ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"03" березня 2009 р. | Справа № 3/414/08 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.
при секретарі судового засідання Скуділо О.В.
за участю представників сторін:
від позивача —Шамрай В.Я. - по довіреності;
від відповідача —не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Милен”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 20.01.2009р.
по справі №3/414/08
за позовом Акціонерного товариства “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Миколаївська дирекція” АТ “ІНДЕКС-БАНК”
до Приватного підприємства “Милен”
про стягнення заборгованості в сумі 323340,99грн. за кредитним договором №74 від 11.10.2007р.
(сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.
У судовому засіданні 03.03.2009р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Встановив:
У грудні 2008р. Акціонерне товариство “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Миколаївська дирекція” АТ “ІНДЕКС-БАНК” (надалі —Банк, позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства “Милен” (надалі —Підприємство, відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 323340,99грн., з яких 302796,02грн. за кредитом, 11237,80грн. за відсотками, 9307,17грн. за пенею, посилаючись на ст.ст.193, 216 ГК України, ст.ст.526, 610-612, 614, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та зазначаючи про постійне порушення відповідачем п.п.1.2., 1.3., 2.9., 2.10. кредитного договору №74 від 11.10.2007р. (надалі —кредитний договір) щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, що відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та п.4.1. кредитного договору тягне за собою нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; часткове непогашення заборгованості по кредиту в сумі 302796,02грн. після закінчення 10.10.2008р. строку дії договору; несплату станом на 01.12.2008р. відсотків у сумі 11237,80грн. та пені у розмірі 9307,17грн., в тому числі за простроченими відсотками, нарахованими за період з 28.10.2008р. по 01.12.2008р., та за простроченим кредитом за період з 18.10.2008р. по 01.12.2008р.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.01.2009р. (суддя Смородінова О.Г.), підписаним 26.01.2009р., позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з відповідача на користь позивача 302796,02грн. заборгованості по кредиту, 11237,80грн. заборгованості по відсотках, 9307,17грн. пені, 3233,41грн. держмита та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Рішення суду вмотивоване ст.ст.525, 526 ЦК України, обґрунтованістю позовних вимог та підтвердженістю матеріалами справи наявності у відповідача заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у сумі 64798,20грн. за період з 01.07.2007р. по 25.02.2008р., пені у сумі 3525,37грн. за період з 17.07.2007р. по 25.02.2008р. та 470000грн. заборгованості по кредиту на підставі умов п.п.5.2.7., п.6.1.1., 5.3.1. кредитного договору; залишенням відповідачем без реагування претензії позивача від 10.01.2008р.
Не погодившись з рішенням суду, ПП “Милен” подало до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 20.01.2009р. в частині стягнення пені в сумі 9307,17грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на необґрунтоване стягнення з відповідача пені в сумі 9307,17грн., оскільки в мотивувальній частині рішення суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені в іншому розмірі та за інший період, ніж вказано в позовній заяві та послався на умови неіснуючого пункту кредитного договору №74 від 11.10.2007р.
У відзиві на апеляційну скаргу Банк вказав на відсутність в апеляційній скарзі заперечень щодо розміру пені по суті; описки в мотивувальній частині рішення, які можливо було виправити, звернувшись до суду з відповідною заявою в порядку ст.89 ГПК України; дослідження судом всіх обставин справи, в тому числі і розгорнутого розрахунку заборгованості ПП “Милен”, де зазначені періоди та розміри нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків та основного боргу, та обґрунтованість зазначення в резолютивній частині рішення розміру пені по несплаченим відсоткам та кредитом за період з 18.10.2008р. по 02.12.2008р. в сумі 9307,17грн.
В засідання суду апеляційної інстанції представник ПП “Милен” не з'явився; ухвала суду апеляційної інстанції від 18.02.2009р. про прийняття апеляційної скарги до провадження повернулась з відміткою відділення поштового зв'язку про відсутність адресата за адресою вул. Будьоного,64/2 у м. Миколаїві (адреса вказана самим скаржником в апеляційній скарзі).
В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.10.2007р. між Акціонерним товариством “Індустріально-експортний банк” в особі заступника директора філії “Миколаївська дирекція” АТ “Індустріально-Експортний Банк” та Приватним підприємством “Милен” (Позичальник) було укладено кредитний договір №74, згідно умов якого Банк надав Позичальнику цільовий кредит (на поповнення обігових коштів: придбання насіння, міндобрів, засобів захисту рослин та ПММ) у розмірі 750000грн. з відсотковою ставкою 17% річних, строком користування з 11.10.2007р. по 10.10.2008р. та наступним графіком погашення кредиту: липень 2008р. - 50000грн., серпень 2008р. - 100000грн., вересень та жовтень 2008р. по 300000грн. (п.1 договору); відповідно до п.2.2. кредитного договору кредит надається Позичальнику при наявності у Банка вільних коштів та письмового запиту про його надання, зокрема, шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок №26003000844001; згідно п.2.9. договору ПП “Милен” зобов'язалось щомісячно до 30/31 числа разом з погашенням кредиту погашати відсотки за користування кредитом, які нараховуються з дня списання коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту погашення кредиту щомісяця за фактичну кількість днів користування кредитом; згідно п.3.1 договору виконання зобов'язань Позичальника за ним забезпечується договорами застави; у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом Позичальник зобов'язався сплачувати Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла напротязі існування простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення (п.4.1. кредитного договору); сторони також домовились, що всі спори по даному договору, якщо вони не будуть вирішені шляхом переговорів, підлягають вирішенню в господарському суді по місцезнаходженню відповідача у відповідності з діючим законодавством України (п.8.1.); за п.8.6. договору він вступає в силу з моменту підписання та діє до повного погашення кредиту, сплати відсотків, плати за обслуговування кредитної лінії, можливих штрафних санкцій і до повного виконання всіх умов даного договору.
З наявних у матеріалах справи копій меморіального ордеру №5 від 12.10.2007р. та виписки з руху коштів по рахунку вбачається, що Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором №74 від 11.10.2007р., перерахувавши на рахунок ПП “Милен” №26003000844001 кошти в сумі 750000грн.
З виписок по рахунку, наданих Банком, вбачається, що ПП “Милен” постійно порушувався графік погашення кредиту та після спливу встановленого договором строку погашення кредиту заборгованість за кредитом залишилась непогашеною і склала 302796,02грн.
04.11.2008р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу про усунення порушень за вих.№71/1257, в якій вимагав погасити протягом 30 днів заборгованість за кредитом (302796,02грн.), відсотками (6981,83грн.) та пенею (4007,73грн.) у повному обсязі, що станом на 04.11.2008р. склала 313785,58грн.
Вимога Банку була розглянута ПП “Милен” та листом вих.№71 від 05.11.2008р. прострочена заборгованість в розмірі 313785,58грн. станом на 04.11.2008р. повністю визнана відповідачем.
Листом вих.№71 від 18.11.2008р. ПП “Милен” зазначило про невиконання умов кредитного договору щодо повної сплати кредиту та відсотків у встановлені строки у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами, та просило позивача дати згоду на пролонгацію строків погашення кредиту та відсотків.
У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання зобов'язань за кредитним договором перед Банком, останній в грудні 2008р. звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом, вимагаючи стягнення з ПП “Милен” заборгованості за кредитом, відсотками та пенею у загальній сумі 323340,99грн. станом на 01.12.2008р.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення не встановив обставини, що мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи і не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з мотивувальної частини рішення вбачається, що суд дослідив заборгованість відповідача за інший період та, визнавши обґрунтованими розрахунки позивача, встановив розмір непогашеної заборгованості Позичальника перед Банком в іншому розмірі, ніж був розрахований позивачем на підставі наданих суду документів, при цьому суд послався на неіснуючі пункти кредитного договору.
Наведені обставини є підставою для висновку про порушення судом норм процесуального права —ст.4-7, ст.32, ч.1 ст.36, ч.1 ст.43, п.3 ч.1 ст.84 ГПК України.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. №11 “Про судове рішення” встановлено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки, викладені в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, не відповідають обставинам справи, судом допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для його скасування та прийняття апеляційною інстанцією нового рішення згідно п.п.2, 4 ст.103 ГПК України, отже в цій частині вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З п.п.1.2., 1.3. кредитного договору вбачається, що наданий ПП “Милен” кредит мав бути погашеним не пізніше 10.10.2008р., що не було дотримано Позичальником.
З наданих Банком виписок руху коштів по рахунку Позичальника вбачається, що всупереч наведених норм законодавства та п.п.1.2., 1.3. договору ПП “Милен” після закінчення 10.10.2008р. строку користування кредитом заборгувало Банку 599633,77грн., а після часткової оплати Позичальником заборгованості по кредиту 16.10.2008р. у сумі 296837,75грн., розмір непогашеної заборгованості по кредиту склав 302796,02грн.
Таким чином, станом на 01.12.2008р. Позичальник має прострочену заборгованість за кредитом перед Банком у сумі 302796,02грн., що ПП “Милен” визнало листом за вих.№71 від 05.11.2008р., отже в цій частині позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Згідно розрахунку позивача за період з 26.09.2008р. по 25.11.2008р. відповідач має прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 11237,80грн., нарахованих у відповідності з п.2.9. договору, що також підтверджується випискою руху коштів по рахунку №20690000844001 прострочених відсотків ПП “Милен”.
Оскільки докази погашення 11237,80грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом ПП “Милен” не надало, відповідні позовні вимоги Банку підлягають задоволенню.
Правомірність нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ обумовлена змістом п.4.1. кредитного договору та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
З наданого Банком розгорнутого розрахунку заборгованості вбачається, що несплачені ПП “Милен” відсотки в сумі 6981,83грн. 28.10.2008р. винесені на рахунок прострочених відсотків, на які в період з 28.10.2008р. по 19.11.2008р. нараховувалась пеня, що склала 100,72грн.; 19.11.2008р. ПП “Милен” частково погасило прострочені відсотки в сумі 103,96грн., залишивши несплаченою заборгованість по відсоткам у сумі 6877,87грн., на яку з 20.11.2008р. по 27.11.2008р. була нарахована пеня у розмірі 36,08грн.; з 28.11.2008р. по 02.12.2008р. нарахована пеня за несплачені відсотки склала 36,85грн., виходячи з суми перенесення на рахунок прострочених відсотків чергової частини несплачених у строк відсотків (4359,93грн.) і приєднання їх до суми попередньої заборгованості, що у загальному розмірі склала 11237,80грн. Таким чином, за період з 28.10.2008р. по 02.12.2008р. нарахована пеня на прострочені відсотки склала 173,65грн.
Нарахована пеня за несплачений в строк кредит склала 9133,52грн. за період з 18.10.2008р. по 02.12.2008р. на залишок заборгованості по кредиту в сумі 302796,02грн.
Отже, загальний розмір пені за несплаченими в строк кредитом та відсотками склав 9307,17грн.
З урахуванням викладеного та відсутності заперечень ПП “Милен” з приводу розміру та періоду нарахування пені, суд апеляційної інстанції вважає правомірними заявлені Банком вимоги про стягнення з відповідача 9307,17грн. заборгованості по пені, а вимоги апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені такими, що не підлягають задоволенню.
При наведених обставинах позовні вимоги АТ “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Миколаївська дирекція” АТ “ІНДЕКС-БАНК” про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 302796,02грн., за відсотками у сумі 11237,80грн.; за пенею —9307,17грн. підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судових витрат у справі на відповідача.
На підставі вищевикладеного, оскаржуване рішення від 20.01.2009р. підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про задоволення позову АТ “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Миколаївська дирекція” АТ “ІНДЕКС-БАНК”.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ПП “Милен” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 20.01.2009р. скасувати повністю.
3. Позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з ПП “Милен” на користь АТ “Індустріально-експортний банк” в особі філії “Миколаївська дирекція” АТ “ІНДЕКС-БАНК” заборгованість: за кредитом у сумі 302796,02грн., за відсотками у сумі 11237,80грн.; за пенею —9307,17грн; 3233,41грн. витрат по держмиту та 118грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Мишкіна М.А.
Судді: Сидоренко М.В.
Таценко Н.Б.