2-79/2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2007 року

Лисичанській міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді                                                     Фастовця В.М.,

при секретарі                                                             Бандуровій В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійснені права власності, 3-я особа Лисичанський MB УМВС в Луганській області, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення вимог просив усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов'язання відповідача знятися з реєстраційного обліку, оскільки він після придбання будинку позивачем не мешкає у ньому, не сплачує за комунальні послуги, а тому перешкоджає у здійснені права власності. Також просив зобов'язати 3-ю особу зняти відповідача з реєстрації.

Позивач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, доповнив, що відповідач не мешкав на час продажу у будинку та не мешкає в ньому зараз.

Відповідач, допитаний за судовим дорученням, позов не визнав, пояснив, що звернувся до суду із позовом про продаж будинку недійсним, просив слухати справу за своєї відсутності.

Представник 3-ї особи, Лисичанського MB УМВС, у судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи не надіслав, про причину неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні досліджені наступні докази: договір купівлі-продажу будинку; довідка про зареєстрованих осіб, довідка про місце проживання відповідача; протокол допиту відповідача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, вважає, позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 28 грудня 2005 року є власником будинку АДРЕСА_1. Відповідач зареєстрований у вказаній квартирі, однак не проживав в ньому на час продажу будинку і на цей час, не сплачує комунальні послуги, чим створює для позивача перешкоди у володінні та користуванні належною йому власністю.

Задовольняючи позов, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним Відповідно до ст.ст. 317, 319, 391 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст.48 Закону України "Про власність власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до п.3, 6 Тимчасового порядку реєстрації громадян за місцем проживання, затвердженого постановою КМУ №35 від 16.01.03. місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або на інших підставах, передбачених законодавством України; громадяни повинні у, 10-ти денний строк після прибуття на нове місце проживання надати в орган реєстрації необхідні документи для реєстрації за цим місцем проживання.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач не мешкав на час продажу будинку позивачу і не мешкає на час розгляду справи за місцем реєстрації, тобто спірний будинок не є на час розгляду справи його місцем проживання; є членом родини Колишнього власника, жодних правових підстав для користування власністю позивача не надав. Навпаки, реєстрація відповідача перешкоджає позивачу вільно користуватися належною йому власністю, оскільки тягне за собою додаткові витрати на її утримання.

Суд вважає надані позивачем докази його вимог до відповідача достатніми та переконливими.

Суд не приймає у якості доказів заперечень відповідача посилання на те, що будинок був проданий без його згоди, оскільки з договору купівлі-продажу вбачається, що продавець був власником цього будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину. Тобто відповідно до ст.57 СК України будинок відноситься до особистої приватної власності дружини, на продаж якої згода чоловіка законом не передбачена. Окрім того, відповідач не надав суду докази звернення до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, оскільки Лисичанський MB УМВС вказаний позивачем у якості 3-ї особи, суд відмовляє у задоволенні вимог про зобов'язання його до зняття відповідача з реєстрації.

На користь позивача відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті державного мита - 7,5 грн., та оплати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 8,5 грн., а усього 16 грн..

На підставі викладеного керуючись ст.41 Конституції України, ст.48 Закону України "Про власність", ст.ст.317, 319, 391 ЦК України, ст.57 СК України, ст.ст. 10, 11, 88, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійснені права власності задовольнити частково.

2.Усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 права власності на будинок АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 знятися з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

3.Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 16 (шістнадцять) грн.

4-У задоволенні вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Лисичанського міського відділу міністерства внутрішніх справ в Луганській області до вчинення дій відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд в 10-денний строк з дня винесення рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Суддя: