.

          Про фактичне виконання сторонами взаємних зобов"язань свідчать:                               - довіреність  від 25.12.04 МАД № 607023 (т.1, а.с 55)

          -  накладна від 25.12.04 № 317 (т.1, а.с 56)

          - накладна від 25.12.04 № 319 (т.1, а.с 57)

          - податкова накладна від 25.12.04р. № 25 (т.1, а.с 58)

          - податкова накладна № 26 від 25.12.04р. (т.1, а.с 59)

          - рахунок від 25.12.04 № 26 (т.1, а.с 60)
    - рахунок  від 25.12.04 № 31 /7 (т.1, а.с 61)

          С(Ф)Г «Агрофірма «Шаг»платіжним дорученням від 19.01.05р. № 1 частково розрахувалось по своїм зобов'язанням, оплативши 100 000 грн.                                        Додатково, в погашення цієї заборгованості, С(Ф)Г „Агрофірма „Шаг" платіжним дорученням від 28.02.05 р. № 6  перерахувало ще 7 800 грн.


          У відповідності з договором від 17.03.05р. С(Ф)Г «Агрофірма «Шаг»за актом приймання-передачі від 17.03.05 (т.1, а.с. 65) надало в оренду ПСП "Агрофірма «Озірська»сільськогосподарську техніку.

          Відповідачем були проведені ремонтні  роботи з реставрації запасних частин і витрачені кошти в сумі 2 300 грн.

          Пунктом 6.2 договору від 17.03.05 передбачений обов"язок орендодавця - С(Ф)Г «Агрофірма «Шаг» відшкодовувати орендарю - ПСП "Агрофірма "Озірське" витрати на проведення ремонту орендованого майна.

          Факт виконання відмовідачем ремонту орендованого майна підтверджується актом виконаних робіт від 28.03.05 (т.1, а.с. 66).

          Відповідачем виписано податкову накладну від 29.03.08 № 3/1.

          На оплату вартості ремонту приватним сільськогосподарським підприємством "Агрофірма "Озірське" було виставлено рахунок від 29.03.05 № 10 (т.1, а.с. 67), який сплачений позивачем платіжним дорученням від 29.03.05 № 14 в сумі 2 300 грн.

                    

          На виконання угоди від 20.05.05р. (т. 1, а.с 68 а) відповідач виконав для С(Ф)Г „Агрофірма „Шаг" роботи по посіву соняшника на суму 55 000 грн., про  що складено акт виконаних робіт від 20.05.05р. (т.1, а.с. 69) та виставлено рахунок  від 20.05.05р. № 20/05 (т.1, а.с. 70).

          Про проведення цієї господарської операції свідчить податкова накладна  від 20.05.05р. № 5 (т.1, а.с. 71).

       С(Ф)Г „Агрофірма „Шаг" платіжним дорученням від 20.05.2005р. № 12 перерахувало відповідачеві 55 000 грн.


          За угодою від 24.05.05 р. (т. 1, а.с. 72) ПСП "Агрофірма „Озірська"  надало селянському (фермерському) господарству "Агрофірма "Шаг" послуги по обробці землі, що підтверджується актом виконаних робіт від 24.05.05 (т.1, а.с. 73).          

          На підставі рахунку від 25.05.05 № 2505 (т.1, а.с. 74) позивач перерахував приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма "Озірське" платіжним дорученням від 25.05.05 № 17 3 700 грн.  В підтвердження проведення цієї господарської операції виписано податкову накладну від 24.05.05 № 6 (т.1, а.с. 75).


          Перераховуючи 150 000 грн. платіжним дорученням від 21.03.05 № 7 позивач вказав призначення платежу "За дизпаливо та насіння, гербіциди згідно рахунку № 5 від 21.03.05, в тому числі ПДВ 25 000 грн.". Документів, які б свідчили про отримання позивачем дизельного пального, насіння та гербіцидів у відповідача останнім не надано. Рахунок  від 21.03.05 № 5 відповідачем також не представлено.

          За таких обставин твердження ПСП "Агрофірма "Озірське" про те, що кошти в сумі 150 000 грн., сплачені платіжним дорученням від 21.03.05 № 7 в рахунок виконання договору про обробіток та посів сільськогосподарських культур від 30.03.04 є безпідставними і недоведеними.                                                            У відповідності зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.                                                             

          25.11.08 селянським (фермерським) господарством "Агрофірма "Шаг" до господарського суду  подано уточнення до позовної заяви, де просило стягнути з відповідача 318 800 грн. безпідставно набутих, 101 636 грн. 76 коп. збитків з урахуванням індексу інфляції і 23 642 грн. 61 коп. річних, а всього 444 079 грн. 37 коп.

          Фактично у цій заяві йдеться про збільшення розміру позовних вимог і такі дії позивача не суперечать вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Отже, посилання суду першої інстанції на невідповідність уточнення до позовної заяви положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України є невірним.

          У разі недоплати позивачем держмита із збільшеної суми позову суд мав би повернути уточнення до позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Але, оскільки згадана заява міститься у матеріалах справи, недосплачена сума державного мита 11 грн. 15 коп. підлягає стягненню з С(Ф)Г "Агрофірма "Шаг" в доход держбюджету.                              Наполягаючи на стягненні збитків з урахуванням індексу інфляції позивач посилається на ст. 612 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.                     Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.                                                                                          Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.                                                                                                                        Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

          Стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції положеннями цієї правової норми не передбачено.                                                                                                    В силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).   

          Аналогічне поняття збитків міститься у ч.2 статті 224 Господарського кодексу України.

          У статті 225 Господарського кодексу України визначено склад та розмір відшкодування збитків. Так, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

          Положення наведених статей не містять згадки про застосування індексів інфляції при визначенні розміру збитків, або про те, що інфляційні нарахування входять до складу збитків.

          Всупереч вимогам законодавства про обов'язок особи, яка понесла збитки, довести факт понесення цих збитків та їх розмір, позивачем такі докази не надано.

          Втрати від інфляції мають зовсім іншу правову природу, ніж збитки, і нараховуються тільки у разі прострочення виконання грошового зобов"язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

          Таким чином колегія суддів вважає, що збитки та інфляційні втрати не є тотожними поняттями, а тому збитки не можуть розраховуватися із застосуванням індексів інфляції.

          Вимагаючи стягнення річних С(Ф)Г "Агрофірма "Шаг" посилається на ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу)..

          Відповідно до ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Однак позивачем не обґрунтовано застосування при розрахунку процентів за користування безпідставно отриманими грошима саме 3%.

          Враховуючи викладене вимоги позивача підлягають задоволенню в сумі 150 000 грн.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України, суд   

ПОСТАНОВИВ:


          Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Агрофірма "Шаг" задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.12.08 у даній справі змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

          "Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Озірське", с. Озера Світловодського району Кіровоградської області на користь селянського (фермерського) господарства "Агрофірма "Шаг", с.Недогарки Олександрійського району Кіровоградської області  150 000 грн. безпідставно набутих, 1 500 грн. держмита і 39 грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

          В решті позову відмовити.

          Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Агрофірма "Шаг", с. Недогарки Олександрійського району Кіровоградської області в доход державного бюджету 11 грн. 15 коп. держмита, видавши наказ."

          Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Озірське", с. Озера Світловодського району Кіровоградської області на користь селянського (фермерського) господарства "Агрофірма "Шаг", с.Недогарки Олександрійського району Кіровоградської області 750 грн. витрат по апеляційній скарзі, видавши наказ.

          Виконання цієї постанови доручити господарському суду Кіровоградської області.



Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко


Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко


Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

з оригіналом згідно

Помічник судді                             О.В.Поштаренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація