ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72 |
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 3/368 | 18.10.07 |
За позовом Київського національного університету технологій та дизайну
До Закритого акціонерного товариства «Українська прес-група»
Про розірвання договору оренди та повернення майна
Суддя Сівакова В.В.
Представники:
Від позивача Темченко Л.Г. –по дов. № 01-09/63 від 18.01.2007
Квятковська О.Ю. –по дов. № 01-09/2208 від 09.10.2007
Від відповідача Плахотнюк Ю.Л. –по дов. № б/н від 20.08.2007
У засіданні брали участь
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.10.2007 оголошувалась перерва.
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Київського національного університету технологій та дизайну до Закритого акціонерного товариства «Українська прес-група»про розірвання договору оренди від 01.03.2000 та повернення позивачу 2116 кв. м. площі приміщень гуртожитку № 8, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-Л, з першого по восьмий поверхи, в зв‘язку з неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов‘язань по сплаті орендної плати та відмови від перерахунку орендної плати відповідно до вимог ст. 118 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
В судовому засіданні 09.10.2007 позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій заявник просить розірвати договір оренди від 01.03.2000, укладений між Київським національним університетом технологій та дизайну та Закритим акціонерним товариством «Українська прес-група»та виселити Закрите акціонерне товариство «Українська прес-група»з приміщення площею 2116 кв. м., яке знаходиться в приміщенні гуртожитку № 8 з першого по восьмий поверх в будинку 2-Л по вул. Маршала Тимошенка, в м. Києві.
Відповідач у письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з огляду на наступне. 01.03.2000 між позивачем і відповідачем було укладено договір на оренду нежитлового приміщення загальною площею 3730 кв. м. Вказане орендоване приміщення розташоване місті Києві по вулиці Маршала Тимошенка, буд. 2-«Л». 01.03.2003 додатковою угодою до Договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2000 було зменшено загальну площу орендованого приміщення і на сьогоднішній день загальна площа орендованих приміщень становить 2116 кв. м. Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України «...договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу». Лист позивача від 23.05.2007, на який він посилається у позовній заяві відповідачем отримано не було та позивачем не надано доказів його отримання відповідачем, з його змістом відповідач ознайомився в матеріалах справи. Зазначає, що стосовно договору оренди від 01.03.2000, а саме зміни розміру орендної плати, регулярно ведеться переписка та умови договору оренди нежитлових приміщень від 01.03.2000 продовжують виконуватися. А отже позивачем було порушено порядок передбачений ч. 3 ст. 291 і ст. 188 ГК України, за яким зацікавлена сторона, в даному випадку позивач, має право передати спір на вирішення суду. Керуючись статтею 782 ЦК України наймодавець (позивач) мав право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач (відповідач) не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Такого повідомлення відповідачем отримано не було. В листах, що надходили від позивача зазначалося, що розмір орендної плати підлягає перерахунку, а у разі відмови відповідача від перерахунку орендної плати позивач достроково розриває договір. В свою чергу відповідач не відмовлявся від перерахунку і намагався довести позивачу, що перерахунок необхідно здійснити відповідно до чинного законодавства України. Станом на 10.08.2007 заборгованість з орендної плати відсутня. Стаття 783 ЦК України містить виключний перелік обставин, за якими наймодавець має право вимагати розірвання договору найму. Вище викладене свідчить про те, що у позивача відсутні підстави для розірвання договору найму. Оскільки, п. п. 2.2. договору чітко не визначені банківські реквізити для перерахунку орендної плати, а саме, відсутній номер розрахункового рахунку, тому відповідач здійснював оплату орендних платежів виключно на підставі відповідних рахунків-фактур позивача, які надходили із суттєвим запізненням.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
01.03.2000 між Київським державним університетом технології та дизайну (правонаступником якого є Київський національний університет технології та дизайну) (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Українська прес-група»(правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Українська прес-група») (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору від 01.03.2000 орендодавець передав, а орендар прийняв по акту передачі в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 3730 кв. м. (в будівельних вісях А/Б; 9-14 з 1-го по 13-ий поверхи), яке знаходиться на балансі орендодавця. Приміщення знаходяться за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 2Л. і надаються для використання під офіс.
Сторонами погоджено термін дії даного договору з 01.03.2000 до 31.12.2011 (п. 7.1. договору).
За додатковою угодою від 29.11.2001 року до договору оренди від 01.03.2000, відповідачем було повернуто позивачу нежитлові приміщення площею 1349,5 кв. м. з 10 по 14 поверхи.
За додатковою угодою від 01.03.2003 до договору оренди від 01.03.2000 відповідачем були повернуті позивачу нежитлові приміщення площею 2654,5 кв. м., які знаходяться на 9 поверсі.
Отже загальна площа орендованих приміщень становить 2116 кв.м.
На день пред’явлення позову відповідач порушив терміни оплати орендних платежів, тоді як за п. 2.2. договору, орендар зобов’язується своєчасно проводити оплату орендних платежів шляхом щомісячних перерахувань вперед за місяць, але не пізніше 5 числа звітного місяця.
Відповідно до п. 2.3. договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і доводиться до орендаря.
23.05.2007, позивач листом № 01-01/1101 повідомив відповідача проте, що ним порушуються умови договору оренди від 01.03.2000, а саме станом на травень 2007 року заборгованість по оплаті орендної плати складає 6 місяців ( з грудня 2006 року по травень 2007 року) на загальну суму 200 190,62 грн. та плату за електроенергію в сумі 11 790,57 грн.
Наявні в справі платіжні доручення відповідача свідчать про порушення ним термінів здійснення платежів по орендній платі, а саме:
- орендна плата за листопад 2006 відповідно до рахунку позивача № 736 від 06.12.2006 була сплачена відповідачем за платіжним дорученням № 381 від 18.07.2007;
- орендна плата за грудень 2006 відповідно до рахунку № 21 від 15.01.2007 була сплачена відповідачем за платіжним дорученням № 377 від 17.07.2007;
- орендна плата за січень 2007 відповідно до рахунку № 97 від 02.02.2007 була сплачена відповідачем за платіжним дорученням № 387 від 13.07.2007;
- орендна плата за лютий 2007 відповідно до рахунку № 147 від 12.03.2007 була сплачена відповідачем за платіжним дорученням № 365 від 12.07.2007;
- орендна плата березень 2007 відповідно до рахунку № 232 від 06.04.2007 була сплачена відповідачем за платіжними дорученнями № 348 від 09.07.2007 та № 363 від 11.07.2007;
- орендна плата за квітень 2007 відповідно до рахунку № 323 від 16.05.2007 була сплачена відповідачем за платіжними дорученнями № 334 від 05.07.2007 та № 345 від 06.07.2007;
- орендна плата за травень 2007 відповідно до рахунку № 366 від 06.07.2007 була сплачена відповідачем за платіжними дорученнями № 395 від 25.07.2007;
- орендна плата за червень 2007 відповідно до рахунку № 465 від 13.07.2007 була сплачена за платіжним дорученням № 418 від 08.08.2007.
Посилання відповідачем у своїх платіжних дорученнях на конкретні рахунки позивача датовані відповідно до місяця в якому відповідач був зобов’язаний здійснити оплату орендної плати є підтвердженням того, що відповідач отримував рахунки позивача про сплату орендної плати за листопад, грудень 2006 та січень –червень 2007, але вчасно їх не оплатив.
Про наявність у відповідача рахунків позивача про сплату орендної плати за листопад, грудень 2006 та січень-червень 2007, свідчить і те, що оплата орендної плати за липень –серпень 2007 була проведена відповідачем за платіжними дорученнями № 419 від 08.08.2007 та відповідно № 420 від 08.08.2007 без рахунків позивача, і в призначенні платежу відповідно не були зазначені рахунки позивача.
Відповідно до п. 3.8. договору від 01.03.2000, орендар зобов’язувався вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов‘язання щодо внесення орендної плати у розмірі та порядку, встановленому договором, що є підставою для дострокового розірвання договору в порядку, передбаченому частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 ГК України.
Положеннями частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст. 188 Господарського процесуального кодексу України позивачем на адресу відповідача надіслана пропозиція № 01-01/1101 від 23.05.2007 про розірвання договору оренди.
Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено що, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи те, що орендар не виконує основного обов’язку орендаря, орендну плату своєчасно в установленому порядку і в повному обсязі не вносить, є підстави для розірвання договору з ініціативи наймодавця.
З огляду на наведене вимога позивача щодо дострокового розірвання договору на оренду нежитлового приміщення від 01.03.2000, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2Л, загальною площею 2116 кв. м. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове, платне користування майном …
З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки інших доказів щодо підтвердження права користування спірним приміщенням не має, то вимога позивача про виселення орендаря підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п. 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при подачі позовної заяви державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди від 01.03.2000, укладений між Київським національним університетом технологій та дизайну та Закритим акціонерним товариством «Українська прес-група».
3. Виселити Закрите акціонерне товариство «Українська прес-група»(м. Київ, вул. маршала Тимошенка, 2-Л, код ЄДРПОУ 24249388) з приміщення площею 2116 кв. м., яке знаходиться в приміщенні гуртожитку № 8 з першого по восьмий поверх в будинку 2-Л по вул. Маршала Тимошенка, в м. Києві, передавши вказане приміщення за актом прийому-передачі Київському національному університету технології та дизайну (м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, код ЄДРПОУ 02070890).
4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська прес-група»(м. Київ, вул. маршала Тимошенка, 2-Л, код ЄДРПОУ 24249388) на користь Київського національного університету технології та дизайну (м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, код ЄДРПОУ 02070890) 85 (вісімдесят п’ять) грн.. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Повернути Київському національному університету технології та дизайну (м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, код ЄДРПОУ 02070890) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 17 (сімнадцять) грн.. 00 коп. та перерахованого платіжним дорученням № 1791 від 25.06.2007. Платіжне доручення № 1791 від 25.06.2007 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/368.
Суддя | В.В. Сівакова |