ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/32

03.03.09

 

За позовом  фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до                  Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр»

про                стягнення заборгованості, штрафних санкцій та збитків

                                                                                                                                       суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:      ОСОБА_2 (довіреність від 07.02.2008р.);

від відповідача:  Кобенко Ю.М. (довіреність № 2/2/1 від 01.12.2008р.);

 

В судовому засіданні 03.03.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

 

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі спд ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр»(надалі ВАТ «Грінко-Центр», відповідач) 64 655, 13 грн. основного боргу, 11 268, 61 грн. інфляційних, 1 906, 51 грн. 3% річних, 11 767, 23 грн. пені, 238 438, 23 грн. збитків, а загалом 327 914, 80 грн..

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнені, згідно поданої заяви від 13.02.2009р. на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідача 64 655, 13 грн. основного боргу, 14 501, 37 грн. інфляційних, 2 178, 25 грн. -3% річних, 7 758, 62 грн. пені, 238 438, 23 грн. збитків, а загалом 327 914, 80 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються  зобов'язання за договором № 17/09/07-УТ від 17.09.2007р. про організацію транспортування відходів до місця утилізації в частині оплати за надані послуги на суму 64 655, 13 грн. та виконання обов'язків з надання відходів виробництва, своєчасного підвезення та навантаження відходів. Про виконання позивачем зобов'язань за договором свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) які підтверджують прийняття наданих позивачем послуг, а порушення відповідачем умов договору призвело до неотримання позивачем доходу в розмірі 222 823, 23 грн. в періоді з 24 вересня по 27 травня 2008р., які разом із сумою сплачених за договором про надання правової допомоги грошових коштів в розмірі 15 615 грн., позивач просить відшкодувати як завдані йому збитки. 

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні представник просив відкласти розгляд справи через необхідність детального вивчення всіх обставин справи. Заявлене клопотання судом відхилено, відповідачем у справі являється підприємство (ВАТ «Грінко-Центр»), а не конкретний представник, відповідно враховуючи, що провадження у справі порушено 27.01.2009р. відповідач мав достатньо часу ознайомитись з матеріалами справи, детально їх вивчити та підготувати відзив на позов, надати заперечення та докази у їх обґрунтування в разі наявності. Про наслідки невиконання вимог суду, в тому числі ненадання відзиву на позов та витребуваних судом документів відповідача було попереджено ухвалою від 13.02.2009р., а необхідність вивчення представником матеріалів справи також не є підставою для відкладення розгляду справи згідно з положеннями ст. 77 ГПК України.

           Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

 

ВСТАНОВИВ:

           17 вересня 2007р. між ВАТ «Грінко-Центр», як замовником та спд ОСОБА_1  (виконавець за договором) укладено договір № 17/09/07-УТ предметом якого є послуги про організацію транспортування відходів.                         

Відповідно до п. 10.1 договору строк дії договору встановлений до 31.12.2007р., а як про те зазначено у додатковій угоді № 1 від 03.01.2008р. сторони дійшли згоди внести доповнення до договору про надання послуг по транспортуванню відходів до місця утилізації № 17/09/07 від 17.09.2007р. та продовжити строк дії до 31.12.2008р..

Згідно положень договору (п. 2.1) виконавець зобов'язувався своєчасно виконуючи положення договору про об'єм і тонаж вивозу, вивозити відходи до місця утилізації, виконавець зокрема, має всі необхідні документи, які дозволяють перевезення вантажу.

Ціна договору (вартість вивезення твердих побутових відходів) була погоджена у п. 4.1 договору та складала 620 грн. за 1 ходку на 5-тий полігон. Згідно з додатком № 2 від 01.02.2008р. сторони домовились, що вартість вивезення ТПВ та захоронення складає 1 050 грн. за 1 ходку; додатком № 3 від 24.03.2008р. встановлено іншу вартість послуг за договором, що складає 1 100 грн., а згідно з додатком № 4 від 12.05.2008р. вартість визначена на рівні 700 грн..

Надання послуг в періоді дії договору підтверджується залученими до матеріалів справи  актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а здійснення оплати - наданими до справи виписками з банківського рахунку.

Порядок здачі-приймання робіт сторони погодили у розділі 3 договору, згідно з п. 3.1 якого, підписання акту виконаних робіт здійснюється кожну декаду місяця, відповідно на 10, 20 та 30 число кожного місяця і є підтвердженням виконаних робіт та відсутності претензій з боку замовника.

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір у даній справі підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) з 07.04.- 13.04.2008р. на суму 16 500 грн. (акт підписаний 14.04.2008р.), з 14.04 -20.04.2008р. на суму 4 400 грн. (акт від 21.04.2008р.), з 21.04-30.04.2008р. на суму 19 800 грн. (акт від 05.05.2008р.), з 01.05-11.05.2008р. на суму 15 400 грн. (акт від 12.05.2008р.), з 12.05-18.05.2008р. на суму 9 900 грн. (акт від 19.05.2008р.), з 19.05-25.05.2008р. на суму 700 грн. (акт від 27.05.2008р.). Зазначені акти підписані обома сторонами, скріплені печатками та свідчать про відсутність претензій відповідача по наданим послугам.

Порядок оплати за договором погоджено у п. 4.2 договору, згідно з яким замовник проводить оплату протягом 3 банківських днів після 10, 20 та 30 числа кожного місяця, за фактично вивезений об'єм відходів. Фактично вивезений об'єм відходів вказується у підписаних сторонами актах, які мають бути підписані відповідно на 10, 20 та 30 число кожного місяця.

Оплата за надані послуги по договору від 17.09.2007р. відповідачем у строки встановлені договором у повному обсязі не здійснена, заборгованість за надані послуги складає 64 655, 13 грн. та станом на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний  оплатити надану йому послугу в розмірі,  у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень п. 4.2 Договору № 17/09/07-УТ від 17.09.2007р. строк виконання зобов'язань щодо оплати наданих послуг, станом на час вирішення спору є таким, що настав (розрахунок з позивачем мав бути здійснений протягом 3 банківських днів після 10, 20 та 30 числа кожного місяця по факту підписаних виконаних робіт).

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.04.2008р., від 21.04.2008р., від 05.05.2008р., від 12.05.2008р., від 19.05.2008р., від 27.05.2008р., вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 64 655, 13 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Як про те погоджено у п. 5.1 договору у разі невиконання п. 4.1 та 4.2 договору, до замовника будуть застосовуватись штрафні санкції у розмірі 0,1% від вартості простроченої заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки штрафні санкції, сплата яких вимагається позивачем згідно положень п. 5.1 Договору від 17.09.2007р. застосовується саме у зв'язку із затримкою перерахування коштів у строк обумовлений договором, тобто за несвоєчасно виконане зобов'язання щодо оплати наданих послуг, сума штрафу обраховується у відсотковому відношенні від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, суд приходить до висновку що відповідальність встановлена договором передбачає обчислення неустойки у вигляді пені.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована за півроку, за обліковою ставкою в розмірі 12% встановленою Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р. та складає 7 758, 62 грн., оскільки період прострочення щодо суми основного боргу - 64 655, 13 грн. є більшим ніж шість місяців. 

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи несвоєчасний розрахунок з позивачем у періоді дії договору, що підтверджується складеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та банківськими виписками (зведені дані містяться в акті зведення взаєморозрахунків по ВАТ «Грінко-Центр» за період з 01.09.2007р. по 31.07.2008р.) та наявність непогашеної заборгованості в розмірі 64 655, 13 грн. позивачем здійснено розрахунок інфляційних збитків та 3% річних у відношенні суми боргу у відповідному періоді за яким станом на 12.02.2009р. інфляційні збитки позивача складають 14 501, 37 грн., а сума 3% річних -2 178, 25 грн..

Зазначені вимоги позивача відповідачем  не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 17/09/07-УТ від 17.09.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги суду не надано, та виходячи з наведеного вище, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 238 438, 23 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Сума збитків у розмірі 222 823, 23 грн. позивачем обґрунтовується неотриманням позивачем доходу за період з 28 травня по 22 грудня 2008р. у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, а саме - з указаної дати відповідач припинив надавати відходи виробництва, підвозити та навантажувати відходи.

Оскільки позивачем в періоді з 24 вересня 2007р. по 27 травня 2008р. надано послуг по організації транспортування відходів на суму 254 655, 13 грн., що в середньому на місяць складає 31 831, 89 грн., позивачем здійснено розрахунок неотриманого доходу саме виходячи із вказаної середньомісячної вартості робіт.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Наведені дані про обсяги минулого періоду не є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, які підтверджують неотриманий підприємцем в 2008р. прибуток (упущену вигоду), оскільки вимоги грунтуються на припущеннях, що позивач зміг би отримати у відповідному періоді 2008р. прибуток в сумі 222 823, 23 грн. якби відповідачем продовжувались виконуватись зобовязання з надання відходів, що не дає підстав вважати обгрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди.

Окрім того, умовами договору на відповідача були покладені наступні обов'язки:

- надавати відходи виробництва, та своєчасно, в установлені в цьому договорі строки сплачувати вартість послуг, що надаються виконавцем (п. 2.2.1);

- своєчасно підвозити і навантажувати відходи (п. 2.2.2);

- інформувати своїх працівників про правильне навантажування автомобіля (п. 2.2.3);

- забезпечити вільний під'їзд для транспорту виконавця до місця збору відходів у будь-яку пору року (п. 2.2.4).

          Наведені положення договору не містять вказівок щодо безперервного виконання відповідачем обов'язків передбачених п. 2.2.1, п.2.2.2, не містять посилань на обсяги відходів які мають бути відвантажені протягом відповідного періоду тощо.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями)  з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином позивачем не доведено розмір упущеної вигоди, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та збитками.

Суму збитків в розмірі 15 615 грн. позивач обґрунтовує тим, що для захисту своїх порушених прав змушений був укласти договір про надання юридичної допомоги по стягненню виниклої заборгованості і у зв'язку з цим перераховані кошти є його збитками.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті  збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отримання позивачем юридичних послуг, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, тому витрати по оплаті юридичних послуг не підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 3 279 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача в розмірі 923, 98 грн. (пропорційно задоволеним вимогам).

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

 

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр»(03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна 94-А, п/р 2600800003946 в КБ «Правекс-Банк»м. Києва, МФО 321983, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32490946) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в ВАТ СКБ «Дністер», МФО НОМЕР_2, ідент. номер НОМЕР_3) 64 655, 13 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять гривень 13 копійок) основного боргу за неоплачені послуги, 14 501, 37 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот одну гривню 37 копійок) інфляційних збитків, 2 178, 25 грн. (дві тисячі сто сімдесят вісім гривень 25 копійок) 3% річних.

3. В іншій частині в позові відмовити. 

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Грінко-Центр» (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна 94-А, п/р 2600800003946 в КБ «Правекс-Банк»м. Києва, МФО 321983, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32490946) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в ВАТ СКБ «Дністер», МФО НОМЕР_2, ідент. номер НОМЕР_3) 923, 98 грн. (дев'ятсот двадцять три гривні 98 копійок) судових витрат.

 

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

 

Суддя                                                                                                                             Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 10.03.2009