У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  25 січня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на вирок Залізничного районного суду м. Сімферополя від 25 листопада 2005 року, яким

ОСОБА_1,

                                        ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 122 КК України із застосуванням ст. 69 КК України  на 2 роки позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 971,15 грн. матеріальної та 5971,15 грн моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 24 січня 2006 року вирок залишено без зміни. На підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31.05.2005 року ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, 11.04.2003 року у дворі будинку АДРЕСА_1 наніс ОСОБА_4 удар правою рукою в обличчя, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3  порушують питання про скасування судових рішень та закриття справи за відсутністю в його діях складу злочину, оскільки він даний злочин не вчиняв. Посилаються на однобічність та неповноту у досдідженні обставин справи. На їх думку, висновки суду щодо його винності у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених в судовому засуданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі  про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.

Так, потерпілий ОСОБА_4 показав, що засуджений ОСОБА_1 з метою залякування ударив його в обличчя

З показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 вбачається, що на обличчі у потерпілого вони бачили гематому в ділянці ока. ОСОБА_4 пояснив, що його побив ОСОБА_1.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.

З показань свідка ОСОБА_10 вбачається, що ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_4 утворилися в результаті заподіяння удару тупим предметом - кулаком зі значною силою, що спростовує посилання у скарзі на утворення тілесних ушкоджень від взаємодії з ручкою дверей вхідної хвіртки.

Як убачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли б мати значення для справи, тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані. 

         Дії засудженого ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 122 КК України кваліфіковано правильно.

         Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.

         Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

         у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3відмовити.

Судді:

         В.Г. Жук                            В.Ф. Пивовар                        А.І. Редька