Справа № 22 ц- 7061/2007 Головуючий у 1 інстанції Наумчик О.О.
Категорія 16 Доповідач Будулуца М.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Резнікової Л.В., суддів Будулуці М.С., Стратило В.І. при секретарі Кошмак Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик " Горлівської міської Ради на рішення Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 20 липня 2007 року у справі за позовом комунального підприємства по теплопостачанню „ Вуглик" Горлівської міської Ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007 року комунальне підприємство по теплопостачанню „Вуглик" Горлівської міської Ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1. та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг за користування тепловою енергією, оскільки відповідачі не сплатили за неї 1129 грн.29 коп.
Виходячи з опалюваної площі відповідачів - 58,84 кв.м і затверджених тарифів на послуги теплопостачання, вони зобов'язані проводити оплату за ці послуги щомісяця у строки встановлені законом. Про те, останні несвоєчасно і не в повній мір оплачували надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 1 березня 2004 року по 28 люте 2007 року в вищезазначеному розмірі.
Позивач просив постановити рішення, яким стягнути вказану суму заборгованості з відповідачів.
Відповідачі - ОСОБА_1. і ОСОБА_2, кожний окремо, позов не визнали, посилаючись на те, що останній є працівником міліції, а перша - його дружиною і вони , як сім'я працівника міліції, сплачують вказані послуги з 50% знижкою, що передбачено ст.22 Закону України „Про міліцію."
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівка Донецької області від 20 липня 2007 року у задоволені позову було відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що відповідачі проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, опалювана площа якої становить 58,84 кВ м. У відповідності з довідкою про заборгованість за спожиту ними теплову енергію остання складає 1129 грн.75 коп.
Згідно з довідкою Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 проходить службу в органах внутрішніх справ на посаді командира підрозділу міліції з лютого 2000 року. Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України „Про міліцію" працівникам міліції та членам їхніх сімей надається 50 - відсоткова знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг а також палива.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що відповідачі користуються 50 -відсотковою знижкою по оплаті послуг за теплопостачання. З наданих пояснень відповідачів і довідки про суму заборгованості за спожиту теплову енергію вбачається, що відповідачі проводили оплату за ці послуги з урахуванням наданих пільг, при цьому в період з 1 березня 2004 року по 28 люте 2007 року переплатили 239 грн.99 коп., а тому заборгованості перед позивачем вони не мають.
Не погодившись з рішенням суду, позивач приніс на нього апеляційну скаргу , в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач послався на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення справи, і неправильно застосував норми матеріального права.
В апеляційному суді представник КП „Вуглик" Горлівської міської Ради Захарченко Г.В доводи скарги підтримала в повному обсязі
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Відповідно п.4 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Згідно ч.2 цієї ж статті норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон , який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі ОСОБА_1. та ОСОБА_2 є подружжям і проживають в квартирі АДРЕСА_1, яка їм належить на праві спільної сумісної власності. Останній з 2000 року є працівником міліції, що не оспорюється сторонами.
Відповідно ст.22 Закону України „Про міліцію" працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 % знижка по оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива.
Позивач звернувся до відповідачів з позовом про стягнення з них заборгованості по теплопостачанню за період з 1 березня 2004 року по 28 люте 2007 року у сумі 1129 гр.75 коп.
Розмір цієї суми заборгованості відповідачами оспорюється, оскільки вони вважають, що мають право на 50 % знижку і з урахуванням цієї знижки ними вносилися платежі, а тому заборгованості у них перед позивачем немає.
Між тим , погодитися з такими доводами відповідачів неможливо, оскільки вони не відповідають вимогам діючого законодавства.
Відповідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, який становить один календарний рік, починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня відповідного року.
Відповідно до частин 3 і 4 ст. 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, щодо зниження плати за користування житлом, паливом та за комунальні послуги ( водопостачання, газ, електрична та теплова енергія ) надаються у разі , коли грошові доходи цих пільговиків менше величини прожиткового мінімуму, встановлених для працездатних осіб, і розмір наданих пільг не повинен перевищувати величини прожиткового мінімуму, встановленої для працездатних осіб.
Про те, Рішенням Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/ 2004, положення частин 3 і 4 ст.78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" визнані неконституційними, але втрачають чинність лише з дня його ухвалення Конституційним Судом України, що передбачено самим Рішенням.
Рішенням Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 визнані неконституційними положення ч.3 ст.59 Закону України „Про державний бюджет на 2003 рік", який знаходиться поза межами бюджетного 2004 року.
Суд першої інстанції не врахував, що у відповідності зі ст. 152 Конституції України та ст. 73 Закону України „Про Конституційний Суд України " закон, інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність саме з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України і зворотної сили не мають. Тому, на підставі викладеного, та з розрахунку заборгованості, яка долучена до матеріалів справи (а .с. 3), відповідачі лише за грудень 2004 року мали право на 50 % знижку сплати за теплопостачання, передбачену Законом України „Про міліцію", що становить 30 грн.60 коп. ( 61 грн.19 коп.: 2 ), яку і слід відрахувати з загальної суми заборгованості відповідачів за теплопостачання. З урахуванням викладеного, остаточний загальний розмір заборгованості відповідачів за теплопостачання перед позивачем (за період з 1 березня 2004 року по 28 люте 2007 року), становить 1099 грн.15 коп.( по 549 грн.56 коп. з кожного).
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6 - рп/2007 також визнана неконституційною ст.36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік » за якою пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом, паливом та плати за комунальні послуги ( водопостачання, водовідведення, газ, електрична та теплова енергія ) і розмір наданих послуг у грошовому еквіваленті разом із грошовими доходами зазначених працівників не повинен перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, але й вона втрачає чинність лише з дня ухвалення цього Рішення.
Відповідно до ч.1 ст.42 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2005 рік та ч.1 ст.39 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік пільги, компенсації і гарантії , на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки за користування житлом , паливом та за комунальні послуги ( водопостачання, газ, електрична та теплова енергія ), надаються , якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.
Дію цих норм вищезазначених законів суд першої інстанції при вирішенні справи по суті до уваги не прийняв, а тому прийшов до неправильного висновку про відмову в задоволені позову комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик" в повному обсязі.
Що ж стосується механізму надання цих пільг для працівників бюджетних установ, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, то він регламентований відповідною постановою Уряду України, а саме постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовців, особам рядового і начальницького складу" № 426 від 31 березня 2003 року, в яку вносились відповідні зміни і доповнення на виконання прийнятих законів про Державний бюджет України на кожен послідуючий рік.
Таким чином, з врахуванням вищезазначених норм законодавства, апеляційний суд вважає, що за період з 1 березня 2004 року по 28 люте 2007 року з відповідачів підлягає стягненню заборгованість по сплаті платежів за теплопостачання в розмірі 1099 грн.15 коп., тобто по 549 грн.56 коп. з кожного.
За вказаних обставин суд не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, який неправильно застосував норми матеріального права , помилково дійшов до висновку про відсутність заборгованості у відповідачів перед позивачем, і відмовив в задоволені позову.
Враховуючи, що суд повно й правильно встановив дійсні обставини справи та відповідні їм правовідносини, але неправильно застосував норми матеріального права, судове рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог КП „Вуглик" Горлівської міської Ради в сумі 1099 грн.15 коп., яка підлягає стягненню на користь позивача по 549 грн.56 коп. з кожного з відповідачів.
В порядку ст.88 ЦПК України суд, пропорційно задоволеним вимогам, присуджує позивачеві судові витрати, понесені ним по справі, таким чином: стягнути з кожного з відповідачів на користь позивача по 24 грн. 87 коп. судового збору ( а.с. 5 ) та по 14 грн.55 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення (а.с. 4).
Керуючись ст.ст.303 - 305, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик" Горлівської міської Ради задовольнити частково.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 20 липня 2007 року скасувати.
Позов комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик" Горлівської міської Ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплопостачання задовольнити частково. Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства по теплопостачанню „Вуглик" Горлівської міської Ради заборгованість по теплопостачанню за період з 1 березня 2004 року по 28 люте 2007 року по 549 грн. 56 коп., судовий збір по 24 грн.87 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення по 14 грн.55 коп.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.