СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
17 липня 2006 року | Справа № 2-23/3946-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Антонової І.В.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
3 особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 20.03-04.04.2006 по справі № 2-23/3946-2006А
за позовом Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Курортна, 10, місто Саки, 96500)
до Управління Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 41, місто Саки, 96500)
3-тя особа Відкрите акціонерне товариство "Об'єднаний комерційний банк" (вул. К. Лібкнехта, 5, місто Сімферополь, 95000)
про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.03-04.04.2006 (суддя Іщенко Г.М.) у справі № 2-23/3946-2006А позов задоволено.
Визнано нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим № 285 від 26.10.2005 про застосування фінансових санкцій у розмірі: штраф –10703,93 грн. і пеня –1418,76 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 3,40 грн. державного мита.
Рішення суду мотивовано тим, що несвоєчасне перерахування коштів на рахунок відповідача з вини банку підтверджується матеріалами справи, та не оспорюється сторонами. Крім того, відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Доказів того, що застосування до позивача штрафних санкцій і пені згідно спірному рішенню є обґрунтованим, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим не надано. На думку суду, невірне застосування відповідачем норм матеріального права спричинило прийняття неправильного рішення, що є підставою для визнання його нечинним.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Сторона вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, давши невірну оцінку зібраним доказам, а також порушив і невірно застосував норми матеріального права.
Відповідно до пункту 9 статті 20 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 днем сплати страхових внесків вважається: у випадку перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органа Пенсійного фонду –день списання установою банку з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органа Пенсійного фонду. Банк у встановлений законом строк не зробив списання коштів з рахунку позивача.
Також, суд невірно трактував пункт 32.2 статті 32 Закону України „Про платіжні системи й переказ коштів в Україні” № 2346-ІІІ від 05.04.2001, згідно якому відповідальність до банку може бути застосовано тільки за умовою укладеного договору. При цьому, стягнення пені в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу передбачено: у випадку порушення строків банком, що обслуговує платника, на користь платника; у випадку порушення строків банком, що обслуговував одержувача, на користь одержувача. Тобто Закон передбачає застосування відповідальності до банку тільки клієнтом на підставі укладеного договору. При цьому у Управління Пенсійного фонду відсутнє право застосування відповідальності до банку, який обслуговує платника.
Крім того, суд вказує на те, що Управлінням Пенсійного фонду не була проведена документальна перевірка, на підставі якої повинен бути складеним акт, що є підставою для застосування відповідальності до страхувальника. Однак, згідно пункту 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення й сплати страхувальниками й застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, розрахунок фінансової санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків здійснюється на підставі картки особового рахунку платника.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Судове засідання було відкладеним з 04.07.2006 на 17.07.2006 у зв’язку з щорічною відпусткою головуючого судді Лисенко В.А.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 змінено склад судової колегії, суддів Видашенко Т.С. та Котлярову О.Л. замінено на суддів Антонову І.В. та Заплаву Л.М.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Судова колегія розглядає скаргу за відсутністю представників сторін, оскільки їх явку не визнано обв’язковою.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Дочірнє підприємство "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення № 285 від 26.10.2005 про застосування штрафу в розмірі 10703,93 грн. і пені в розмірі 1418,76 грн.
Позивач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 6 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України у місті Саки Автономної Республіки Крим № 285 від 26.10.2005 до позивача на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовано штраф у сумі 10703,93 грн., а також нарахована пеня у розмірі 1418,76 грн.
Закон України № 1058-IV від 09.07.2003 містить в собі вимогу про проведення документальних перевірок, за результатами яких складаються акти, яки в свою чергу, є підставою для притягнення до відповідальності страхувальників, яки допустили порушення вимог Закону.
Рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим не місить відомостей про таку перевірку, відомостей про період виникнення заборгованості щодо страхових внесок в Пенсійний Фонд України, а містить тільки відомості про застосування штрафних санкцій і нарахування пені.
Судова колегія вважає доводи відповідача про те, що фінансові санкції за несвоєчасну сплату страхових внесків здійснюються на підставі картки особистого рахунку платника згідно з підпунктом 9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками й застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування неспроможними, оскільки даний пункт Інструкції передбачає розрахунок фінансової санкції, а порядок її застосування згідно пункту 9.1 Інструкції передбачає вищевказаний Закон № 1058-IV від 09.07.2003.
З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №.1231 від 27.07.2005 на суму 92000,00 грн. та платіжним дорученням № 1234 від 27.07.2005 на суму 10000,00 грн. позивачем були перераховані страхові внески до Пенсійного Фонду України в сумі 102000,00 грн.
Платіжні доручення відповідно до відмітки банку прийняти ним до виконання 27.07.2005, але виконані тільки 12.10.2005.
Статтею 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 визначено порядок обчислення та сплати страхових внесків, а саме - сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків
В свою чергу, спеціальним законом, який визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу є Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-ІІІ від 05.04.2001.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, а також пункту 2.2 договору № 557/08-10 від 13.03.2003, укладеного між позивачем та Відкритим акціонерним товариством "Об’єднанний комерційний банк" (Сакське відділення), банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Згідно пункту 21.1 статті 21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-ІІІ від 05.04.2001 ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документу (в тому числі платіжного доручення).
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 вказаного Закону, при використанні розрахункового документу ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Пункт 32.1 статті 32 Закону № 2346-ІІІ від 05.04.2001 визначає, що банк, який обслуговує платника, та банк, який обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.
Як свідчать матеріали справи, банком, який обслуговував платника та одержувача, а також уповноваженим банком, який проводить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного Фонду є Відкрите акціонерне товариство „Об’єднаний комерційний банк” в особі Сакського відділення.
Пунктом 32.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-ІІІ від 05.04.2001 встановлено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Вказана норма Закону не суперечить та кореспондується з положенням, викладеним в абзаці 1 пункту 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, згідно якому виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до банків фінансові санкції за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій, зазначених у частині дев'ятій цієї статті, сум інвестиційного доходу, одержаного від інвестування коштів Накопичувального фонду, за несвоєчасне перерахування за платіжними документами виконавчих органів Пенсійного фонду та несвоєчасне зарахування на банківські рахунки сум коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду, які використовуються на цілі, передбачені цим Законом, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум. розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.
Також, Закон передбачає застосування відповідальності до банків не тільки за несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, але і за несвоєчасне їх перерахування, що мало місце у даному випадку.
Судова колегія вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позов та визнав нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України у місті Саки Автономної Республіки Крим № 285 від 26.10.2005 про застосування штрафних санкцій і нарахування пені, оскільки воно прийнято з порушенням вищевказаних норм чинного законодавства.
Оскільки постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги внаслідок їх необґрунтованості.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Саки Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.03-04.04.2006 у справі № 2-23/3946-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді І.В. Антонова
Л.М. Заплава