ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 22/210 | 26.01.09 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська кондитерська компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: не з’явились;
від відповідача: не з’явились;
В судовому засіданні від позивача присутня Халілова Н.К. без підтверджених належним чином повноважень сторони (довіреність від 13.10.2008р. дійсна до 31.12.2008р.);
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська кондитерська компанія»(надалі ТОВ «Київська кондитерська компанія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(надалі ТОВ «Святослав», відповідач) суми основного боргу у розмірі 37 161, 95 грн., суми нарахованої пені у розмірі 1 173, 12 грн., суми 3% річних у розмірі 292, 80 грн., суми нарахованої інфляції у розмірі 183, 54 грн..
В ході розгляду справи у зв’язку із погашенням суми заборгованості в розмірі 37 000 грн., позовні вимоги уточнені, згідно поданої заяви на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 161, 95 грн., суми нарахованої пені у розмірі 1 723, 02 грн., суми нарахованих 3% річних у розмірі 430, 05 грн., суми нарахованої інфляції у розмірі 818, 43 грн..
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 337 від 25.12.2007р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленої продукції, окрім того за укладеним з відповідачем договором № 46/Т-46 від 15.01.2008р. виникла заборгованість в розмірі 119, 50 грн. у зв’язку з чим позивач вважає наявними підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також, з урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму пені, інфляційних збитків та процентів за користування чужими коштами.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду та позовна заява направлені на юридичну адресу ТОВ «Святослав»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.11.2008р. наявна в матеріалах справи).
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 08.12.2008р..
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
25 грудня 2007р. між ТОВ «Святослав»та ТОВ «Київська кондитерська компанія»укладено договір поставки продукції в межах довготривалих господарських зв’язків № 337 за умовами якого останнє зобов’язувалось постачати покупцю продукцію торгових марок «Рошен», «Мрія»та іншу продукцію, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених договором, приймати та оплачувати таку продукцію.
Строк дії зазначеного договору згідно п. 9.2 договору встановлений до 31 грудня 2007р..
15 січня 2008р. між тими ж сторонами про той же предмет укладено договір поставки продукції в межах довготривалих господарських зв’язків № 46/Т-46, строк дії якого згідно п. 9.2 договору визначений в один рік з моменту його підписання.
У позовній заяві та уточненнях до позову позивач зазначає, що за поставлений по договору № 337 від 25.12.2007р. товар за накладними № РН-0036237 від 28.06.2008р., № РН-0036235 від 28.06.2008р., № РН-0035879 від 27.06.2008р., № РН-0035882 від 27.06.2008р., №РН-0035881 від 27.06.2008р., № РН-0035640 від 26.06.2008р. у відповідача станом на час звернення до суду рахувалась заборгованість в сумі 37 042, 45 грн. та враховуючи сплату 37 000 грн. 04.12.2008р. до стягнення на підставі зазначеного договору заявлено 42, 45 грн. основного боргу. Штрафні санкції виходячи з того, що остання поставка в межах зазначеного договору згідно оборотно-сальдової відомості відбулась 26.06.2008р. позивач розраховує на всю суму боргу починаючи з 17.07.2008р.. Дати вказаних вище накладних спростовують здійснені позивачем розрахунки, оскільки остання поставка товару за накладними відбулась 28.06.2008р., а не 26.06.2008р. як про те зазначає позивач. Окрім того, поставка товарів за наведеними накладними здійснювалась в межах договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р., оскільки на час здійснення поставок 28.06.2008р., 27.06.2008р., 26.06.2008р. строк дії договору № 337 від 25.12.2007р. скінчився (договір діяв до 31.12.2007р.).
В силу положень ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
У періоді з 15.01.2008р. та протягом року відносини сторін з приводу поставки продукції торгових марок «Рошен», «Мрія»та іншої, були врегульовані договором № 46/Т-46 від 15.01.2008р. що також підтверджується матеріалами справи. Так, погашення заборгованості в сумі 37 000 грн., про сплату якої свідчить платіжне доручення № 11639 від 04.12.2008р., було здійснено відповідачем з посиланням на договір № 46 від 15.01.2008р. а прийняття позивачем вказаних коштів як розрахунок за поставлену продукцію підтверджує застосування до відносин з приводу здійснених поставок положень договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р..
Ухвалою суду від 08.12.2008р. судом на підтвердження викладеного в позовній заяві було витребувано від позивача видаткові накладні, що свідчать про поставку товару на користь відповідача в межах договору № 337 від 25.12.2007р., з урахуванням встановленого строку дії договору (п. 9.2), банківські виписки, що підтверджують оплату товарів поставлених в межах зазначеного договору. Зазначених вимог суду позивачем не виконано, суду представлено видаткові накладні № РН-0036237 від 28.06.2008р., № РН-0036235 від 28.06.2008р., № РН-0035879 від 27.06.2008р., № РН-0035882 від 27.06.2008р., №РН-0035881 від 27.06.2008р., № РН-0035640 від 26.06.2008р. та платіжне доручення № 11639 від 04.12.2008р. що в даному випадку підтверджують виконання договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р..
За правовою природою укладені між сторонами договори є договорами поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має: виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р. (п. 5.2) обов’язок покупця щодо оплати за поставлену продукцію у сумі вказаній у накладній виникав за передплатою.
Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Ухвалою суду від 08.12.2008р. з метою встановлення дійсних обставин справи, було витребувано від позивача письмове обґрунтування щодо настання строку виконання зобов’язання для оплати поставленої на користь відповідача продукції в межах договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р. з урахуванням п. 5.2 договору в якому сторони погодили поставку продукції на умовах передплати; належні докази, що підтверджують направлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про сплату заборгованості по договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р.; а також суд зобов’язував позивача письмово обґрунтувати підстави нарахування штрафних санкцій (пені, 3%, інфляційних збитків) на заборгованість що виникла за поставкою продукції, яка здійснена в червні 2008р., з урахуванням закінчення строку дії договору № 337 від 25.12.2007р., надати банківські виписки на підтвердження часткової оплати поставленої в межах договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р. продукції.
Всупереч наведеним вимогам позивачем не надано суду доказів направлення в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України вимоги щодо сплати заборгованості по договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р., що не дає підстав вважати таким, що настав строк виконання зобов’язань по оплаті поставленої в межах вказаного договору продукції. У зв’язку з цим неправомірним є нарахування штрафних санкцій за несвоєчасний розрахунок, оскільки обов’язок по оплаті поставлених товарів станом на час звернення до суду не виник.
Посилання позивача на умови договору № 337 від 25.12.2007р. щодо обов’язку оплатити протягом 21 календарного дня продукцію, поставка якої підтверджується накладними № РН-0036237 від 28.06.2008р., № РН-0036235 від 28.06.2008р., № РН-0035879 від 27.06.2008р., № РН-0035882 від 27.06.2008р., №РН-0035881 від 27.06.2008р., № РН-0035640 від 26.06.2008р. є неправомірним, а жодних первинних документів на вимоги суду (ухвала від 08.12.2008р.), які підтверджують поставку товарів в межах договору № 337 від 25.12.2007р. суду не представлено, матеріали справи таких не містять.
Наведене позивачем у позовній заяві щодо поставки продукції в періоді з 01.12.2007р. по 31.07.2008р. по договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р. продукції на суму 95 419, 50 грн. та сплата 95 300 грн. у зв’язку з чим наявною є заборгованість по договору в сумі 119, 50 грн. належними доказами не підтверджено. Окрім того, договір укладений сторонами 15.01.2008р. не містить положень, які б погоджували, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, тобто в строк з 01.12.2007р. по 15.01.2008р..
В будь-якому випадку, виходячи з погоджених сторонами строків оплати продукції на умовах передплати (п. 5.2 договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р.) та відсутність доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату поставленої за договором продукції, строк виконання зобовязання щодо оплати такої продукції станом на час вирішення спору не настав.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України, а відповідно до положень ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння змінна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Оскільки, як встановлено вище, строк виконання зобов’язань з оплати поставленої продукції по договору № 46/Т-46 від 15.01.2008р. станом на час вирішення спору не настав, відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем строків розрахунків та вважати наявним таке прострочення. Жодних належних доказів існування заборгованості по договору № 337 від 25.12.2007р., як то первинних документів що підтверджують поставку товарів та відсутність розрахунку, на вимоги суду (ухвала від 08.12.2008р.) позивачем не представлено, а нарахування позивачем штрафних санкцій за відсутність розрахунку за поставлені товари за накладними № РН-0036237 від 28.06.2008р., № РН-0036235 від 28.06.2008р., № РН-0035879 від 27.06.2008р., № РН-0035882 від 27.06.2008р., №РН-0035881 від 27.06.2008р., № РН-0035640 від 26.06.2008р. з посиланням на умови договору № 337 від 25.12.2007р. є неправомірним.
Матеріали справи не підтверджують викладеного у позовній заяві, а враховуючи встановлені обставини справи, заявлені позовні вимоги суд визнає необґрунтованими, недоведеними та такими що задоволенню не підлягають.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 388, 11 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Р.І. Самсін
- Номер:
- Опис: про стягнення матеріальної шкоди -15367,00 грн. в порядку регресу
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 22/210
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Самсін Р.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.05.2010
- Дата етапу: 16.08.2010