Справа № 2-1491/11

У Х В А Л А

"04" жовтня 2011 р.

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуюча - суддя Михайловська Антоніна Віталіївна

вивчивши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"( далі - ПАТ КБ "ПриватБанк" ) про забезпечення позову, пред"явленого до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в :

26.09.2011 року ПАТ КБ "Приват Банк" - позивач по справі, звернувся з позовом до ОСОБА_1 - відповідача по справі, про стягнення кредитної заборгованості в сумі 16810 грн. 42 коп. та судових витрат. Крім того, позивачем було подано заяву про забезпечення даного позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та не рухоме майно, яке належить відповідачу, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а також обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов"язанням .

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд у відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову”від 22.12.2006 року № 9, урахувавши докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись у тому чи є між сторонами дійсно спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволення позову, з”ясувавши обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також, відповідність виду забезпечення позову, який просить забезпечити позивач, позовним вимогам, прийшов до наступного висновку, що подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України з наступних підстав :

- в заяві відсутні причини, за наявності яких неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, а також, відсутнє обґрунтування необхідності застосування такого виду забезпечення позову як арешт. Крім того, вимога про обмеження пересування через кордон не може бути іншим видом забезпечення позову, що передбачено ст. 152 ЦПК України, оскільки мається спеціальна процедура таких дій;

- крім того, із заяви про забезпечення позову незрозуміло, на які саме грошові кошти та рухоме і нерухоме майно необхідно накласти арешт, місце його знаходження, на яких правових підставах, належить дане майно відповідачу.

Крім того, ч. 3 ст. 152 ЦПК України зазначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Ч. 8 ст. 153 ЦПК України передбачає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вище викладене, суд рахує за необхідне заяву про забезпечення позову повернути заявнику, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.          

Керуючись ст. 151, ч. 8 ст. 153 ЦПК України,-

          у х в а л и в :

Заяву ПАТ КБ "Приват Банк" про забезпечення позову, пред"явленого до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, повернути заявнику.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом п”яти днів з дня отриманні її копії.

Головуюча :