ВИРОК                                       №1-39     копія

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ                               2007р.

23 січня  2007 року                                                                                     м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого судді:               Галича А.І.

При секретарі:                       Тищенко О.М.

За участю прокурора:           Трохименка P.M.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в мЛрилуки кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Озерни, Варвинського району, Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, гр.України,  з середньою освітою, не працюючого, розлученого, інваліда III групи , раніше не судимого, за ч.2 ст.345 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний по справі ОСОБА_1 26.11.2006 року близько 22 години в м.Прилуки, гр.ОСОБА_1,  перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем „ГАЗ-21" д.н. НОМЕР_1 по вул.Білецького-Носенка, був зупинений нарядом ДПС Прилуцького МРВ УМВС . На законні вимоги інспектора взводу патрульної служби старшого сержанта міліції ОСОБА_2,   про пред'явлення документів, ОСОБА_1 вчинив непокору і наніс йому удар рукою в обличчя.

Як у ході досудового слідства так і під час судового слідства підсудний визнав себе винними за пред'явленим йому обвинуваченням в повному обсязі. При цьому суду пояснив, що  дійсно 26 листопада 2006 року він,   зустрівшись з сином, випив спиртного. Після зустрічі на власному автомобілі марки  „ГАЗ-21" д.н. НОМЕР_1 поїхав відвезти колишню дружину додому. По дорозі у нього виникли проблеми з акумулятором, тому він  зупинив машину та намагався її полагодити. У зв'язку з неполадкою, він роздратувався та нервував. В цей час до нього підійшли працівники міліції. Під дією алкоголю та у зв'язку з неполадкою, він почав голосно говорити з працівниками міліції та жестикулювати. В ході цього   вдарив працівника міліції ОСОБА_2 по обличчю.

Свою вину визнає, розкається у скоєному, просить вибачення у потерпілого ОСОБА_2

Окрім визнання вини самого підсудного, його вина підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2, який показав, що 26 листопада 2006 року він ніс службу у складі автопатруля. Патрулюючи містом, проїжджаючи по вул.Білецького-Носенка,  побачили нерухомий автомобіль, біля якого голосно розмовляли люди. По характеру розмови, у нього виникла підозра і розвернувши свій автомобіль, побачили що автомобіль почав рух. Продавши сигнал жезлом про зупинку, зупинили автомобіль і представившись , попросили надати для огляду документи на транспортний засіб , а також запропонували пройти контроль тверезості, так як виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Водій став голосно кричати , розмахувати руками  і відмовився виконати його законні вимоги, при цьому, махаючи руками, вдарив його в обличчя. Після цього до них підійшли його колеги, запропонували водію проїхати до Прилуцького МРВ УМВС, а після встановлення особи Волоха було доставлено до Прилуцької міської лікарні для перевірки на стан сп'яніння.

Підсудний попросив у нього вибачення. Від цивільного позову відмовляється.

Крім того, вина підсудного підтверджується матеріалами кримінальної справи, а саме: Протоколом медичного обстеження для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння НОМЕР_1 від 26 .11. 2006 року (а.с. 15), яким підтверджується, що гр.ОСОБА_1 26.11.2006 року перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_1 за ч.2 ст.345 КК України, як  умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Все це знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, за що підсудний і повинен нести кримінальну відповідальність .

Переходячи до вибору міри покарання підсудному, суд враховує, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, розкається у скоєному,  попросив вибачення у потерпілого, характеризується позитивно, є інвалідом III групи ,   а тому вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді обмеження волі. Цивільний позов по справі задовольнити. Керуючись ст.ст.299, 323,324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання  у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.75,76 ч.1 п.1 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання за даним вироком з іспитовим строком на 1 (один) рік, зобов'язавши його публічно попросити вибачення у потерпілого ОСОБА_2

Запобіжну міру, до вступу вироку в законну силу залишити попередньою - підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

З оригіналом вірно

Вирок не набрав законної си.

ГОЛОВА СУДУ:                  

А.ГАЛИЧ