ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.07.2006  року                                                            Справа № 16/175

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Баннової Т.М.

                                                            Бойченка К.І.

секретар

судового засідання                     Сідорова О.А.

та за участю

представників сторін:

                                                                      

від позивача                              провідний юрисконсульт Батюшина Т.С.,

                                                  довіреність №03/3-793 від 30.12.2005;

                                                  

від  відповідача                             провідний юрисконсульт Ломакін В.М.,

                                                  довіреність №1-1/485 від 09.03.2006;

від 3-ої особи                              не прибув;

                    

розглянувши

апеляційну скаргу                    Державного підприємства „Луганськвугілля”,

                                                            м.Луганськ

                                                            

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  18.05.2006

по справі                                          №16/175 (головуючий суддя –Василенко Т.А.,

суддя - Седляр О.О., суддя - Ворожцов А.Г.)

за позовом                                        Державного підприємства „Луганськвугілля”,

                                                            м.Луганськ

до  відповідача                              Державного підприємства „Донбасантрацит”,

м.Красний Луч Луганської області

третя особа на

стороні позивача                              Відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” в особі Зміївської теплоелектростанції”, с.Комсомольське Харківської області

про                                               стягнення 151151 грн. 29 коп.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Луганськвугілля”, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до державного підприємства „Донбасантрацит”, м.Красний Луч Луганської області та за участю третьої особи на стороні позивача Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” в особі Зміївської теплоелектростанції, с.Комсомольське Харківської області про стягнення 151151 грн. 29 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 18.05.2006 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 18.05.2006  Державне підприємство „Луганськвугілля”, м.Луганськ звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач відзивом №296  від 13.07.2006 пояснив, що згідно п.16 Інструкції П-7 Держарбітража позивач повинен був викликати представника відповідача для участі у прийманні продукції і складання двостороннього акту; що за умов договору відповідач не брав на себе зобов’язання по зберіганню збагаченої вугільної продукції, договору зберігання між позивачем та відповідачем не було укладено; що пунктом 5.4 договору №15-00/-1/07-60 від 02.01.2003 між позивачем та 3-ою особою передбачене переадресування продукції у випадку перевищення нормативних показників.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 14.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 18.05.2006 по справі №16/175 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,  Баннова Т.М. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 18.05.2006 по справі №16/175 у зв’язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. її виключено із складу колегії суддів та включено суддю Бойченка К.І.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач звернувся з вимогами про стягнення збитків та інфляційних нарахувань на підставі того, що відповідачем не належним чином виконувалися зобов’язання за договором №8 від 04.05.2003, що привело до завдання позивачу збітків у заявленій сумі.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу і надає перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, до яких віднесено і відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов’язання, до яких віднесено і відшкодування збитків.

Згідно ст.614 Цивільного кодексу України підставою для відповідальності за порушення зобов’язання є вина особи, яка порушила зобов’язання.

Як встановлено господарським судом 04.05.2003 між ДВАТ ДЗФ „Ізвестій” ДП ДХК „Донбасантрац” правонаступником прав та обов'язків якого є Державне підприємство „Донбасантрацит” –„Виконавець” за договором (відповідач у справі) та ДВАТ шахта „Фащівська” ДП ДХК „Луганськвугілля”, правонаступником прав та обов'язків якого є Державне підприємство „Луганськвугілля” –„Замовник” за договором, (позивач у справі) укладений договір №8 щодо надання послуг по переробленню давальної вугільної сировини.

Пунктом 1.2. договору визначено, що відповідач зобов'язується переробити отримане від позивача рядове вугілля і відвантажити продукти збагачення згідно реквізитам, зазначених позивачем.

Пунктом 2.2. договору сторони визначили, що якість продуктів збагачення повинно відповідати технічним умовам, вказаним у Додатку №1 до договору.

Пунктом 2.6 договору зазначено,  що у випадках сумнівів в якості або кількості  продуктів збагачення  викликається  представник відповідача для спільного опробування  або  приймання  вугілля  за  якістю,   результати  спільного опробування оформлюються двохстороннім актом і вони є кінцевими.

02.01.2003. між позивачем та Зміївською ТЕС ВАТ „Центренерго” (3-я особа по справі) був укладений договір № 15-00/-1/07-60 на поставку вугільної продукції.

За умовами вказаного договору позивач зобов'язався поставити, а 3-я особа - прийняти та оплатити вугільну продукцію за якістю та кількістю, вказаних у договорі.

Пунктами 4.1., 4.2 даного договору визначено, що приймання вугілля за якістю та кількістю здійснюється згідно Інструкціям П-6 та П-7.

Пунктами 5.4., 5.5. даного договору сторони узгодили, що у випадках невідповідності якості вугілля встановленим у договорі та додатках до нього за якісними показниками оплата за вугілля здійснюється за ціною 5 грн. 00 коп. за одну тону.

За даними  позивача вбачається,  що ним  відповідачу  по договору  №8 від 04.05.2003 було направлено для перероблення  12 161  тон рядового вугілля,  зола 44,2% волога - 8,0%,   після перероблення відсів у кількості 5 915 тон, зола - 24,4%, волога - 8,8%. Позивачем відповідно до п.2.6 договору, укладеного з відповідачем, не виникло сумнівів в якості і кількості продуктів збагачення, представник відповідача для спільного опробування або приймання вугілля за якістю не викликався.

В той же час відповідачем у серпні 2003 за заявками позивача   направлено 3-й особі 684 тон продуктів збагачення: за посвідченням якості №147 у кількості 342, 0 тон , зола - 39,0%, волога - 7,9%. Згідно посвідчення №150 відвантажено відповідачем 3-й особі -342 тони, зола - 30,8%, волога 10,6%,  що значно перевищує показники, які визначені договором. Крім того 3-ю особою від відповідача прийнято продукції на 20,63 тони менш, ніж по даним відповідача.

У зв’язку з невідповідністю поставки вугілля за якістю і кількістю 3-ою особою поставлене відповідачем вугілля прийняте як шлак і оплачено згідно п.5.4 та п.5.5 договору №15-00/-1/07/60.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Поставка вугільної продукції за посвідченням №150 здійснювалася за залізничними накладними №№ 49677307, 49677309, 49677308, 49677310, 49677306 у вагонах №№ 64354947, 66226515, 67854570, 66378951, 65286577 відповідно.

Поставка вугілля за посвідченням № 147 здійснювалася відповідачем за залізничними накладними №№ 9677249, 9677241, 9677240, 9677242, 9677243 у вагонах №№ 67595827, 67176248, 68501667, 67357418, 67673079 відповідно.

За умовами п.п.4.1 та 4.2 договору між позивачем і 3-ою особою позивач та 3-я особа узгодили, що приймання вугілля за якістю та кількістю здійснюється у відповідності з Інструкцією П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю”, затвердженої Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР 15.06.1965 зі змінами та доповненнями від 14.11.1974 (далі в тексті - "Інструкція П-6") та з Інструкцією П-7 „Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”, затвердженої Постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966.

Договором, укладеним між позивачем та відповідачем передбачене обов'язкове складання двохстороннього акту при сумнівах щодо якості та кількості поставляємих продуктів збагачення.

3-ю особою при прийманні вказаних вагонів в порушення умов договору складалися односторонні акти приймання продукції за якістю та кількістю:

- 11.08.2003 3-ю особою був складений акт за участю представника громадськості Гончаренко С.С. приймання вугілля за якістю № 5252 по накладним №№ 49677307, 49677308, 49677309 у вагонах №№ 64354947, 67854570, 66226515. Посвідчення представнику громадськості Гончаренко С.С. видано 08.08.2003 для прийняття участі у перевірці та 10.08.2003 складений акт відбору пробі;

- 08.08.2003 був складений акт приймання вугілля за якістю № 5205 по накладним №№ 49677240 49677241 49677242 49677243 49677244 у вагонах №№ 68501667 67176248 67357418 67673079 67595827 відповідно, видане посвідчення №439 від 08.08.2003. представнику громадськості Онищенко В.Н., складений акт відбору проб;

- 12.08.2003 був складений акт приймання вугілля за фактичною якістю № 5260 на накладним №№ 49677306, 49677310 у вагонах №№ 65286577, 66378951, 11,08.2003. було надано посвідчення № 446 представнику громадськості          Чепіга С.К., 11.08.2003 складений акт відбору проб.

При складанні вказаних актів представник відповідача присутній не був, позивач своєчасно не інформував відповідача про проведення вказаних перевірок.

Пунктом 16 Інструкції П-7 визначено, що при встановленні невідповідності якості продукції, отримувач зупиняє приймання продукції, забезпечує його збереження та викликає представника виробника (відправника).

В матеріалах справи відсутні будь - які докази, що засвідчують факт зупинення приймання продукції та виклику відповідача як позивачем, так і 3-ю особою для прийняття участі у прийманні продукції за якістю.

За таких підстав судова колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що при складанні актів №№ 5252 5205, 5260 не були дотримані умови Інструкції П-7, не вказані: відомості щодо виклик представника виробника (відправника) (п.29 , п.п. г), номера і дати договорів на поставку продукції (п. п. є) та інші необхідні відомості,  Акт № 5205 не був підписаний представником громадськості, що є порушенням п. 30 Інструкції П-7.

За умовами договору позивач та 3-я особа узгодили, що приймання вугілля за кількістю здійснюється у відповідності з Інструкцією П-6 "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю", затвердженої Держарбітражем при Раді Міністрів СРСР 15.06.1965 зі змінами та доповненнями від 14.11.1974 (далі в тексті - "Інструкція П-6").

При прийманні вугільної продукції 3-ю особою від відповідача складалися акти приймання за кількістю № 1671 від 10.08.2003, № 1678 від 11.08.2003, № 1656 від 08.08.2003, за якими встановлена загальна кількість нестачі - 20, 63 тони, але дані акти всупереч умовам договору та Інструкції П-6 складалися в односторонньому порядку.

При складанні вказаних актів також не дотримувалися у повному обсязі умови Інструкції П-6: в порушення приписів Інструкції П-6 представник відправника (виробника) не викликався для участі у проведенні приймання, в актах відсутні відомості про виклик відповідного представника, а також висновки про причини та місце встановлення недостачі.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що позивачем не доведено, що діями відповідача йому заподіяні збитки у зв'язку з неякісною поставкою - 95 788 грн. 02 коп., за кількістю недовантаження - 3 009 грн. 10 коп. (20,63 тони), за вартістю переробки -16 044 грн. 44 коп., за вартістю послуг залізничного транспорту - 17 856 грн. 94 коп., залізничний тариф, усього на загальну суму 143 407 грн. 30 коп.

Судова колегія вважає, що обгрунтованим є висновок господарського суду в частині того, що вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань не підлягають задоволенню.

Позивачем заявлена вимога про стягнення збитків, що чинним законодавством віднесено до грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу  України інфляційні та 3% річних нараховуються на грошове зобов'язання, а відповідач за договором №8 повинен був надати позивачу відповідні послуги щодо переробки вугільної продукції.

На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 18.05.2006 по справі №16/175 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника –Державне підприємство „Луганськвугілля”, м.Луганськ.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Луганськвугілля”, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 18.05.2006 по справі №16/175 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 18.05.2006 по справі №16/175 залишити без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   С.С. Єжова

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І. Заєць

Надруковано 6 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          3-ій особі

5-          господарському суду Луганської області

6-          до наряду