Справа №2-930/2006 p. № 2-44/2007 p.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2007 року Кіровоградський районний суд

Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко В.Г.,

при секретарі - Мартинюк Є.Я.,

за участю сторін,

розглянувши в відкритому судовому в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 Звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в шлюбі з відповідачкою він перебуває з червня 1986 року. Шлюб у нього і відповідачки є першим. Від шлюбу мають двох дітей, які на даний час досягли повноліття. Причиною розпаду сім"ї стали психологічна несумісність характерів, сварки та конфлікти, що виникали на цьому ґрунті. Від розірвання шлюбу в органах РАЦС відповідач ухиляється, тому він був вимушений звернутися до суду, оскільки збереження шлюбу та подальше спільне проживання не відповідає його інтересам. Посилаючись на вказане, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і пояснив, що він пішов із сім"ї і протягом останнього року проживає у найманій квартирі разом з іншою жінкою. Відновлення стосунків з відповідачкою і збереження їх сім"ї є неможливим. Спору про майно між ними не існує, так як він все залишив відповідачці.

Відповідач позовні вимоги визнала, проти розірвання шлюбу не заперечувала, підтвердивши, що між нею і позивачем склалися стосунки, які спільне їх проживання роблять неможливим. Вона тяжко переживає розрив з відповідачем, образу, яку він наніс їй і їх синам, пішовши з сім"ї до іншої жінки, тому й заперечувала проти розірвання шлюбу через органи РАЦС.

Судом установлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21 червня 1986 року. Від спільного проживання мають двох синів, які досягли повноліття. Шлюбні відносини сторони припинили рік тому і проживають окремо. На даний час у позивача склалися сімейні відносини з іншою жінкою. Спору з приводу спільно нажитого в шлюбі майна між сторонами не існує. Характер взаємовідносин, які склалися між сторонами, робить їх подальше спільне життя неможливим.

Відповідно до п.1 ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явленим одним із подружжя.

Згідно з п.2 ст. 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що сім"я сторін розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам обох сторін  і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Витрати на сплату державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд покладає на позивача, який є ініціатором розірвання шлюбу.

Керуючись ст.ст. 110,112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10,11, 209,212, 214-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов    ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21 червня 1986 року у Любиковицькій сільській раді Сарненського району Рівненської області, актовий запис за НОМЕР_1, - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 17 грн., ОСОБА_2 від витрат у справі звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя