ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "04" березня 2009 р. по справі № 06/108-38
Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум-Галичина", яке представляє Волинська філія ТзОВ "Торговий дім "Континіум - Галичина", м. Луцьк
до Сільськогосподарського приватного підприємства "Прогрес", с. Видраниця Ратнівського р-ну
про стягнення 39 958 грн. 72 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Макарук І.В. (дов. № 3045 від 22.12.2008р.)
від відповідача : Шкіринець Ю.М. (дов. від 20.01.2009р.)
Суть спору:
Позивач - ТзОВ "Торговий Дім "Континіум -Галичина" в особі Волинської філії звернувся із позовом до СГПП "Прогрес" та просить стягнути 39 958,72 грн. в.т.ч. 32863,33 грн. суми основного боргу, 1141,52 грн. пені, 3 % річних в розмірі 142,69 грн. та збитки в сумі 5811,18 грн. у зв'язку з неналежним виконанням договору поставки нафтопродуктів № КВ0000023 від 03.01.2008р.
В обґрунтування своїх вимог посилається на накладні № КОВ0006043 від 10.10.2008р. та КОВ0006207 від 15.10.2008р. на підставі яких підприємству було відпущено нафтопродукти на загальну суму 32 863,33 грн. Оскільки оплату за нафтопродукти підприємство здійснило частково сумі 20 094 грн.99коп., то 10.11.2008р. на його адресу було надіслано претензію №1442.Між тим, претензія залишена без відповіді та задоволення.
Відповідач у поданому на адресу суду письмовому поясненні позовні вимоги визнає повністю, разом з тим, заявив клопотання про зменшення розміру пені, яка підлягає до стягнення та розстрочення виконання рішення строком на 4 місяці. При цьому посилається на важкий фінансовий стан, відсутність коштів на банківських рахунках, наявність товарної сільськогосподарської продукції та необхідністю розпочати новий сезон польових робіт. Як доказ подає довідки банків про відсутність коштів на рахунках сільськогосподарського підприємства та копії кредитних договорів.
Розгляд справи відкладався, відповідно до ухвали господарського суду від 20.01.2009р.
Заслухавши доводи представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, судом встановлено.
Відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів № КВ0000023 від 03.01.2008р. укладеного між Волинською філією ТзОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" та Сільськогосподарським підприємством "Прогрес" , останній згідно накладних № КОВ0006043 від 10.10.2008р. та КОВ0006207 від 15.10.2008р. та на підставі довіреностей ЯПД № 455075 від 10.10.2008р. та ЯПД № 455079 від 15.10.2008р. отримав нафтопродукти на загальну суму 52958,32 грн.
Згідно п.4.2. договору відповідач зобов'язався проводити попередню оплату.
Між тим, оплату за отримані нафтопродукти здійснив частково в сумі
20 094,99 грн.
Заборгованість на день розгляду справи становить 32 863,33 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на31.12.2008р. .
Суму основного боргу відповідач повністю визнав в судовому засіданні.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець
( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Як вбачається із матеріалів справи, зобов'язання по оплаті отриманої продукції СГПП "Прогрес" відповідно до умов договору не виконав.
Відповідно до ст. 546,548 Цивільного кодексу виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.
За умовами п.6.2.4. договору поставки нафтопродуктів сторони погодили про те, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до його умов , продавець має право стягнути з покупця збитки спричинені несвоєчасним розрахунком та зміною курсу долара США. З таких обставин, нараховані позивачем збитки із розрахунку суми боргу - 32863,33 грн. на дату пред'явлення вимоги - 18.11.2008р. в сумі в сумі 5811,18 грн. підлягають до стягнення з відповідача.
П.6.2.1 договору передбачено, що у випадку прострочення термінів оплати покупець повинен сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
За таких обставин позивачем правомірно нараховано за період з 10.10.2008р. по 05.12.2008р. за накладною №КОВ0006043 від 10.10.2008р. в сумі 238,62 грн. та за період з 15.10.2008р.по 05.12.2008р. за накладною №КОВ0006207 від 15.10.2008р. в сумі 902,90грн., а всього 1141,52 грн.
Разом з тим, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України , суд має право зменшити розмір нарахованих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги : ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Господарський суд, беручи до уваги важкий фінансовий стан відповідача - сільськогосподарського підприємства, який підтверджено довідками банку, копіями кредитних договорів, та те, що за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховані до стягнення збитки в сумі 5811,18 грн., вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафу, який підлягає до стягнення та стягнути його в розмірі 114,15 грн, що становить 10 відсотків від стягуваної суми.
Разом з тим, ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено , що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача3 % річних в розмірі 142,69 грн. підлягає до задоволення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі 38 931,35 грн. в т.ч. 32863,33 грн. суми основного боргу, 114,15 грн. пені, 3 % річних в розмірі 142,69 грн. та збитки в сумі 5811,18 грн. В позові про стягнення пені на суму 1027,37 грн. слід відмовити.
Водночас, господарський суд, беручи до уваги фінансовий стан відповідача та згоду позивача, з метою забезпечення виконання рішення суду вважає за можливе відповідно до п.6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України задовольнити клопотання про розстрочення виконання рішення терміном на 4 місяці рівними частинами по 9 732,84 грн. починаючи з 01.04.2009 року .
Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати , які складаються із державного мита в сумі 389,31 грн, послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. слід покласти на нього.
Керуючись викладеним та ст.ст.11, 526 , 546, 548, 712Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
1.Позов задовольнити в сумі 38 931,35 грн.
2.Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства ""Прогрес" ( 44100, Волинська обл, Ратнівський район, с.Видраниця, код ЄДРПОУ 03738114) на користь Волинської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум Галичина" (43023, м.Луцьк, вул.Єршова,1, код ЄДРПОУ 34147981) 38 931,35 грн., в т.ч.
32 863,33 грн. основного боргу, 114,15 грн. пені, 142,69 грн. - 3 % річних,
5811,18 грн. збитків розстрочивши стягнення на чотири місяці починаючи з 01.04.2009р. рівними частинами по 9732,84 грн. та 389,31 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита,118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
3.В позові на суму 1027,37 грн. відмовити.
Суддя